22. Етапи букварного періоду навч. Грамоти. Характер 1 – го етапу. Парні тверді та м’які приголосні звуки, позначення їх буквами.

На першому етапі букв. Періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні звуки :а, о, у, и, і. читання їх не становить для дітей певних труднощів. Оскільки полягає в умінні впізнати і правильно назвати ту чи іншу букву. З перших кроків ознайомлення з буквами, які позначають приголосні звуки, вчитель повинен подбати про те, щоб не допустити в жодного учня по буквеного читання шляхом «перебирання» букв у складі та слові. На першому етапі букв. Періоду, крім букв а, о, у, и, вводиться буква і. Це дає можливість опрацьовувати наступні букви, наприклад, засвоєння учнями букви н здійснюється у процесі читання складів і слів, де вона позначає звуки [н][н’] : на, но, ну, ни, ні, Ніна.

Початкова навичка читання ґрунтується на сприйнятті цілісної одиниці – злиття приголосного з голосним, що запобігає побуквенному читанню.Порядок розміщення і визначення літер у сучасних букварях відбувається з урахуванням частотності їх в укр.. письмі. Це означає, що чим частіше використовується та чи інша буква в писемному мовленні, зокрема в худ.. творах для дітей дошкільного і молодшого віку, тим раніше вона вивчається в букварі.

Особливості проведення уроків у школі з малою наповнюваністю учнів.

Навчальний процес в таких школахмає свої особливості і тому для них розробляються спеціальні методики. Важливе значення в малокомплектній школі надається правильному комплектуванню учнів у класі, від нього залежить ефективність навчально-виховного процесу. В малокомплектній школі особлива увага приділяється плануванню уроків, їх структура впливає на якість навчання. В умовах малокомплектної школи, коли чергується робота під керівництвом учителя і самостійна робота учнів, велика увага приділяється організації кожного етапу уроку. Учитель моделює заняття з дітьми до зустрічі з ними: окреслює види спільної роботи та самостійного шляху до знань, уточнює, коли краще надати інструктаж, показати зразок. Для кожного структурного компонента уроку в малокомплектній школі важливо визначити спільну мету. Наприклад, готуючи дітей до пізнавальної діяльності, наголошуємо, що для всіх дітей має бути спільна мета – усвідомлення завдання, часу його виконання, знайомство з засобами навчання, орієнтація на кінцевий результат. Ці організаційні прийоми використовує вчитель не тільки на початку уроку, але і на початку кожного етапу . В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання.

23. Методика навчання письма в букварний період. Етапи формування графічної навички. Написання великих і малих букв.

Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися засоби письма (уміння користуватися засобами письма, орієнтуватись на сторінці зошита). Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання. Вчитель, який навчає шестирічних школярів, повинен враховувати психофізіологічні особливості дітей цього віку. Недостатня розвиненість дрібних м’язів кисті руки, слабка рухливість їх, недосконала регуляція окремих рухів, низька витривалість до навантажень є причиною більш повільного і менш стійкого письма у шестирічних дітей порівняно з семирічними. Частіше, ніж у семирічних школярів, трапляються випадки дзеркального зображення літер.Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з’єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова. Як і в процесі оволодіння початковою навичкою читання, на уроках письма основною одиницею діяльності має стати склад у формі злиття приголосного звука з голосним.

У формуванні графічної навички письма спостерігаються такі технічні етапи, відображенні у відповідному навчальному посібнику – Зошиті з письма:

а) підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння вмінням тримати ручку

б) засвоєння основних елементів літер: короткої і довгої прямої палички

в) письмо окремих літер, які складаються виключно з елементів

г) засвоєння правил поєднання букв у склади і слова

д) відпрацювання плавного, ритмічного письма.

Особливості методики вивчення прислівника в початкових класах. В 4 класі дістають перше уявлення про особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників. Завдання вчителя полягає : - щоб досягти практичного усвідомлення прислівника як лексико-граматичної групи слів; - навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови; - формувати вміння вживати цю групу сліву практиці усному і писемного мовлення; - домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп прислівників, передбачених програмою. Формування граматичного поняття "прислівник" починається з виявленням в цій частині мови трьох ознак: питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв'язок з дієсловами. В наслідок виділення прислівників у тексті чи окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й на запитання де? куди? коли?, починаються дієслова, у реченні є другорядними іменами. Закріплення одержаних відомостей про прислівник відбувається під час виконання учнями різних тренувальних вправ. Вивчаючи числівник, учні мають засвоїти, що: - числівник є частиною мови; - числівники означають кількість предметів або їх порядок при лічбі; - числівники відповідають на питання скільки? який? котрий? - Числівники бувають кількісні і порядкові (кількісні означають кількість предметів і відповідають на питання скільки? (п'ять), а порядкові означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання який? котрий? (п'ятий)) - Числівники змінюються за відмінками, а порядкові ще й за числами і родами; - Числівники роблять мовлення більш точним і емоційним.