МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ МОРСЬКОГО ПРАВА І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО І ТРУДОВОГО ПРАВА

СОЦІОЛОГІЯ

Навчально-методичний посібник для курсантів ОНМА

Одеса-2014

УДК 16(0758)

ББК 60.5

В 67

Рецензенти:

Наумкіна С.М. - доктор політичних наук, професор,

Дійсний член академії Наук України.

Ярова Л.В.- - доктор політичних наук, професор

Затверджено на засіданні Вченої Ради ОНМА

Як навчально-методичний посібник.

Протокол № 2014р.

Соціологія: Навчально-методичний посібник для курсантів всіх напрямів підготовки

Укладач: кпн, доц. Л.В. Козловська. – Одеса, 2014.

• 124 с.

Навчально-методичний посібник з соціології підготовлений у відповідності до вимог Міністерство освіти та науки України та типових навчальних програм з соціології ВУЗів України для студентів денної та заочної форми навчання ОНМА. Його зміст відповідає обов`язковому навчальному мінімуму і рівню підготовки студентів 1-4 курсів ВУЗів з циклу суспільних дисциплін і викладений в дев`яти базових темах курсу соціології відповідно до Державного стандарту освіти.

Мета посібника – познайомити студентів і всіх, хто цікавиться соціальними

проблемами, з основами сучасної соціальної науки.

© ОНМА, 2014.

© Козловська Л.В., 2014.

ВСТУП

Вивчення соціології відповідає завданням гуманізації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, допомагає студентам самовизначатися в особистих світоглядних та духовних інтересах, сприяє формуванню їх політичної свідомості та політичної культури.

Знання про соціум необхідні кожній людині, тим більш молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві.

Завдання полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями для успішного виконання своїх службових обов'язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто працює поруч. У значній мірі розв'язанню цих проблем сприятиме курс науки «СОЦІОЛОГІЯ».

Методичні поради навчально-методичного посібника призначені для використання їх студентами у процесі вивчення курсу та підготовки до семінарів.

Запропоновані поради передбачають розгляд палітри питань життя людства в минулому, сучасному й майбутньому.

Використані в навчально-методичному посібнику поради, форми, порядок підготовки до занять дають змогу студентам у розкритті руху соціуму , розглядати фундаментальні проблеми і питання соціології кожного разу на більш глибокому, конкретному рівні.

Методичні поради навчально-методичного посібника спираються на принцип багатоаспектності суспільного життя людей та їх відображення у спільній та індивідуальній свідомості. Це все ніяк не свідчить, що студент зобов'язаний у всьому слідкувати за порадами автора. Навпаки. Студент має право на свій пошук істини, на повний світоглядний суверенітет, має використовувати поради і відповідну літературу, як привід до роздумів.

Тема: Соціологія як наука

1.Соціологія як наука.

2.Структура та рівні соціології.

3.Методи дослідження соціології.

1. Соціологія від лат. «соціо» -суспільство, «логос» -наука. Соціологія досліджує крім суспільства соціальні спільності і соціальні інститути. Соціальні спільності – це родини. Соціальні інститути – це сталі форми спільної діяльності людей ( церковні, політичні, професійні, обрядові, сім`я).

Крім того, соціологія – це наука про соціальну людину, обрядові закономірності і механізми діяльності людей, спільнот та інститутів.

Базою соціологія є філософія, а точніше неопозитивізм. Вона зберігає з філософією тісний зв`язок. Вперше поняття «соціологія» ввів Конт на початку ХІХ ст.

Соціологія має зв`язок з психологією, історією, соціальною Статистикою, культурологією, етнографією та ін. Сьогодні соціологія більше поєднує свою діяльність з математикою, природничими і технічними науками. В процесі такого поєднання виникають окремі галузі на стику наук: біосоціологія, соціологія населення, екологічна соціологія, соціологія інфаркту, соціологія менеджменту, соціологія підприємництва тощо.

Інтеграція, кооперація і комбінування наук – це веління часу. При цьому соціологія залишається генеруючою наукою. Вона вивчає суспільство в цілому і людину як суспільну істоту.

