- •1. Поняття зобов'язання. Відмінність зобов’язальних правовідносин від речових.
- •2. Визначення структури зобов’язальних правовідносин (елементи).
- •3. Поняття зміни зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •4. Загальні положення про виконання зобов’язань. Поняття належного виконання зобов’язань.
- •5. Характеристика правових підстав припинення зобов’язань.(див. № 17)
- •6. Строки виконання зобов’язань. Поняття належних та розумних строків виконання зобов’язань.
- •7. Поняття належного місця виконання зобов’язань.
- •8. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •9. Характеристика неустойки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •10. Визначення поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •11. Поняття гарантії як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •12. Визначення та характеристика завдатку як виду забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність завдатку від авансу.
- •13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
- •15. Визначення поняття застава майнових прав.
- •16. Притримання як вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •17. Загальні положення про припинення зобов’язань.
- •18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
- •19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
- •20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
- •21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
- •22. Поняття та класифікація договорів.
- •23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
- •24. Зміст договору. Види умов договору.
- •25. Поняття та особливості публічного договору.
- •26. Поняття та особливості договору приєднання.
- •27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
- •28. Порядок укладання договору. Відмінність оферти від рекламних пропозицій.
- •29. Форми договору, правові наслідки їх недодержання.
- •30. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •31. Права і обовязки покупця і продавця за договором купівлі-продажу.
- •32. Роздрібна купівля-продаж : поняття тахарактерні риси.
- •33. Поняття та особливості договору дарування.
- •34. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •35. Поняття договору підряду: поняття, права та обов”язки сторін.
- •36. Особливості договору побутового підряду.
- •37. Оснновна харатеристика договору будівельного підряду.
- •38. Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •39. Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •40. Особливості договору про надання послуг.
- •41. Загальні положення про перевезення.
- •42. Поняття та характеристика договору ренти.
- •43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).
- •44. Договір поставки-ознаки та визначення.
- •45. Характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
Окремі випадки припинення зобов’язань:
Виконання зобов’язання є «ідеальною» підставою його припинення, тобто зобов’язання встановлюються (як договором/гак і законом) для того, щоб бути виконаними.
Передання відступного припиняє зобов’язання, якщо на те є згода сторін. Відступне — це певне майно, що передається замість виконання зобов’язання. Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги (ст. 601 ЦК України). Підставою припинення договірного зобов’язання є також домовленість сторін. Договірне зобов’язання може припинятися внаслідок звільнення кредитором боржника від його обов’язків, що отримало назву прощення боргу. Договірне зобов’язання може припинятися внаслідок неможливості його виконання, тобто такої обставини, за яку жодна зі сторін не відповідає. У цивільному праві неможливість поділяється на фактичну та юридичну. Самостійною підставою припинення зобов’язання є поєднання боржника і кредитора в одній особі (у випадку правонаступництва, що виникло на підставі договору, факту спадкування, в тому числі й при заповідальному відказі, або ж в інших випадках, наприклад, уразі припинення юридичної особи з правонаступництвом шляхом приєднання). Договірне зобов’язання може бути припинене внаслідок смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи.
19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
Припинення зобов'язання зарахуванням. Зарахування припиняє зустрічні зобов'язання, якщо вони рівнозначні за сумою. Практичне значення зарахування полягає в тому, що воно створює певні зручності для суб'єктів зобов'язання, звільняє їх від необхідності вимагати виконання вимог, скорочує кількість судових справ. Заява про зарахування є одностороннім право-чином, вона породжує правові наслідки незалежно від згоди контрагента на зарахування.
Зарахування можливе за таких умов:
а) зараховуються однорідні (за змістом) вимоги;
б) зобов'язання, які підлягають зарахуванню, повинні бути зустрічними, тобто кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки;
в) зобов'язання, які зараховуються, повинні бути безспірними, тобто не погашеними позовною давністю, не оспорюватися контрагентом;
г) зарахування не відбувається автоматично, необхідно, щоб щонайменше одна із сторін виявила свою волю щодо цього, тобто звернулася із заявою;
д) зарахування допускається законодавством. Скажімо, не підлягають зарахуванню вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди життю та здоров'ю, про довічне утримання, стягнення аліментів тощо.
Зарахування може бути повне і часткове. При повному зарахуванні зустрічні зобов'язання припиняються взагалі. При частковому — одне зобов'язання припиняється повністю, а в іншому зменшується обсяг вимог, але саме зобов'язання продовжує існувати.
Серед підстав припинення зобов'язань за згодою сторін можна назвати новацію, прощення боргу і відступне.