31. Централізація і децентралізація управління: переваги і недоліки.

Децентралізація управління полягає у системі передачі повноважень по всій організації згори до менеджерів середнього і низового рівня у різних сферах.

Централізація – передбачає систематичне утримання влади в руках менеджерів вищого рівня, коли більшість рішень ухвалюються лише на цьому рівні.

Переваги централізації:

Централізація покращує контроль і координацію, зменшення кількості і масштабності помилкових рішень, що ухвалюються на нижчих рівнях.

Централізація дозволяє уникнути ситуацій при яких одні підрозділи організації зростають і розвиваються за рахунок інших або організації в цілому.

Централізація дозволяє більш економно і простіше використовують досвід і знання персоналу централізованого адміністративного органу.

Переваги децентралізації:

Дозволяє керувати особливо великими організаціями в яких централізація управління неможлива, через велику кількість необхідної управлінської інформації, і як наслідок складність процесів ухвалення рішень.

Дозволяє ухвалювати рішення тому керівнику ,який найближче стоїть до проблеми і відповідно знає її найкраще.

Стимулює ініціативу і дозволяє особистості ототожнювати себе з організацією.

Допомагає підготовці молодого керівника до більш високих посад надаючи йому можливість ухвалювати самостійні рішення на початку кар’єри, що сприяє притоку в організацію молодих, талановитих керівників.

32. Лінійна організаційна структура управління: переваги і недоліки.

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Сутність лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. У практиці управління лінійна організаційна структура використовується рідко, як правило, малими та середніми підприємствами, які здійснюють нескладне виробництво

Переваги

Недоліки

1. Встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами. 2. Єдність і чіткість розпоряджень. 3. Узгодженість дій виконавців. 4. Підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу. 5. Оперативність у прийнятті рішень. 6. Отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами. 7. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

1. Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує його можливості щодо ефективного управління організацією. 2. Перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями. 3. Відсутність спеціалістів з окремих функцій управління. 4. Невідповідність зростаючим вимогам сучасного виробництва.