2.В структурному плані соціологія має три рівні:

1. Теоретична соціологія – вивчає закономірності суспільства і формулює їх;

2. Прикладна соціологія – вивчає конкретні напрямки, окремі соціальні спільноти і інститути. Вона має 2 напрямки:

а) спеціальні соціологічні теорії (етносоціологія, соціологія особистості,

соціологія міста і села, соціологія молоді тощо);

б) галузеві соціологічні теорії (соціологія вищої освіти, соціологія праці і

управління, соціологія науки тощо).

3. Емпірична соціологія – вивчає реальну соціологічну практику – це безпосередній досвід, без якого наука неможлива, дослідження.

Всі структурні елементи пов`язані між собою, вони живлять один одного. Зв`язки соціології з життям, її соціальне призначення визначаються функціями:

1) теоретико-пізнавальна – це прирощення нового знання про різні сфери суспільного життя, це розробка концепцій і теорій;

2) описово-інформаційна - це нагромадження дослідницького матеріалу, його систематизація і опис, тобто створення інформаційної бази. Розробляються практичні висновки, приймаються управлінські рішення, розробляються плани соціального розвитку;

3) прогностична – з її допомогою здійснюється соціальне прогнозування (короткотривале чи довготривале). В рамках цієї функції здійснюється порівняльний аналіз для розв`язання тих чи інших завдань, розрахунок соціальних прибутків соціальних втрат).

Якщо соціологія буде успішно виконувати ці функції, то вона посяде важливе місце

в суспільстві і житті людини. Для цього потрібен високий рівень об`єктивних наукових досліджень, щоб висновки соціології були затребувані.

3.Соціологічне дослідження - це система організаційних, методологічних, методичних і послідовних процедур, пов`язаних між собою.

Види:

1.Розвідувальне ( пошукове) – проводиться розвідка:

а) спробне,

б) крапкове,

в) експрес-опитування.

2. Описове.

3. Аналітичне (вища форма).

Етапи:

а) аналіз,

б) висновки,

в) пропозиції.

Різновид аналітичного – соціальний експеримент.

Різновиди описового і аналітичного:

1.Повторне соціологічне дослідження.

2. Лонгітюдне – багаторазове дослідження однієї і тієї ж когорти.

3. Панельне – охоплює масу проблем з усіх сторін.

4. Трендові – багаторазове дослідження різних когорт.

Інші види соціологічних досліджень :

• монографічне (глобальне вивчення соціального процесу);

• крос культурне ( міжнародне).

Всі види соціологічних досліджень проводяться як окремо, так і в комплексі.

Програма соціального дослідження.

Програма - це теоретичне обґрунтування методології, методики вивчення соціальних явищ і процесів. Програма складається з методичної і методологічної частини.

Методологічна частина програми включає:

1. Тему.

2. Мету.

3. Завдання дослідження.

Вивчає об`єкт і предмет дослідження включає інтерпретацію основних понять, формулює гіпотезу дослідження, інструментарій.

Методологічна частина програми включає:

1. Вибірку (генеральна і вибіркова сукупність) – кого і в якій кількості досліджують.

2. Методи дослідження.

3. Розробка планів дослідження (стратегічного і робочого).

Тема - це формулювання проблеми. Проблема – це знання про незнання, що відображає реальні протиріччя.

Мета – це розробка проекту рекомендацій у розвитку проблеми. Об`єкт – носій проблеми. Суб`єкт – це зв`язок об`єкта з проблемою.

Інтерпретація понять – це чітке визначення характеристики предмета.

Гіпотеза – припущення або можливість.

Методи – це спосіб, підхід або інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.

Існує 3 групи методів:

1. Загальні методи (функціональний, системний, порівняльний, історичний, культурологічний, біховіористичний (поведінковий) та ін.).

2. Методи загально логічних досліджень (аналіз, синтез, прогностичний, математичний метод, метод моделювання, метод поєднання аналізів).

3. Методи емпіричних досліджень (метод досліду).

Існують слідуючі методи соціальних досліджень:

1.Традиційний:

а) формалізований,

б) контент аналізу – досліджується сам текст.

2.Опитування:

а) соціометричне – вимір дослідження групи,

б) анкетне,

в) соціологічне інтерв`ю.

3. Соціологічне спостереження:

а) відкрите,

б) приховане,

в) стандартизоване (стандартні питання),

г) польове (конкретне поле діяльності).

