
- •Тести для оцінювання знань студентів з дисципліни «Національна економіка»
- •1. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака:
- •41. Система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток –це:
- •42. Економічний дерижизм – це:
- •58. Вартість кінцевого споживання товарів та послуг, що вироблені за рік у межах країни за допомогою економічних ресурсів, які належать як даній країні так і іншим, вимірює показник:
- •59. Валовий національний продукт за своєю сутністю - це:
- •130. Основними видами макроекономічного планування, які відомі у світовій практиці є:
- •131. Основне призначення індикативного плану полягає в такому:
- •132. За календарною ознакою розрізняють такі види індикативних планів:
- •164. За визначенням Міжнародної організації праці (моп) безробітними вважаються:
- •174. Трудові ресурси за видами зайнятості у зведеному балансі трудових ресурсів України розподіляються таким чином:
- •175. Головне призначення зведеного балансу трудових ресурсів України як інструмента державного регулювання економіки полягає у такому:
- •176. Інвестиції – це:
- •177. Капіталовкладення за економічним змістом – це:
- •187. Потреба у капітальних вкладеннях (кв) для введення в дію виробничих потужностей та об’єктів визначається за такою формулою:
- •188. Перепускна здатність транспортної магістралі – це:
Тести для оцінювання знань студентів з дисципліни «Національна економіка»
1. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака:
а) загальне економічне середовище;
б) наявність системи зовнішньоекономічних зв’язків;
в) наявність галузевої структури виробничої сфери;
г) стабільне зростання національного обсягу виробництва.
2. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака:
а) високий та стабільний рівень зайнятості;
б) наявність тісних економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами країни;
в) наявність системи зовнішньоекономічних зв’язків;
г) наявність галузевої структури виробничої сфери.
3. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака:
а) наявність системи зовнішньоекономічних зв’язків;
б) наявність галузевої структури виробничої сфери;
в) територіальна визначеність із загальним політичним та економічним центром;
г) взаємозв’язок між виробничою та невиробничою сферами.
4. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака:
а) спільна система національного захисту;
б) наявність системи зовнішньоекономічних зв’язків;
в) наявність галузевої структури виробничої сфери;
г) стабільний рівень цін.
5. У складі національної економіки виділяється сфера:
а) навколишнє середовище;
б) оподаткування;
в) матеріальне виробництво,
г) планування.
6. У складі національної економіки виділяється сфера:
а) оподаткування;
б) навколишнє середовище;
в) нематеріальне виробництво,
г) планування.
7. У складі національної економіки виділяється сфера:
а) навколишнє середовище;
б) планування;
в) невиробнича сфера;
г) оподаткування.
8. До сфери матеріального виробництва входить:
а) торгівля;
б) охорона здоров’я;
в) будівництво;
г) мистецтво.
9. До сфери матеріального виробництва входить:
а) торгівля;
б) охорона здоров’я;
в) сільське господарство;
г) мистецтво.
10. До сфери матеріального виробництва входить:
а) торгівля;
б) охорона здоров’я;
в) промисловість;
г) мистецтво.
11. До сфери нематеріального виробництва входить:
а) торгівля;
б) промисловість;
в) будівництво;
г) сільське господарство.
12. До сфери нематеріального виробництва входить:
а) промисловість;
б) будівництво;
в) сільське господарство;
г) зв'язок.
13. До сфери нематеріального виробництва входить:
а) мистецтво та культура;
б) промисловість;
в) будівництво;
г) сільське господарство.
14. Національна економіка переслідує ціль:
а) стабільне зростання національного обсягу виробництва;
б) встановлення межі приватного підприємництва для запобігання об’єктивно властивих йому недоліків;
в) стимулювання діяльності, що відповідає інтересам економічної політики держави;
г) зростання продуктивності праці.
15. Національна економіка переслідує ціль:
а) зменшення собівартості продукції;
б) встановлення межі приватного підприємництва для запобігання об’єктивно властивих йому недоліків;
в) стимулювання діяльності, що відповідає інтересам економічної політики держави;
г) високий та стабільний рівень зайнятості.
16. Кінцевим результатом функціонування національної економіки є:
а) встановлення та розірвання дипломатичних стосунків;
б) приріст національного багатства, обсягів прибутків і потрібних суспільству товарів та послуг;
в) входження країни у торгово-політичний союз;
г) утримання й забезпечення ефективної роботи органів державної влади;
17. Кінцевим результатом функціонування національної економіки є:
а) встановлення та розірвання дипломатичних стосунків;
б) найефективніше використання обмежених людських ресурсів і матеріалів;
в) входження країни у торгово-політичний союз;
г) утримання й забезпечення ефективної роботи органів державної влади.
18. Підприємствами групи «А» вважають:
а) підприємства промисловості з виробництва засобів виробництва;
б) підприємства з виробництва предметів споживання;
в) підприємства промисловості з виробництва предметів споживання;
г) підприємства з виробництва засобів виробництва.
19. Підприємствами групи «Б» вважають:
а) підприємства з виробництва засобів виробництва;
б) підприємства промисловості з виробництва предметів споживання;
в) підприємства з виробництва предметів споживання;
г) підприємства промисловості з виробництва засобів виробництва.
