Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦП Шпоры.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
60.18 Кб
Скачать

13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.

Застава — це вид забезпечення виконання зобов’язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦК).

Предметом застави може бути різноманітне майно, утому числі речі та майнові права (вимоги), зокрема не лише те, яке є в наявності, а й таке майно, яке заставодавець придбає після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо) та на яке може бути звернене стягнення. Однак предметом застави не може бути: майно, вилучене з цивільного обігу; вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю боржника: про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю, вимоги про аліменти; права, поступка якими заборонена законом, тощо (ст. 576 ЦК України).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду.

До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

До видів застави відносяться: 1) іпотека — застава нерухомого майна, яке залишається у володінні та користуванні заставодавця; 2) заклбд — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателю або за його наказом — у володіння третій особі; 3) застава товарів у обороті та переробці; 4) застава цінних паперів; 5) застава майнових прав.

14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.

Іпоте́ка— застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.

Закон України «Про іпотеку», ухвалений у червні 2003 року, так визначає іпотеку: «Іпотека — вид забезпечення виконання зобов'язання позичальника перед кредитором заставою нерухомого майна, що полягає у праві кредитора (в разі невиконання боржником своїх зобов'язань) задовольнити свої грошові вимоги за рахунок вартості заставленого нерухомого майна».

Кредит, отриманий під заставу нерухомого майна називається Іпотечним кредитом.

Іпотечне житлове кредитування охоплює надання довгострокових банківських кредитів на придбання, будівництво житлової нерухомості, а також на проведення ремонтних робіт чи на розвиток власного малого бізнесу, де заставою за таким кредитом є нерухоме майно.Відмінними рисами іпотеки є:

• по- перше, іпотека, як і всякий заставу, по суті, є способом забезпечення належного виконання іншого (основного) зобов'язання - позики або кредитного договору, договору оренди, підряду, відшкодування шкоди тощо;

• по-друге, предметом іпотеки завжди є нерухомість. До нерухомого майна належать земельні ділянки і все, що міцно з ними пов'язано: будівлі, споруди, багаторічні насадження і т. п.;

• по-третє, предмет іпотеки залишається у володінні боржника. Останній залишається власником, користувачем і фактичним власником цього майна;

• по-четверте, договір кредитора і боржника про встановлення іпотеки оформляється спеціальним документом - закладною, яка також підлягає державній реєстрації;

• по-п'яте, при значному перевищенні вартості застави над сумою виданого кредиту іпотека дає можливість отримати додаткові іпотечні позики під заставу того ж майна (друга, третя іпотека).