- •1. Поняття зобов'язання. Відмінність зобов’язальних правовідносин від речових.
- •2. Визначення структури зобов’язальних правовідносин (елементи).
- •3. Поняття зміни зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •4. Загальні положення про виконання зобов’язань. Поняття належного виконання зобов’язань.
- •5. Характеристика правових підстав припинення зобов’язань.(див. № 17)
- •6. Строки виконання зобов’язань. Поняття належних та розумних строків виконання зобов’язань.
- •7. Поняття належного місця виконання зобов’язань.
- •8. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •9. Характеристика неустойки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •10. Визначення поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •11. Поняття гарантії як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •12. Визначення та характеристика завдатку як виду забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність завдатку від авансу.
- •13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
- •15. Визначення поняття застава майнових прав.
- •16. Притримання як вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •17. Загальні положення про припинення зобов’язань.
- •18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
- •19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
- •20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
- •21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
- •22. Поняття та класифікація договорів.
- •23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
- •24. Зміст договору. Види умов договору.
- •25. Поняття та особливості публічного договору.
- •26. Поняття та особливості договору приєднання.
- •27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
- •28. Порядок укладання договору. Відмінність оферти від рекламних пропозицій.
- •29. Форми договору, правові наслідки їх недодержання.
- •30. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •31. Права і обовязки покупця і продавця за договором купівлі-продажу.
- •32. Роздрібна купівля-продаж : поняття тахарактерні риси.
- •33. Поняття та особливості договору дарування.
- •34. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •35. Поняття договору підряду: поняття, права та обов”язки сторін.
- •36. Особливості договору побутового підряду.
- •37. Оснновна харатеристика договору будівельного підряду.
- •38. Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •39. Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •40. Особливості договору про надання послуг.
- •41. Загальні положення про перевезення.
- •42. Поняття та характеристика договору ренти.
- •43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).
- •44. Договір поставки-ознаки та визначення.
- •45. Характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
Застава — це вид забезпечення виконання зобов’язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦК).
Предметом застави може бути різноманітне майно, утому числі речі та майнові права (вимоги), зокрема не лише те, яке є в наявності, а й таке майно, яке заставодавець придбає після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо) та на яке може бути звернене стягнення. Однак предметом застави не може бути: майно, вилучене з цивільного обігу; вимоги, нерозривно пов’язані з особистістю боржника: про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров’ю, вимоги про аліменти; права, поступка якими заборонена законом, тощо (ст. 576 ЦК України).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду.
До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
До видів застави відносяться: 1) іпотека — застава нерухомого майна, яке залишається у володінні та користуванні заставодавця; 2) заклбд — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателю або за його наказом — у володіння третій особі; 3) застава товарів у обороті та переробці; 4) застава цінних паперів; 5) застава майнових прав.
14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
Іпоте́ка— застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.
Закон України «Про іпотеку», ухвалений у червні 2003 року, так визначає іпотеку: «Іпотека — вид забезпечення виконання зобов'язання позичальника перед кредитором заставою нерухомого майна, що полягає у праві кредитора (в разі невиконання боржником своїх зобов'язань) задовольнити свої грошові вимоги за рахунок вартості заставленого нерухомого майна».
Кредит, отриманий під заставу нерухомого майна називається Іпотечним кредитом.
Іпотечне житлове кредитування охоплює надання довгострокових банківських кредитів на придбання, будівництво житлової нерухомості, а також на проведення ремонтних робіт чи на розвиток власного малого бізнесу, де заставою за таким кредитом є нерухоме майно.Відмінними рисами іпотеки є:
• по- перше, іпотека, як і всякий заставу, по суті, є способом забезпечення належного виконання іншого (основного) зобов'язання - позики або кредитного договору, договору оренди, підряду, відшкодування шкоди тощо;
• по-друге, предметом іпотеки завжди є нерухомість. До нерухомого майна належать земельні ділянки і все, що міцно з ними пов'язано: будівлі, споруди, багаторічні насадження і т. п.;
• по-третє, предмет іпотеки залишається у володінні боржника. Останній залишається власником, користувачем і фактичним власником цього майна;
• по-четверте, договір кредитора і боржника про встановлення іпотеки оформляється спеціальним документом - закладною, яка також підлягає державній реєстрації;
• по-п'яте, при значному перевищенні вартості застави над сумою виданого кредиту іпотека дає можливість отримати додаткові іпотечні позики під заставу того ж майна (друга, третя іпотека).