4.Соціологічний експеримент:

а) науковий,

б) дослідний,

в) практичний.

Організація – накреслення і виконання ряду важливих процедур.

Етапи дослідження:

1. Підготовний. Включає в себе розробку програми і підбір інструментарію.

2. Збір первинної соціологічної інформації.

3. Підготовка інформації до обробки і її обробка.

4. Аналіз інформації, розробка підсумкових документів.

За наслідками досліджень роблять теоретичні висновки. Дослідження мають бути об`єктивними, поважати правду, без симпатій та антипатій.

Методичні поради до вивчення теми.

При підготовці першого питання слід визначити, що таке «соціологія», її місце в системі наук про суспільство, розкрити актуальність цієї науки. Треба уяснити, коли виникла соціологія як наука, що впливає на її розвиток, які проблеми вона досліджує на сучасному етапі. Важливо зрозуміти, що предметом соціологія як науки є суспільство. Що означає соціологія, її зміст, сутність, характер соціальної діяльності (прогресивна і реакційна), зміст та напрямки соціології (внутрішня і зовнішня). Для підтвердження тієї чи іншої і тези необхідно навести приклади з різних галузей суспільного життя.

В курсі «Соціологія » слід показати зв'язок соціології з суспільством, розкрити її взаємозв'язок з іншими гуманітарними, природничими, природничими науками.

Треба не тільки перелічити методи досліджень у соціології, а й розкрити їх загальні методи дослідження (соціологічний, культурологічний, функціональний метод, антропологічний метод, історичний метод, порівняльний метод ), загально-логічні методи, методи емпіричних досліджень.

Готуючи до цього питання, треба зрозуміти, що характер соціології як науки найбільш повно виявляється в її функціях. Найважливішими з них є:

теоретико-методологічна, світоглядна, практична, виховна, прогностична.

Соціологія як наука допоможе студентам скласти уявлення про соціальне життя, закономірності розвитку соціальної сфери суспільства, зрозуміти шляхи відновлення його, шляхи консолідації усіх соціальних сил тощо.

Питання для самостійної роботи:

1)Що включає методична програма?

2) Що включає програма соціального дослідження?

3) Назвати різновиди описового і аналітичного?

4) Назвати види розвідувального соціологічного дослідження?

5) Що таке соціальне дослідження?

6) Назвати структурні компоненти соціології?

7) З якої науки вийшла соціологія?

8) Який із соціальних інститутів досліджує діяльність людей в різних сферах виробництва?

9) Який із соціальних інститутів досліджує діяльність людей пов'язану з нормами поведінки?

10) Який із соціальних інститутів досліджує діяльність людей в сім'ї?

11) Який із соціальних інститутів досліджує діяльність людей в об'єднаннях і партіях?

12) Який із соціальних інститутів досліджує діяльність людеіі в релігійних організаціях?

13) Що таке соціологія?

14) Хто заснував соціологію?

15) Назвати функції соціології?

16) Назвати етапи соціологічного дослідження?

17) Назвати які соціологічні дослідження відносяться до інших видів?

18) Що включає методологічна частина?

19) Назвіть традиційні методи соціального дослідження?

20) Що в себе включає стан збору первинної інформації соціального дослідження?

21) Назвіть види соціального експерименту?

22) Назвіть методи опитування?

23) З якої науки вийшла соціологія?

24) Що з себе являє підготовчий етап? Що в себе включає підготовчий етап організації соціального дослідження?

25) Назвіть види соціального спостереження?

26) Назвати які соціологічні дослідження відносяться до інших видів?

27) Вказати види соціальних досліджень?

28) Назвати функції соціології?

29) Хто заснував соціологію?

30) Назвіть види соціального експерименту?

Теми рефератів:

1. Актуальність соціології на сучасному етапі.

2. Закони і категорії соціології.

План семінарського заняття:

I. Усне опитування за питаннями:

1. Предмет соціологія. Соціологія в системі наук.

2. Функції соціології, їх сутність.

3. Методи соціального дослідження.

II. Письмове опитування за тестовими завданнями

Рекомендована література:

1. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

2. Зборовський Г.Е., Орлов Г.П. Введение в соціологію. – Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 1992. – 240 с.

3. История социологии. – Минск, 1993. – 319 с.

