- •1. Поняття зобов'язання. Відмінність зобов’язальних правовідносин від речових.
- •2. Визначення структури зобов’язальних правовідносин (елементи).
- •3. Поняття зміни зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •4. Загальні положення про виконання зобов’язань. Поняття належного виконання зобов’язань.
- •5. Характеристика правових підстав припинення зобов’язань.(див. № 17)
- •6. Строки виконання зобов’язань. Поняття належних та розумних строків виконання зобов’язань.
- •7. Поняття належного місця виконання зобов’язань.
- •8. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •9. Характеристика неустойки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •10. Визначення поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •11. Поняття гарантії як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •12. Визначення та характеристика завдатку як виду забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність завдатку від авансу.
- •13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
- •15. Визначення поняття застава майнових прав.
- •16. Притримання як вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •17. Загальні положення про припинення зобов’язань.
- •18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
- •19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
- •20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
- •21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
- •22. Поняття та класифікація договорів.
- •23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
- •24. Зміст договору. Види умов договору.
- •25. Поняття та особливості публічного договору.
- •26. Поняття та особливості договору приєднання.
- •27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
- •28. Порядок укладання договору. Відмінність оферти від рекламних пропозицій.
- •29. Форми договору, правові наслідки їх недодержання.
- •30. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •31. Права і обовязки покупця і продавця за договором купівлі-продажу.
- •32. Роздрібна купівля-продаж : поняття тахарактерні риси.
- •33. Поняття та особливості договору дарування.
- •34. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •35. Поняття договору підряду: поняття, права та обов”язки сторін.
- •36. Особливості договору побутового підряду.
- •37. Оснновна харатеристика договору будівельного підряду.
- •38. Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •39. Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •40. Особливості договору про надання послуг.
- •41. Загальні положення про перевезення.
- •42. Поняття та характеристика договору ренти.
- •43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).
- •44. Договір поставки-ознаки та визначення.
- •45. Характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
Новація зобов'язання. Новація (оновлення зобов'язання) - це домовленість сторін щодо заміни первинного зобов'язання, яке існувало між кредитором і боржником, іншим. При цьому нове зобов'язання має новий предмет або новий спосіб виконання.
Так, уклавши договір позики, сторони через певний час додатковою угодою можуть передбачити, що замість грошей боржник повинен передати кредитору будь-яку річ. Новація перериває перебіг строку позовної давності, оскільки первісне зобов'язання припиняється, а з моменту укладання нової угоди виникає нове. Новацію слід вирізняти від заміни виконання. Так, після укладання договору купівлі-продажу покупець просить надати йому відстрочку в оплаті, і за згодою кредитора сплачує вартість речі частками протягом певного часу.
Прощення боргу - це відмова кредитора від своїх вимог. Прощення боргу не буде юридично значимим, якщо воно обмежує правоздатність особи.
21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
Порушенням зобов’язання є його невиконання і неналежне виконання. Невиконання зобов’язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов’язання (передання і прийняття майна, виконання роботи тощо), або не утримуються від певних дій, хоча за змістом зобов’язання могли утримуватися від вчинення цих дій.
За ст. 611 ЦКу разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, чи розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.
Правові наслідки порушення зобов’язання, зазначені у цій статті, є мірами цивільно-правового захисту сторін зобов’язання. Деякі з них, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків, моральної шкоди, одночасно є заходами цивільно- правової відповідальності.
22. Поняття та класифікація договорів.
З урахуванням природи договорів здійснюється загальна класифікація договорів як правочинів. Розрізняють такі види договорів: 1) реальні та консенсуальні; 2) відплатні та безвідплатні; 3) каузальні й абстрактні; 4) строкові й безстрокові; 5) фідуціарні; 6) умовні.
Залежно від моменту виникнення прав і обов’язків у сторін договору розрізняють договори консенсуальні та реальні. Залежно від того, хто отримує вигоди з договору, на: а) договори, які укладаються на користь їх учасників; б) договори на користь третьої особи (ст. 636 ЦК). Залежно від характеру розподілу прав і обов’язків між учасниками угоди договори поділяються на односторонні та взаємні, або ж синалагматичні (у ст. 626 ЦК вони називаються «двосторонніми» та «багатосторонніми»). З урахуванням наявності чи відсутності еквівалентності відносин договори поділяються на оплатні та безоплатні. За ступенем юридичної завершеності можна виокремити договори остаточні . та попередні (ст. 635 ЦК). За змістом діяльності, що вони регулюють, усі договори поділяють на майнові та організаційні. Залежно від значення договору для задоволення певних (приватних або суспільних) інтересів розрізняють звичайні (приватноправові) договори і договори публічні.