- •1. Система навчання сам.. Читанню. Специфіка проведення уроку позакл.. Чит.
- •2. Методика опрацювання елементів синтаксису в 1 – 4 класах. Програмові вимоги. Обсяг по класах.
- •3. Методика вивчення головних та другорядних членів речення.
- •4. Методика опрацювання віршів у поч.. Класах.
- •5. Методичні прийоми вивчення антонімів. Практичні вправи, що сприяють засвоєнню матеріалу.
- •6. Якості читання. Фактори, що сприяють виробленню в молодших школярів ознак якісного читання.
- •7. Види диктантів у молодших класах, методика їх проведення.
- •8. Базовий компонент змісту освіти відповідно до вимог Державного стандарту поч.. Заг.. Освіти. Аналіз програми з читання.
- •9. Принципи, методи і прийоми викл.. Укр.. Мови в поч.. Класах.
- •10. Типи уроків читання. Етапи уроку засвоєння нового твору.
- •11. Добукварний період навчання грамоти, його основні завдання. Коло умінь і навичок школярів на кінець добукварного періоду.
- •13. Методичні прийоми навчання учнів визначати основну думку тексту, його будову.
- •. Основні напрями роботи з науково – пізнавальними статтями
- •14. Види вправ з лексики, методика їх проведення.
- •15. Види мовних розборів у поч.. Класах, методика їх проведення.
- •16. Основні завдання букварного періоду навч..Грамоти.
- •17. Формування у дітей про мову як засіб спілкування між людьми. Комунікативний підхід при формуванні уявлень про мовлення.
- •18. Зміст програмових вимог до розділу «Текст». Методика роботи над засвоєнням основних ознак тексту.
- •19. Завдання вивчення елементів лексики в поч.. Класах. Програмові вимоги.
- •20. Методика роботи над засвоєнням лексичного значення слів. Прийоми пояснення значення слів.
- •21. Букварний період навч. Грамоти. Коло умінь і навичок у букварний період. Розвиток мовлення і мислення.
- •22. Етапи букварного періоду навч. Грамоти. Характер 1 – го етапу. Парні тверді та м’які приголосні звуки, позначення їх буквами.
- •23. Методика навчання письма в букварний період. Етапи формування графічної навички. Написання великих і малих букв.
- •24. Завдання після букварного періоду. Розвиток читацької активності і самостійності учнів 1 – го класу. Зв'язок уроків читання і письма.
- •Психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти на сучасному етапі. Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти. Прийоми аналізу і синтезу.
- •27.Буквар –перша книга в житті людини. Лінгвістичні й психологічні вимоги до букваря. Різновиди букварів, книги – супутники букварів. Ілюстрації, їх роль у період навч. Грамоти.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •29. Методичні прийоми ознайомлення молодших школярів із числівником.
- •31. Завдання уроків узагальнення знань. Специфіка їх проведення. Система завдань до уроків узагальнення знань.
21. Букварний період навч. Грамоти. Коло умінь і навичок у букварний період. Розвиток мовлення і мислення.
Протягом букварного періоду навчання грамоти в учнів формулюються такі
вміння: читати склади, слова і речення з усіма літерами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним обсягом до 70 слів; при читанні текстів дотримуватись інтонації речень, відповідної до розділових знаків та їх загального змісту; відповідати на запитання за змістом прочитаного; переказувати тексти монологічної та діалогічної форми; читати напам'ять невеличкі вірші, скоромовки, римовані загадки, прислів'я; виконувати різноманітні словниково-логічні вправи, в основі яких лежить розрізнення родових і видових назв предметів; здійснювати невеликі (3—4 речення) зв'язні висловлювання за змістом сюжетних малюнків; робити описи предметів (натуральних і зображених на кольорових малюнках).
У букварний період учні закріплюють уміння здійснювати звуковий аналіз слів та оволодівають умінням виконувати звукобуквений аналіз; виділяти речення з мовного потоку, встановлювати лексичний склад їх у заданій послідовності; будувати речення за схемами, сюжетними і предметними малюнками на основі створених учителем мовленнєвих ситуацій тощо.
На уроках письма учні засвоюють написання всіх малих та великих літер алфавіту, найпоширеніші види з'єднань елементів букв. В учнів відпрацьовуються початкові вміння списувати букви, склади, слова і речення, подані рукописним та друкованим шрифтами; записувати на слух одно-, дво- і трискладові слова, написання яких збігається з вимовою; звіряти написане із зразком на основі поскладового напівголосного промовляння; здійснювати виправлення допущених помилок.
Методика вивчення прийменника в початкових класах.
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з цією частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів і запису речень. Отже, ще в цей час у вчителя з'являється нагода пояснити дітям роздільне написання прийменників («маленьких слів») з іншими словами. У 3 і 4 класах учні знову повертаються до вивчення прийменників з метою зіставлення їх із префіксами, на основі чого закріплюються навички роздільного написання прийменників і злитого — префіксів.
Головне завдання вчителя під час опрацювання прийменника полягає у: — формуванні уміння виділяти прийменники з мовного потоку; — показі ролі прийменників у реченні; — формуванні навичок роздільного написання прийменників із наступними словами. У 2 класі покзу ролі прийменника підпорядковується вся робота над його засвоєнням. Тут слід підвести дітей до усвідомлення того, що: - слова у, до, з, на, над та інші називаються прийменниками; - прийменники служать для зв'язку слів у реченні.
Важливо організувати роботу так, щоб учні самостійно побачили роль прийменників як одного із засобів організації слів у реченні. Для цього можна використати деформований текст, у якому не вистачає ще й прийменників. У 3 класі робота над вивченням прийменників спрямовується на розвиток в учнів уміння розрізняти прийменники і префікси. Учні повинні усвідомити, що: - прийменники служать для зв'язку слів у реченні, а префікси — для утворення слів; - прийменники пишуться окремо із словами, а префікси — разом (вони є частиною слова); Отже, вивчення прийменників у початкових класах передбачає не тільки формування правописних умінь, а й усвідомлення учнями ролі прийменників при складанні словосполучень і речень.
