- •1. Система навчання сам.. Читанню. Специфіка проведення уроку позакл.. Чит.
- •2. Методика опрацювання елементів синтаксису в 1 – 4 класах. Програмові вимоги. Обсяг по класах.
- •3. Методика вивчення головних та другорядних членів речення.
- •4. Методика опрацювання віршів у поч.. Класах.
- •5. Методичні прийоми вивчення антонімів. Практичні вправи, що сприяють засвоєнню матеріалу.
- •6. Якості читання. Фактори, що сприяють виробленню в молодших школярів ознак якісного читання.
- •7. Види диктантів у молодших класах, методика їх проведення.
- •8. Базовий компонент змісту освіти відповідно до вимог Державного стандарту поч.. Заг.. Освіти. Аналіз програми з читання.
- •9. Принципи, методи і прийоми викл.. Укр.. Мови в поч.. Класах.
- •10. Типи уроків читання. Етапи уроку засвоєння нового твору.
- •11. Добукварний період навчання грамоти, його основні завдання. Коло умінь і навичок школярів на кінець добукварного періоду.
- •13. Методичні прийоми навчання учнів визначати основну думку тексту, його будову.
- •. Основні напрями роботи з науково – пізнавальними статтями
- •14. Види вправ з лексики, методика їх проведення.
- •15. Види мовних розборів у поч.. Класах, методика їх проведення.
- •16. Основні завдання букварного періоду навч..Грамоти.
- •17. Формування у дітей про мову як засіб спілкування між людьми. Комунікативний підхід при формуванні уявлень про мовлення.
- •18. Зміст програмових вимог до розділу «Текст». Методика роботи над засвоєнням основних ознак тексту.
- •19. Завдання вивчення елементів лексики в поч.. Класах. Програмові вимоги.
- •20. Методика роботи над засвоєнням лексичного значення слів. Прийоми пояснення значення слів.
- •21. Букварний період навч. Грамоти. Коло умінь і навичок у букварний період. Розвиток мовлення і мислення.
- •22. Етапи букварного періоду навч. Грамоти. Характер 1 – го етапу. Парні тверді та м’які приголосні звуки, позначення їх буквами.
- •23. Методика навчання письма в букварний період. Етапи формування графічної навички. Написання великих і малих букв.
- •24. Завдання після букварного періоду. Розвиток читацької активності і самостійності учнів 1 – го класу. Зв'язок уроків читання і письма.
- •Психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти на сучасному етапі. Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти. Прийоми аналізу і синтезу.
- •27.Буквар –перша книга в житті людини. Лінгвістичні й психологічні вимоги до букваря. Різновиди букварів, книги – супутники букварів. Ілюстрації, їх роль у період навч. Грамоти.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •29. Методичні прийоми ознайомлення молодших школярів із числівником.
- •31. Завдання уроків узагальнення знань. Специфіка їх проведення. Система завдань до уроків узагальнення знань.
19. Завдання вивчення елементів лексики в поч.. Класах. Програмові вимоги.
У поч.. класах лексика як самостійний розділ науки про мову не вивчається. Учні засвоюють лише деякі лексичні відомості, зокрема практично ознайомлюються з прямим і переносним значенням слова, багатозначністю, синонімією й антонімією. Знання, яких набувають учні, мають стати лише основою для подальшого удосконалення засобів вираження думок в усному і писемному мовленні. У 2 класі школярі спостерігають за вживанням образних слів і висловів у тексті, зіставляють слова, близькі за значенням. У 3 класі продовжується спостереження за значенням слів, прямим і переносним, випадками багатозначності. У 4 класі знання учнів про слово розширюються внаслідок практичного використання різних лексик в усному і писемному мовленні. Програма поч.. класів не передбачає виділення спеціальних годин на лексичні вправи. Робота над вивченням лексики має своїм завданням:
- збагачення словника, тобто засвоєння нових, не відомих ім. раніше слів чи нових значень відомих слів
- Уточнення словника, тобто введення окремих слів у конспект
- Активізацію словника, тобто перенесення якомога більшої кількості слів із пасивного словника
- усунення не літературних слів: жаргонізмів, просторічних та знижених за значенням слів.
. Другий етап букварного періоду навчання грамоти, його особливості. Методика вивчення букв Я, Ю, Є, Ч, Щ, Ї, Ь. На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м’яких приголосних (буквами ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге» позначаються на письмі два різні звуки — [г] і [ґ]; що буква «йот» позначає на письмі м'який приголосний звук [й], який не має парного твердого; засвоюють звукове значення букви «ща» ([шч]); відпрацьовують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) — [дж], [дж’], [дз], [дз']; знайомляться з роллю апострофа в українській графіці. Таким чином, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання, пов'язані з формуванням у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови у їх взаємозв'язку. Разом з тим з'являються додаткові можливості вчити дітей розрізнювати звуки і букви, усвідомлювати спільне і відмінне у них.
Методика вивчення букв Я, Ю, Є, Ч, Щ, Ї, Ь. Коли учні знайомляться з буквами я,ю,є,ч,щ,ї,я, вони повинні знати як вони позначаються на письмі і як їх читати в словах. Під час вивчення цієї теми учні мають одержати знання про те, що в українській мові шість голосних звуків і що на письмі вони позначаються десятьма буквами.Під час опрацювання цього матеріалу найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звукобуквенного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.
20. Методика роботи над засвоєнням лексичного значення слів. Прийоми пояснення значення слів.
Основною одиницею мови є слово. Багатий активний словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток. Особливістю словникової роботи у школі є те, що вона проводиться у процесі всієї навчально-виховної діяльності вчителя. Важливо, щоб засвоєння нових слів не відбувалось хаотично, щоб педагог керував цим процесом і в такий спосіб полегшував його для учнів, забезпечував правильність, повноту засвоєння слів.
У лексичній роботі над твором вчителю потрібно намагатися використовувати всі можливості мовних засобів: порівнянь, епітетів, метафор, стилістичних фігур (синонімів, антонімів) тощо.
Формування в молодших школярів загального поняття про дієслово. Етапи роботи по класах. 1 клас Відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами учні називають слова які відповідають на запитання:що робить? Що роблять? І називають можливих виконавців цих дій. 2клас діти дізнаються,що слова які означають дії осіб і предметів відповідають на питання Що робить? Що роблять? Що робив? Що буде робити? Називають дієсловами. Також учні змінюють форми дієслів за зразком один- багато. 3 клас формується поняття про дієслово як частину мови,ознайомлення учнів з зміною дієслова за часами і родами, числами,усвідомлення неозначеної специфіки дієслова. 4 клас поряд із поглибленням знань про дієслово як частину мови у попередніх класах четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів,вчаться розпізнавати особу дієслова в різних часових формах , працюють із текстами в яких дієслова в неозначеній формі замінюються іншими.
