- •1. Система навчання сам.. Читанню. Специфіка проведення уроку позакл.. Чит.
- •2. Методика опрацювання елементів синтаксису в 1 – 4 класах. Програмові вимоги. Обсяг по класах.
- •3. Методика вивчення головних та другорядних членів речення.
- •4. Методика опрацювання віршів у поч.. Класах.
- •5. Методичні прийоми вивчення антонімів. Практичні вправи, що сприяють засвоєнню матеріалу.
- •6. Якості читання. Фактори, що сприяють виробленню в молодших школярів ознак якісного читання.
- •7. Види диктантів у молодших класах, методика їх проведення.
- •8. Базовий компонент змісту освіти відповідно до вимог Державного стандарту поч.. Заг.. Освіти. Аналіз програми з читання.
- •9. Принципи, методи і прийоми викл.. Укр.. Мови в поч.. Класах.
- •10. Типи уроків читання. Етапи уроку засвоєння нового твору.
- •11. Добукварний період навчання грамоти, його основні завдання. Коло умінь і навичок школярів на кінець добукварного періоду.
- •13. Методичні прийоми навчання учнів визначати основну думку тексту, його будову.
- •. Основні напрями роботи з науково – пізнавальними статтями
- •14. Види вправ з лексики, методика їх проведення.
- •15. Види мовних розборів у поч.. Класах, методика їх проведення.
- •16. Основні завдання букварного періоду навч..Грамоти.
- •17. Формування у дітей про мову як засіб спілкування між людьми. Комунікативний підхід при формуванні уявлень про мовлення.
- •18. Зміст програмових вимог до розділу «Текст». Методика роботи над засвоєнням основних ознак тексту.
- •19. Завдання вивчення елементів лексики в поч.. Класах. Програмові вимоги.
- •20. Методика роботи над засвоєнням лексичного значення слів. Прийоми пояснення значення слів.
- •21. Букварний період навч. Грамоти. Коло умінь і навичок у букварний період. Розвиток мовлення і мислення.
- •22. Етапи букварного періоду навч. Грамоти. Характер 1 – го етапу. Парні тверді та м’які приголосні звуки, позначення їх буквами.
- •23. Методика навчання письма в букварний період. Етапи формування графічної навички. Написання великих і малих букв.
- •24. Завдання після букварного періоду. Розвиток читацької активності і самостійності учнів 1 – го класу. Зв'язок уроків читання і письма.
- •Психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти на сучасному етапі. Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти. Прийоми аналізу і синтезу.
- •27.Буквар –перша книга в житті людини. Лінгвістичні й психологічні вимоги до букваря. Різновиди букварів, книги – супутники букварів. Ілюстрації, їх роль у період навч. Грамоти.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •29. Методичні прийоми ознайомлення молодших школярів із числівником.
- •31. Завдання уроків узагальнення знань. Специфіка їх проведення. Система завдань до уроків узагальнення знань.
28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. Відомо, що слова сприймаються дошкільниками як єдиний неподільний звуковий комплекс без усвідомлення складових частин — звуків. Водночас уже в переддошкільному віці у дітей виявляється посилений інтерес до звукової сторони мовлення. Вони починають помічати однакові звуки і склади в словах, чути, яким звуком починається або закінчується слово, який звук найчастіше вимовляється у певній фразі, наприклад у скоромовці. Завдання вчителя — підтримати і цілеспрямовано розвивати цю природну зацікавленість дітей мовою взагалі та її звуковою стороною зокрема.
Враховуючи складність звукових спостережень і розумових дій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації із звуками мовлення, цю роботу в добукварний період слід організувати так, щоб вона протікала в ігровій формі, не призводила до перевтоми.
У формуванні фонетичного слуху важливо не тільки зважати на слухові відчуття дітей, а й забезпечувати усвідомлення їх взаємозв'язку з мовленнєворуховими, так званими кінестетичними відчуттями. Важливо, щоб у роботі над важко засвоюваними звуками учні спиралися на еле-ментарні знання про спосіб артикулювання цього звука. Тому в період навчання грамоти, крім прийому насліду¬вання вимови, слід активно вдаватися до спостережень за артикулюванням окремих звуків. Звуки мовлення — це матеріал, який так само піддається спостереженням, як і інші явища навколишньої дійсності.
. Дієвідмінювання дієслів
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що: дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами; дієслова мають 1-шу, 2-гу і 3-тю особу однини і множини; існує два типи дієвідмін — І і II; до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть (-ють).
до II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать (-ять
Формування поняття про дієвідмінювання вимагає, щоб учні дізналися про дієвідмінювання як зміну дієслів за особами і числами, навчились розрізняти особу дієслів за займенником і закінченням, навчилися змінювати дієслова за особами і числами. Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу за особами, звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє, що дієслова поділяються залежно від особових закінчень на дві дієвідміни. Свідоме засвоєння учнями поділу дієслів на дієвідміни забезпечить оволодіння правописом особових закінчень дієслів. Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того, що ця форма не має часу, числа, особи і роду.
