
- •1. Поняття зобов'язання. Відмінність зобов’язальних правовідносин від речових.
- •2. Визначення структури зобов’язальних правовідносин (елементи).
- •3. Поняття зміни зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •4. Загальні положення про виконання зобов’язань. Поняття належного виконання зобов’язань.
- •5. Характеристика правових підстав припинення зобов’язань.(див. № 17)
- •6. Строки виконання зобов’язань. Поняття належних та розумних строків виконання зобов’язань.
- •7. Поняття належного місця виконання зобов’язань.
- •8. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •9. Характеристика неустойки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •10. Визначення поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •11. Поняття гарантії як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •12. Визначення та характеристика завдатку як виду забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність завдатку від авансу.
- •13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
- •15. Визначення поняття застава майнових прав.
- •16. Притримання як вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •17. Загальні положення про припинення зобов’язань.
- •18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
- •19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
- •20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
- •21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
- •22. Поняття та класифікація договорів.
- •23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
- •24. Зміст договору. Види умов договору.
- •25. Поняття та особливості публічного договору.
- •26. Поняття та особливості договору приєднання.
- •27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
- •28. Порядок укладання договору. Відмінність оферти від рекламних пропозицій.
- •29. Форми договору, правові наслідки їх недодержання.
- •30. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •31. Права і обовязки покупця і продавця за договором купівлі-продажу.
- •32. Роздрібна купівля-продаж : поняття тахарактерні риси.
- •33. Поняття та особливості договору дарування.
- •34. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •35. Поняття договору підряду: поняття, права та обов”язки сторін.
- •36. Особливості договору побутового підряду.
- •37. Оснновна харатеристика договору будівельного підряду.
- •38. Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •39. Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •40. Особливості договору про надання послуг.
- •41. Загальні положення про перевезення.
- •42. Поняття та характеристика договору ренти.
- •43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).
- •44. Договір поставки-ознаки та визначення.
- •45. Характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
Однією із засад договірних зобов’язань, як і засад приватного права взагалі, є свобода договору, яка є неодмінною ознакою, передумовою та умовою існування ринкової економіки (ст. 627 ЦК України), а тому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору визнається однією з фундаментальних засад правового регулювання договірних відносини у сфері приватного права, про що свідчить ст. З ЦК. Однією з основних засад цивільного права закріплено свободу договору (ст. З ЦК), яка полягає, зокрема, у тому, що сторони є вільними у: а) укладенні договору; б) виборі контрагента; в) визначенні умов договору; г) виборі способів забезпечення зобов’язань; г) вирішенні питання щодо зміни або розірвання договору; д) встановленні видів та меж відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань.
Проблема меж договірної свободи полягає у визначенні співвідношення актів цивільного законодавства і договору. Законодавство визначає, що свобода договору має здійснюватися з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК). Однак ці межі є загальними межами здійснення учасниками цивільних відносин своїх прав та обов’язків (ст. 13 ЦК).
24. Зміст договору. Види умов договору.
25. Поняття та особливості публічного договору.
Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
До публічних договорів належать договори, укладені комерційною організацією з метою встановити її обов’язки щодо продажу товарів, виконання робіт і надання послуг, які такі організації за характером своєї діяльності мають здійснювати відносно кожного, хто до них звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, енергопостачання, медичне, готельне обслуговування тощо).
Режим публічних договорів є винятком із загального правила, яке спирається на принцип свободи договорів. Цей виняток є одним із випадків дії публічних засад у цивільному праві. Режим публічних договорів є прямо протилежним режиму свободи договорів, який найбільш повно відбиває приватноправові засади, що складають основу цивільного права.
26. Поняття та особливості договору приєднання.
27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
За ступенем юридичної завершеності можна виокремити договори остаточні та попередні. Остаточні договори безпосередньо породжують права й обов’язки сторін щодо виконання робіт, надання послуг, передачі майна тощо. Переважна кількість договорів має саме такий характер.
Попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Він лише створює інший, досить своєрідний обов’язок: після закінчення певного строку (чи з настанням певного терміну) укласти передбачений ним новий договір (ст. 635 ЦК України). Іншими словами, попередній договір є угодою про укладення договору в майбутньому. ЦК України розрізняє попередній договір і договір про наміри. Договір про наміри (протокол про наміри), якщо в ньому не відбита прямо воля сторін надати йому силу попереднього договору, не породжує цивільно-правових наслідків.