20. Підприємствами другого підрозділу є:
а) підприємства з виробництва засобів виробництва;
б) підприємства з виробництва предметів споживання;
в) підприємства промисловості з виробництва предметів споживання;
г) підприємства промисловості з виробництва засобів виробництва.
21. Підприємствами першого підрозділу є:
а) підприємства з виробництва засобів виробництва;
б) підприємства з виробництва предметів споживання;
в) підприємства промисловості з виробництва предметів споживання;
г) підприємства промисловості з виробництва засобів виробництва.
22. Зовнішні фактори, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки, включають підгрупу:
а) екологічних факторів;
б) політичних факторів;
в) суспільних факторів;
г) організаційно-управлінських факторів.
23. Зовнішні фактори, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки, включають підгрупу:
а) організаційно-управлінські фактори;
б) економічні фактори;
в) екологічні фактори;
г) технічні фактори.
24. Зовнішні фактори, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки, включають підгрупу:
а) технологічні фактори;
б) організаційно-управлінські фактори;
в) демографічні фактори;
г) екологічні фактори.
25. Зовнішні фактори, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки, включають підгрупу:
а) суспільні фактори;
б) екологічні фактори;
в) організаційно-управлінські фактори;
г) культурні фактори.
26. Формою прояву зовнішніх політичних факторів, що впливають на національну економіку є:
а) встановлення та розірвання дипломатичних стосунків;
б) домінування країни на світовому ринку;
в) світова економічна ситуація;
г) світові торгові війни.
27. Формою прояву зовнішніх економічних факторів, що впливають на національну економіку є:
а) встановлення та розірвання дипломатичних стосунків;
б) входження країни до військово-політичних союзів;
в) світова економічна ситуація;
г) членство країни у торгово-політичних організаціях.
28. Залежність від іноземних ресурсів як фактор, що впливає на функціонування національної економіки, відноситься до групи:
а) внутрішніх факторів;
б) зовнішніх факторів;
в) політичних факторів;
г) організаційних факторів.
29. Неузгодженість відносин між гілками влади як фактор, що впливає на формування ефективної національної економіки, відноситься до групи:
а) зовнішніх факторів;
б) внутрішніх факторів;
в) економічних факторів;
г) демографічних факторів.
30. Політична нестабільність у державі як фактор, що впливає на формування ефективної національної економіки, відноситься до групи:
а) зовнішніх факторів;
б) внутрішніх факторів;
в) економічних факторів;
г) цей фактор взагалі не впливає на ефективність національної економіки.
31. Розвиток теорій регулювання економіки здійснювався у наступному порядку їх формування:
а) класична теорія регулювання економіки, монетаризм, меркантилізм, «неокласичний синтез»;
б) меркантилізм; класична теорія регулювання економіки, кейнсіанство, монетаризм, «неокласичний синтез».
в) монетаризм, класична теорія регулювання економіки, кейнсіанство, меркантилізм, «неокласичний синтез»;
г) кейнсіанство, класична теорія регулювання економіки, монетаризм, «неокласичний синтез».
32. Родоначальником теорії державного регулювання економіки визнано у світі:
а) К. Маркса;
б) Адама Сміта;
в) Д. М. Кейнса;
г) Давіда Рікардо.
33. Положення кейнсіанської теорії державного регулювання економіки покладені в основу функціонування такої економічної системи:
а) планово-централізованої;
б) змішаної;
в) ринкової
г) капіталістичної.
34. Положення марксистської теорії державного регулювання економіки покладені в основу функціонування такої економічної системи:
а) планово-централізованої;
б) змішаної;
в) ринкової;
г) комуністичної.
35. Ринковий механізм регулювання економічних процесів відповідає такому типу економічної системи:
а) планово-централізованій економіці;
б) ринковій економічній системі;
в) ліберально-демократичній економічній системі;
г) економічному дерижизму.
36. Ринковий механізм регулювання економічних процесів відповідає такому типу економічної системи:
а) планово-централізованій економіці;
б) економіці змішаного типу;
в) директивній системі управління;
г) тип системи не має значення.
37. Ринковий механізм регулювання економічних процесів відповідає такому типу економічної системи
а) планово-централізованій;
б) планово-централізованій та ринковій економіці змішаного типу;
в) ринковій економічній системі та економіці змішаного типу;
г) тип системи не має значення.
38. Поєднання елементів ринкового механізму та державного регулювання економіки характерне для:
а) планово-централізованої економічної системи;
б) ринкової економічної системи;
в) бюджетно-податкової системи;
г) таке поєднання взагалі неможливе.
39. Поєднання елементів ринкового механізму та державного регулювання економіки характерне для:
а) планово-централізованої економічної системи;
б) бюджетно-податкової системи;
в) економічної системи змішаного типу;
г) таке поєднання взагалі неможливе.
40. Економічний лібералізм – це:
а) система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму;
б) система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток;
в) система соціально-економічних відносин із абсолютним контролем держави над соціально-економічним розвитком;
г) система соціально-економічних відносин, у якій діють виключно ринкові регулятори.