25. Психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти на сучасному етапі. Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти. Прийоми аналізу і синтезу.

Навчання грамоти передбачає в учнів елементарних навичок читання і письма.

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає у добрі таких методичних прийомів, які б враховували особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення. На відповідному мовному матеріалі учні мають володіти такими важливими прийомами розумової роботи, як аналіз і синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки.

Звуковий аналітико – синтетичний метод навч. Грамоти

У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першокласників здійснюється за аналітико – синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково – методичних засадах:

1. предметом читання є позначена буквами звукова будова слова.

2. Початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями живого мовлення.

3. Початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови, так званий добукварний період.

Типи уроків вивчення граматичного матеріалу. Вимоги до сучасного уроку. Типи уроків:

4. -комбінований урок

5. - урок вивчення нового матеріалу

6. -урок контроль знань

7.  -узагальнення вивченого

8. Вимоги до уроку:

9. -озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

10. -формувати в учнів міцні навички й уміння, що сприяють підготовці їх до життя;

11. -підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

12. -здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхню особистість;

13. -формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, уміння творчо вирішувати задачі, що зустрічаються в житті.

14. -виробляти уміння самостійно учитися, здобувати і поглиблювати чи поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати навичками й уміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

15. -формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання учитися, потребу в розширенні і придбанні знань, позитивне відношення до навчання.

16. Ці вимоги умовно можна поділити на чотири групи. - психологічні - дидактичні - гігієнічні - виховні

27.Буквар –перша книга в житті людини. Лінгвістичні й психологічні вимоги до букваря. Різновиди букварів, книги – супутники букварів. Ілюстрації, їх роль у період навч. Грамоти.

28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.

Важливим завданням підготовчого періоду є вироблення в учнів фонетичного слуху, удосконалення їхньої звуковимови. Відомо, що слова сприймаються дошкільниками як єдиний неподільний звуковий комплекс без усвідомлення складових частин — звуків. Водночас уже в переддошкільному віці у дітей виявляється посилений інтерес до звукової сторони мовлення. Вони починають помічати однакові звуки і склади в словах, чути, яким звуком починається або закінчується слово, який звук найчастіше вимовляється у певній фразі, наприклад у скоромовці. Завдання вчителя — підтримати і цілеспрямовано розвивати цю природну зацікавленість дітей мовою взагалі та її звуковою стороною зокрема.

Враховуючи складність звукових спостережень і розумових дій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації із звуками мовлення, цю роботу в добукварний період слід організувати так, щоб вона протікала в ігровій формі, не призводила до перевтоми.

У формуванні фонетичного слуху важливо не тільки зважати на слухові відчуття дітей, а й забезпечувати усвідомлення їх взаємозв'язку з мовленнєворуховими, так званими кінестетичними відчуттями. Важливо, щоб у роботі над важко засвоюваними звуками учні спиралися на еле-ментарні знання про спосіб артикулювання цього звука. Тому в період навчання грамоти, крім прийому насліду¬вання вимови, слід активно вдаватися до спостережень за артикулюванням окремих звуків. Звуки мовлення — це матеріал, який так само піддається спостереженням, як і інші явища навколишньої дійсності

Морфологічний розбір

Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воно вжите. Буває повний і частковий. Частковий передбачає визначення якоїсь одної, чи кількох відомих учням ознак.(тільки відмінок іменника, рід і відмінок прикметника) Повний – виділення усіх відомих учням ознак певної частини мови. Звичайно повний морфологічний розбір учні можуть здійснювати тільки після того, як засвоїли всі граматичні ознаки мови. Частковим розбором учитель користується щодня в процесі розв’язання різних дидактичних завдань(подача нових знань, закріплення знань)