5. КравченкоА.И. Основы социологии: Учебное пособие для студентов средних специальных учеб. Заведений. – М.: Академия, 1997 – 368 с.

7. Основи соціології. Ч. І-ІІІ. Курс лекцій. За ред.. проф.. В.Г. Городяненка. – Дніпрпетровськ: ДДУ, 1993-1996.

8. Паніна Н.В. Технологія соціального дослідження. Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 1996. – 232 с.

9. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К.: Наукова думка, 1995. – 223 с.

10. Рущенко І.П. Соціологія. Курс лекцій. Навчвльний посібник для вузів. – Харків: 1996. – 210 с.

11. Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1994. – 688 с.

12. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие. Под общ. Ред. В.П. Андрющенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1996. – 688 с.

13. Социоогия. Учебник для высших учеб. завед. (Г.В. Осипов, А.В. Кабыща и др.) – М.: Наука, 1995.

14. Тощенко Ж.Т. Социология. Общий курс (учебное пособие). – М.: Прометей, 1998. – 511 с.

Шаповал М. Загальна соціологія. – Видання ІІІ. – К.: 1996 – 368

Тема: Соціологічна думка Західної Європи

1 Соціологічна думка Західної Європи . Х1Х-поч ХХ ст

2. Соціологічна думка Західної Європи ХХ ст.

3 Соціологічна думка Західної Європи сучасності.

1.В кінці ХІХ ст. розробив проблеми соціології Дюркгейм: природа суспільства, стани суспільства, методи дослідження і статус соціології. В 1896 р. в м. Бордо очолив першу кафедру соціології, редактор журналу ,,Щорічник” (12 томів). Розробив правила соціологічного пізнання, які гарантували ефективність наукового пошуку:

1. Факти як предмети, що давало можливість розглядати суспільство зовнішніми об`єктивними методами.

2. Соціальні факти пояснювались факторами:

а) об`єктивного існування відносно окремих індивідів,

б) мають примусовий вплив на індивідів.

Дюркгейм:

«Соціологія - це наука про соціальні факти, ідеї, норми, цінності, виробленні колективною свідомістю людей. Їх вплив здійснюється через спеціальні інститути (правові, релігійні)».

Спенсер.

Займався аналізом змін у суспільстві і розподілом праці, яка послаблює роль релігії.

В наслідок швидкого оновлення соціального життя розвивається традиційний порядок і устої, що підпорядковуються країні. У суспільстві стає більше людей без усвідомлення мети, що відчувають свою непотрібність –це явище аномії – це стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування певних норм, ставиться до них негативно або байдуже, що призводить до самогубства. Більш глибше цю проблему дослідив Спенсер. Поділив суспільство на військове і традиційне (конформізм).

Карл Маркс.

Його теорія застосована на матеріалізмі і матеріалістичній діалектиці у вивченні суспільства.

Монізм – філософське вчення, яке вивчає одне начало – матерію або дух. Монізм матеріалістичного розуміння полягає в тому, що Карл Маркс розглядав історію як живий організм, в якому взаємодіють не випадкові чинники, а функції залежних елементів єдиного цілого, що підлягають дії об`єктивних закономірностей соціального розвитку. З економічних закономірностей виділив сукупності суспільних явищ і матеріальних відносин. Ці сукупності поруч з економічними відносинами становлять економічну структуру суспільства, або базис, на який опирається надбудова (економічна, правова та інші). В дослідженні суспільних явищ виділив критерій повторюваності, що дало можливість виділити спільне в соціальному устрої різних країн світу. Застосовував поняття ,,суспільно-економічна формація” – це історично окреслений тип суспільства, що ґрунтується на певно способі виробництва (єдність продуктивних сил і виробничих відносин).

Зміна епохи історії людства – це процес зміни прогресуючих способів виробництва. В основі зміни-суперечності між рівнем продуктивних сил і виробничими відносинами. Це виявляється в боротьбі протилежних класів і вирішується соціальною революцією, в якій перемагає пролетаріат – це веде до звільнення суспільства від експлуатації і до безкласової формації. Утопічна ідея марксизму – месіанська роль пролетаріату.

2.Вебер.

