Становлення психології в Україні

В середині 18століття Козельский розробив вчення про душу пов’язане з нервово-фізіологічною структурою організму.

Лодій доводив залежність душі від тіла, психічного від фізичного.

Юркевич підкреслював роль почуттів у житті людини і підкреслював перевагу емоцій у спілкуванні і вихованні. [Чибиків – докторі психологічних наук досліджує емоцій сьогодні].

Новицький - перший проф. філософії Київського університету відокремив філософію від психології в Україні. Вказував нервово-фізіологічну основу пам’яті з поєднанням досвіду і уваги.

В кінці 19ст. російський природознавець Сеченьов працюючи в Одеському Університеті заснував рос. фізіологічну школу яка лягла в основу рефлексології – одного з напрямків сучасної рефлексології.

Його послідовник Ковалевський у Харківському Університеті відкрив першу в Україні дослідну психологічну лабораторію при клініці душевних і нервових хвороб.

В 1895 в Одесі в Одеському Університеті таку лабораторію створив М. Лянґе - одним з засновників експериментальної психології.

Челпанов заснував експериментально-психологічну лабораторію в Київському університеті (1892—1907), вперше в Україні запровадив практичні й семінарські зайняття з студентами.

Розвиток Управлінської науки в Україні відставав від світового менеджменту. Теорія видимання поту Тейлора на нашій території частково використовувалась в період індустріалізації.

В 20-30 роках з’являється теорія Дій Вебера яка на нашій території почала втілюватись тільки в 70-х роках.

В 30-40 в світі розвивається теорія Людських стосунків Мейо, яка на території України втілюється в кінці 80-х років.

Після другої світової, розвивається теорія Технологічного Управління. В Росії вона сьогодні втілюється.

Питання для самостійної роботи:

1. Хто з соціологів написав підручник „Основи соціології"?

2. Хто ввів такі типи державного устрою: класократія, демократія,охлократія?

3. Хто продовжував традиції українських соціологів за кордоном в 30-ті роки?

4. Хто став автором інтегральної соціології?

5. Які з типів державного устрою запропонував Липинський? Хто розробив концепцію суспільно-людської поведінки і взаємовідносин?

6. Назвати основні нормативні теорії особистості?

7. Хто розвинув позативійський напрямок в соціології із вітчизняних соціологів?

8. Хто з українських соціологів проаналізував генезу творення людської спільності і держави?

9. Хто відводив особливу роль у утворенні Української нації аристократії і консерватизму?

10. Коли була створена соціологічна асоціація України і як члени, міжнородної?

12. Хто розробив вчення про соціальний прогрес, сутність в якого у солідарності людей?

13. Хто з соціологів працював над проблемами справедливості і нового соціального порядку, при якому головним буде самоуправління народу і його праця заради власного розвитку?

14. Хто став засновником інституту української соціології в 20 роки XX ст.?

15. Хто розвинув порівняльно-історичний метод при вивченні загального і

16. особистого явища?

17. Хто з українських соціологів заклав основи федералізму?

18. Хто намагався продовжити традиції закордонних українських соціологів на Україні, повернувшись з еміграції?

19. Хто розробив вчення про душу пов’язане з нервово-фізіологічною структурою організм доводив залежність душі від тіла, психічного від фізичного.

20. Хто підкреслював роль почуттів у житті людини і підкреслював перевагу емоцій у спілкуванні і вихованні.

21. Хто досліджує емоцій сьогодні.

22. Хто відокремив філософію від психології в Україні.

23. Хто Вказував нервово-фізіологічну основу пам’яті з поєднанням досвіду і уваги.

24. Хто заснував рос. фізіологічну школу яка лягла в основу рефлексології – одного з напрямків сучасної рефлексології.

25. Хто відкрив першу в Україні дослідну психологічну лабораторію при клініці душевних і нервових хвороб.

26. Хто в Одесі створив лабораторію і став одним із засновників експериментальної психології.

27. Хто заснував експериментально-психологічну лабораторію в Київському університеті (1892—1907),

Хто вперше в Україні запровадив практичні й семінарські зайняття з студентами

Тема: СПТУ суспільством як системою

1. Провідні концепції суспільства як системи.

1) Суспільство — багатогранне поняття: це світове співтовариство, система як ціле, сукупність людей, які живуть на певній території, створюючи свою культуру і систему, це товариство, асоціація, це населення країни, об'єднане для спільної праці.

Підходи до суспільства:

Вебер: суспільство - сукупність людей в основі якої лежить діяльність.

Бергер: суспільство — комплекс людських відносин.

