
- •1. Система навчання сам.. Читанню. Специфіка проведення уроку позакл.. Чит.
- •2. Методика опрацювання елементів синтаксису в 1 – 4 класах. Програмові вимоги. Обсяг по класах.
- •3. Методика вивчення головних та другорядних членів речення.
- •4. Методика опрацювання віршів у поч.. Класах.
- •5. Методичні прийоми вивчення антонімів. Практичні вправи, що сприяють засвоєнню матеріалу.
- •6. Якості читання. Фактори, що сприяють виробленню в молодших школярів ознак якісного читання.
- •7. Види диктантів у молодших класах, методика їх проведення.
- •8. Базовий компонент змісту освіти відповідно до вимог Державного стандарту поч.. Заг.. Освіти. Аналіз програми з читання.
- •9. Принципи, методи і прийоми викл.. Укр.. Мови в поч.. Класах.
- •10. Типи уроків читання. Етапи уроку засвоєння нового твору.
- •11. Добукварний період навчання грамоти, його основні завдання. Коло умінь і навичок школярів на кінець добукварного періоду.
- •13. Методичні прийоми навчання учнів визначати основну думку тексту, його будову.
- •. Основні напрями роботи з науково – пізнавальними статтями
- •14. Види вправ з лексики, методика їх проведення.
- •15. Види мовних розборів у поч.. Класах, методика їх проведення.
- •16. Основні завдання букварного періоду навч..Грамоти.
- •17. Формування у дітей про мову як засіб спілкування між людьми. Комунікативний підхід при формуванні уявлень про мовлення.
- •18. Зміст програмових вимог до розділу «Текст». Методика роботи над засвоєнням основних ознак тексту.
- •19. Завдання вивчення елементів лексики в поч.. Класах. Програмові вимоги.
- •20. Методика роботи над засвоєнням лексичного значення слів. Прийоми пояснення значення слів.
- •21. Букварний період навч. Грамоти. Коло умінь і навичок у букварний період. Розвиток мовлення і мислення.
- •22. Етапи букварного періоду навч. Грамоти. Характер 1 – го етапу. Парні тверді та м’які приголосні звуки, позначення їх буквами.
- •23. Методика навчання письма в букварний період. Етапи формування графічної навички. Написання великих і малих букв.
- •24. Завдання після букварного періоду. Розвиток читацької активності і самостійності учнів 1 – го класу. Зв'язок уроків читання і письма.
- •Психологічні та лінгвістичні основи навчання грамоти на сучасному етапі. Звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти. Прийоми аналізу і синтезу.
- •27.Буквар –перша книга в житті людини. Лінгвістичні й психологічні вимоги до букваря. Різновиди букварів, книги – супутники букварів. Ілюстрації, їх роль у період навч. Грамоти.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •28. Методика формування в дітей фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснювати повний фонетичний аналіз.
- •29. Методичні прийоми ознайомлення молодших школярів із числівником.
- •31. Завдання уроків узагальнення знань. Специфіка їх проведення. Система завдань до уроків узагальнення знань.
1. Система навчання сам.. Читанню. Специфіка проведення уроку позакл.. Чит.
У системі прилучення учнів сам.. читати виділяється три етапи: підготовчий, початковий, основний. Підготовчий припадає на той час, коли діти оволодівають грамотою. Вони ще не вміють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. Для неї відводиться щотижня на одному з уроків грамоти 15 – 20 хв. Їх виконання повинне привести до того, що на кінець навч.. року учні одержують уявлення про:
А)різноманітне коло книг, а сама про рідний край, хліборобів і інше
Б)різних авторів
Початковий етап (2 клас)за часом збігається з періодом освоєння учнями порогового рівня техніки читання, який дозволяє їм сам.. читати книжки без додаткових зусиль. У цей період продовжується читання творів учителем у класі і батьками вдома. Основний етап триває протягом 3 і 4 років навчання. Уроки позакл.. чит.. проводяться один раз на два тижні. Їхнє завдання – добиватися оформлення читацьких умінь на основі індивідуальних особливостей кожного читача, закріплення загальний читацьких умінь.
На уроці ознайомлення зі складним реченням учитель насамперед пропонує вправу на зіставлення простих речень зі складними. Наприклад, записуються на дошці (або спроектовуються на екран) два речення: Молодші школярі працювали на ділянці. Старшокласники допомагали батькам у полі. У ході бесіди вчитель з'ясовує, скільки речень записано на дошці, визначає головні члени, нагадує, що в кінці кожного речення голос знижується і робиться пауза. Після цього пропонує об'єднати два речення в одне (Молодші школярі працювали на ділянці, старшокласники допомагали батькам у полі) і підводить до висновку, що речення бувають з одною граматичною основою і з двома (або кількома) основами. Речення з двома або кількома основами називається складним. Учитель звертає увагу на те, як змінилася інтонація в складному реченні: паузи між частинами складного речення стали меншими. • Під час аналізу речень учні дізнаються й про те, що частини складного речення можуть з'єднуватись не лише за допомогою інтонації, а й за допомогою певних слів — сполучників чи сполучних слів (без уживання термінів). У пригоді стане таблиця з найуживанішими сполучниками і сполучними словами: • Частини складного речення можна поєднувати за допомогою слів і, а, але, що, щоб, коли, коли б, де, який (яка, яке, які) та ін., Перед ними ставиться кома. • Школярі мають вчитися не тільки пізнавати складні речення за кількістю граматичних основ, а й самостійно будувати їх за поданим зразком, схемами, за змістом малюнка тощо. • Робота зі складним реченням має проводитися не тільки на спеціально відведених програмою уроках, а й на уроках вивчення інших тем, розвитку зв'язного мовлення. Вчитель не повинен залишати поза увагою складні речення, які потрапляють у поле зору при читанні текстів вправ або речень, складених самими учнями.
2. Методика опрацювання елементів синтаксису в 1 – 4 класах. Програмові вимоги. Обсяг по класах.
У методиці навчання мови в початкових класах вправи з реченням ділять на аналітичні, якщо переважає аналіз готових речень, і синтетичні, які передбачають самостійне складання речень. І ті, і ті вправи використовуються на різних етапах.Синтетичні вправи можуть виконуватись і без попередніх аналітичних, але обов’язково супроводжуються внутрішньою аналітичною роботою мислення, у процесі якої здійснюється контроль за правильністю побудови речення, поєднання слів і т. ін. Залежно від ступеня самостійності і пізнавальної активності учнів вправи з реченням діляться на три групи: на основі зразка, конструктивні, творчі. Вправи за зразком використовуються на різних етапах навчання. Суть їх полягає в тому, що учні спостерігають, аналізують речення, відтворюють їх інтонаційну будову і складають свої власні такої самої будовина основі наслідування зразків. До конструктивних відносять вправи на побудову і перебудову речень. У їх виконанні учні спираються на теоретичні знання. Конструктивні вправи застосовуються в 2—4 класах після вивчення певних відомостей із синтаксису. Мета їх — закріпити набуті знання на практиці. До них належать такі:
1. Відновлення або побудова речень із розрізнених слів. Виконуючи таку вправу, діти встановлюють порядок розташування слів у реченні, пов’язують слова за допомогою закінчень, прийменників і сполучників.
2. Поділ деформованого тексту, надрукованого без великих букв і крапок, на окремі речення.
3. Поступове розгортання (поширення) речень за допомогою питань.
4. Поступове згортання (скорочення) речень.. Об’єднання кількох речень в одне з однорідними членами.
Види практичних завдань при опрацювання теми «Основа і закінчення».
В підручнику 3-4 клас (Там просто виписати).