Розробив «теорію соціальної дії». Ввів поняття ,,ідеальний тип” – еталон у дослідженні. Розробив ,,типи ідеальних дії”:

1. Цілераціональна (виразно уявляється засоби здійснення , а також зворотна реакція на твої дії). Критерії раціональності – успіх. ( Макіавелі: ,, Мети виправдовує засоби” ).

2. Ціннісно-раціональна (на основі свідомої віри в цінності поведінки (Західна Європа).

3. Афектна ( на основі неусвідомлених імпульсів і почуттів, на підсвідомості).

4. Традіційне (на основі звички).

Поділив суспільство на 3 статусних групи:

1. Багаті.

2. Пристижні.

3. Владні.

Визначив типи панування:

1. Традиційне панування – на звичках, традиціях, підкорінні (влада монарха).

2. Харизматичнтй (божий дар) – безпечна довіра до лідера чи вождя.

3. Легальне панування – базарується на довірі до права і підкоренні не особистості, а закону. Самим чистим типом легального панування є бюрократія.

Парсонс.

Розробив структурно-функціональний підхід до вивчення суспільства. Нормально діяти суспільство може тільки в умовах стабільності. Нестабільності і конфлікти загрожують суспільству (вороги суспільства).

Зіммель.

Вважає, що конфлікт це двигун прогресу. Без нього суспільство не може розвиватись. В результаті конфлікту (зіткнення протилежних несумісних інтересів) відмирає старе і перемагає нове в суспільстві.

Символічний інтеракціонізм (Емерсон) – соціальний процес розглядається як процес становлення та зміни соціальних значень, постійне визначення і пере визначення ситуацій і взаємодії їх учасників.

Теорія дій (Вебер). В основі суспільного життя активна діяльність індивіда під впливом стимулів:

1. Людина чекає на схвалення глядачів.

2. Діяльність притаманна людині, як одна із її суттєвих ознак.

На основі теорії дії і інтеракції створено концепцію ,,нового гуманізму” , яка має два напрямки:

1. Феноменологія (Бергер, Лукман) – суспільство характеризується загальною свідомістю його членів. Образ суспільства формується у процесі дискусії. Людина створює сприятливий для себе образ, потім маніпулює цим образом, як чимось реальним. Хоч в дійсності суспільству в період створення і після того є чимось іншим.

2. Етнометодологія – кожен член суспільства відчуває, що його існування залежить від показників і завдань, які стоять перед суспільством в цілому.

Неоконсерватизм (консерватизм – збереження старих традицій).

Основні положення:

1. Те, що можна не змінювати, змінювати не потрібно.

2. Індивід не може бути розумним, розумний загал.

3. Слід враховувати близькі і далекі перспективи і наслідки.

4. В здоровому суспільстві повинні взаємодіяти всі верстви.

5. Людина недосконала, тому вона не може створити досконалий соціальний порядок.

Два напрямки:

1. Теоретико-методологічний:

1.1. Специфічне пояснення взаємодії ,,еліта-маса”;

1.2. Пессимізм в оцінці ,,людської природи”;

1.3. Суспільство – це статична і внутрішньо збалансована система, в якій протипоказані радикальні зміни.

2. Соціально-політичний:

2.1. Пропаганда ,,сильної влади”;

2.2. Обмеження демократії;

2.3. Застосування зброї проти незадоволених.

Технологічний детермінізм.

Має два напрямки:

1.Технологічний песимізм (К. Ясперс). В усіх нещастях звинувачують техніку, що знищує природу і прирікає людину на вимирання. Перетворює людину в машину.

2.Технологічний оптимізм (Дракер). Прославляють техніку.

Методичні поради до вивчення теми.

Вивчаючи тему «Соціологічна думка Західної Європи», необхідно звернути увагу на проблеми соціології, які розробив Дюркгейм в кінці ХІХ ст. (природа суспільства, стани суспільства, методи дослідження і статус соціології). Також потрібно звернути увагу на правила соціологічного пізнання, які гарантували ефективність наукового пошуку. Виділити спеціальні інститути (правові, релігійні), через які здійснюється вплив колективної свідомості людей. Аналізуючи соціологічні думки мислителів Західної Європи, розкрити, чим займався Спенсер? Як поділив суспільство? (на військове і традиційне (конформізм)). Розкрити теорію Карла Маркса, яка застосована на матеріалізмі і матеріалістичній діалектиці у вивченні суспільства. Розкрити зміст зміни епохи історії людства. Звернути увагу на «теорію соціальної дії», розроблену Вебером та поняття ,,ідеальний тип”. А також виділити ,,типи ідеальних дій” (ціле раціональний, традиційний, афектний, ціннісно-раціональний). Потрібно виділити 3 статусних групи суспільства (багаті, пристижні та владні). Також слід зазначити типи панування (традиційне панування , легальне панування , харизматичний (божий дар) ). Потрібно описати структурно-функціональний підхід до вивчення суспільства, який розробив Парсонс. Розкрити зміст соціологічної думки Зіммеля, який вважає, що конфлікт це двигун прогресу.