Мілдс: суспільство — конфігурація соціальних інститутів.

Маркс: суспільство — сукупність людських відносин, які склалися історично в процесі суспільної праці. В цих прикладах присутній підхід до суспільства, як, до системи - цілісної, динамічної.

Система - цілісне утворення, основними елементами якого є люди (соціальні дії і взаємодії, зв'язки і відносини). Люди створюють соціальні інститути. Існують такі рівні суспільства.

I Макрорівень.

II Мезорівень – соціальні інститути.

III Макрорівень – люди.

Соціальний зв'язок — це набір фактів, які обумовлюють спільну діяльність в конкретних умовах для досягнення цілей. Із соціальних зв'язків випливають соціальні взаємодії — це процес, протягом якого люди діють і зазнають впливу один на одного. Із соціальної взаємодії утворюються соціальні відносини — відносно стійкі і самостійні зв'язки між індивідами, соціальними спільнотами, соціальними інститутами. Отже, суспільство формується з безлічі індивідів, їх зв'язків, взаємодій і взаємовідносин, які регулюються соціальними нормами - правила, закони, традиції, що відображають вимоги суспільства, соціальних спільнот, соціальних інститутів до поведінки людей. Соціальні норми пов'язані з соціальними цінностями, які є благами життя. Суспільство як цілісна система включає в себе: координацію (узгодження) та субординацію (підпорядкування)

Підходи до суспільства як системи:

Підхід Маркса до суспільства як системи носить назву детерміністський підхід (закономірнісний). Марксисти зупиняються на характеристиці груп населення, на соціальній ієрархії (поділ на багатих і бідних), не зводять суспільство до сукупності трьох інститутів за Кантом (держава, сім'я, церква), не зводить характеристику суспільства до 5 фундаментальних інститутів (сім'я, держава, церква, виробництво, традиції).

Маркс виділяє в суспільстві сфери: економічна, соціальна, політична, культурна. Ці сфери Маркс називає підсистемами, які мають свої підсистеми:

• Економічна підсистема виконує функції добування засобів існування, це - фундамент суспільства.

• Політична підсистема виконує роль управлінської надбудови суспільства.

• Соціальна підсистема являє собою соціально-демографічний склад населення взаємовідносини між соціальними спільнотами, соціальне життя на загал, включаючи добробут.

• Культурна підсистема зачіпає собою поверхи суспільства, носить наскрізний характер.

В середині ХIХ ст. Маркс створив одну з найбільш повних і чітких моделей суспільства яке складається з базису (продуктивні сили і виробничі відносини) і надбудови (ідеологія, культура, наука, освіта).

В марксизмі переважала точка зору за якою базис визначає (детермінує) надбудову.

Тому відносини між чотирма підсистемами обумовлені причинно-наслідковими зв'язками які є закономірнісними. Ці підсистеми утворюють ієрархічну структуру.

Але існує і зворотній зв'язок. Сучасні технології і інтелектуальна революція перетворює культурну сферу на важіль економіки. Отже, суспільство - живий організм, що знаходиться в русі і розвитку таким є детерміністичний підхід.

Спенсер розробив функціональний підхід до розвитку суспільства (англо-американський варіант): кожна підсистема існує в рамках цілого (кровопостачання в рамках організму) і виконує певну функцію. Функції мають бути спрямованими на задоволення потреб та збереження стабільності (Парсонс). Велику роль в суспільстві відіграє соціальний контроль зі сторони батьків, керівників і т.д. Цю функцію виконує держава. Вона «утримається на страху перед живими». Частково цю функцію виконує церква вона створює «Страх перед мертвим». Функціоналізм доповнив Мертон, що стверджував: одне явище може мати різні функції (я-тато, я-син), а одну і ту ж функцію можуть виконувати різні явища. Мертон ввів поняття дисфункції – рушійної функції (останні роки партійна система виконує руйнівну функцію держави).

Парсонс сформулював 4 основні функціонуючі елементи:

А Адаптація забезпечує економічну підсистему

Ц Ціле досягнення, що забезпечує політичну систему

І Інтеграція забезпечує правові інститути і звичаї

Вс Відтворення структури забезпечує віра, мораль, освіта.

Недоліки функції: відсутність аналізу нестабільності суспільства,роль індивіда в суспільстві - цей недолік намагалися подолати теоретики індивідуалізму (створили теорію соціальної взаємодії), стверджують, що функції діють постійно. Отже, можемо вивести узагальнену схема побудови суспільства як системи.

• Соціальні дії взаємодії

• Соціальні цінності і норми

• Соціальні зв’язки і соціальні відносини.