Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦП Шпоры.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
60.18 Кб
Скачать

43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням і (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК України).

За своєю юридичною природою договір довічного утримання (догляду) є оплатним, реальним чи консенсуальним, одностороннім, двостороннім, тривалим, особисто-довірчим (фідуціарним), алеаторним.

Предмет договору довічного утримання (догляду) — майно, яке відчужувач передає набувачеві взамін утримання та (або) догляду; матеріальне забезпечення і (або) догляд, якими набувач повинен забезпечити відчужувача. Відповідно до ст. 744 ЦК за договором довічного утримання відчужувач має право передати у власність набувачеві житловий будинок, квартиру, їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність. Цей договір спрямований на-перехід права власності на цінне майно. Не можуть бути об’єктом цього договору речові права на чуже майно.

Договір довічного утримання (догляду) потребує письмової форми та нотаріального завірення. Договір без нотаріального завірення може бути визнаний дійсним утому випадку якщо є письмові докази виконання даного договору і домовленості з власником майна щодо усіх істотних умов договору, якщо у неї вони відсутні, то не треба перейматися за своє спадкове майно.

Сторонами у договорі довічного утримання (догляду) є відчужувач і набувач. Такий договір може бути укладений відчужувачем і на користь третьої особи. Як відчужувачів, так і набувачів за договором довічного утримання може бути кілька. Відчужувачем може бути лише фізична особа, причому законодавець підкреслює відсутність залежності цього права від віку і стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання може бути повнолітня дієздатна фізична або юридична особа.

Сторони вправі самостійно визначити в договорі: розмір, обсяг і періодичність надання матеріального забезпечення, види і зміст догляду.

Змістом обов’язків набувача є систематичне матеріальне забезпечення відчужувач, у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги. Цей перелік не є вичерпним, сторони можуть передбачити й інше матеріальне забезпечення. Всі види забезпечення підлягають конкретизації у договорі. Усі зобов’язання за договором повинні виконуватися в натурі.

Набувач за договором довічного утримання наділений наступними обов’язками: надавати відчужувачу довічне матеріальне забезпечення (у натуральній та грошовій формі) та/або догляд (опікування) у строки, передбачені договором; забезпечити відчужувача житлом (у разі, якщо такий обов’язок передбачений договором); поховати відчужувача, навіть якщо такий обов’язок не був установлений договором (ч.Зст. 749 ЦК).

Набувач не має права у повному обсязі розпоряджатися майном, переданим йому за договором, також не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти його, укладати щодо нього договір застави, передавати у власність іншій особі на підставі іншого пра- * йочину. Набувач наділений правом передати свої права й обов’язки за договором довічного утримання іншій особі у разі неможливості виконувати зазначені обов’язки з поважних причин. До прав набувача належить .право вимагати розірвання договору довічного утримання (догляду).

Відчужувач має право: • ‘ „

- на всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду, опікування, якими набувач зобов’язаний його забезпечувати за договором, а також вимагати від набувача належного виконання передбачених договором обов’язків (ст.ст. 749, 750 ЦК);

- замінити майно, передане за договором довічного утримання набувачеві за його згодою (ст. 753 ЦК);

- вимагати розірвання договору в судовому порядку в разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини (ст. 755 ЦК);

вимагати повернення майна, яке було ним передане набувачу, при розірванні договору довічного утримання (догляду) у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків (ст. 756 ЦК).