Звернути увагу на символічний інтеракціонізм Емерсона.

На основі теорії дії і інтеракції створено концепцію ,,нового гуманізму” , яка має два напрямки. Назвіть їх, та розкрийте зміст. Перечисліть основні положення неоконсерватизму. Опишіть два напрямки технологічного детермінізму.

Необхідно також уяснити, що соціологічні думки Західної Європи слід розглядати, як ідеї різних мислителів, як представників соціологічних течій, напрямків, сил, які борються між собою за соціальну владу.

Студенти повинні висловлювати своє особисте ставлення до тієї чи іншої Західноєвропейської доктрини, враховуючи інтереси своєї держави, соціальної групи, класу, особистості, ставлячи в голову кута загальнолюдські цінності.

Питання для самостійної роботи:

1. Хто ввів методи дослідження суспільства як предмет?

2. Хто ввів в соціологію поняття „ідеал типу"?

3. Хто розробив статус функціональний аналіз суспільства?

4. На основі яких теорій виникла концепція нового гуманізму?

5. Хто розробив теорію неоконсерватизму?

6. Хто очолив 1-у кафедральну соціологію, яка була створена 1896 р. у м. Бордо?

7. Які з соціальних дій відносяться до ідеальних типів?

8. Хто розробив концепцію соціальних конфліктів, яка стверджує: конфлікт-двигун розвитку суспільства?

9. Які напрямки має концепція нового гуманізму?

10. Вказати риси теоретико-методологічного напрямку?

11. Хто розглядав факти, як предмети й пояснював їх факторами?

12. Хто ввів в соціологію поняття „статус групи"?

13. Хто вважав, що конфлікт шкодить суспільству, бо воно має розвиватися стабільно, структурно-функціонально?

14. Хто розробив теорію рефлексів яка лягла в основу феноменології?

15. Хто розглядав факти, як предмети й пояснював їх факторами?

16. Які з положень відносять до неоконсерватизму?

17. Хто розробив статус функціональний аналіз суспільства?

18. Хто ввів в соціології поняття апомії (непотрібності життя)

19. Які із статусів ввів Вебер в суспільстві?

20. Хто розробив теорію дій, яка стверджує, що головним еталоном суспільного життя є активна діяльність?

21. Яке вчення стверджує, що образ суспільства формується в процесі дискусії потім цим образом маніпулюють, хоч насправді він є чимось іншим?

22. Вкажіть напрямки технологічного детермінізму?

23. Хто розробив критерії повторюваності якій дав можливість виділити суспільну економіку, формації, як історичні типи суспільства?

24. Які типи панувань запропонував Вебер?

25. Хто розробив теорію інтеракції, яка стверджує, що людина активна в діяльності коли її заохочують?

26. Яке вчення стверджує, що життя кожного залежить від суспільства в цілому (норм, цінностей є правила поведінки)?

27. Хто був представником технологічного песимізму?

28. Вказати риси соціально-політичного напрямку?

Теми рефератів:

1.Дюркгейм – проблеми соціології.

2.Спенсер про конформізм.

3.Монізм Карла Маркса.

4.Карл Маркс – “суспільно-економічна формація”.

5.Вебер - «теорія соціальної дії».

6.Парсонс - структурно-функціональний підхід до вивчення суспільства.

7.Зіммель про конфлікт, як двигун прогресу.

8.Емерсон - символічний інтеракціонізм.

9.Вебер - теорія дій.

10.Феноменологія.

11.Етнометодологія.

12.Неоконсерватизм.

13.Технологічний детермінізм.

План семінарського заняття: