- •1. Поняття зобов'язання. Відмінність зобов’язальних правовідносин від речових.
- •2. Визначення структури зобов’язальних правовідносин (елементи).
- •3. Поняття зміни зобов’язань. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •4. Загальні положення про виконання зобов’язань. Поняття належного виконання зобов’язань.
- •5. Характеристика правових підстав припинення зобов’язань.(див. № 17)
- •6. Строки виконання зобов’язань. Поняття належних та розумних строків виконання зобов’язань.
- •7. Поняття належного місця виконання зобов’язань.
- •8. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •9. Характеристика неустойки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •10. Визначення поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •11. Поняття гарантії як виду забезпечення виконання зобов’язань
- •12. Визначення та характеристика завдатку як виду забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність завдатку від авансу.
- •13. Характеристика застави як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •14. Особливості іпотеки як окремого виду застави.
- •15. Визначення поняття застава майнових прав.
- •16. Притримання як вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •17. Загальні положення про припинення зобов’язань.
- •18. Окремі випадки припинення зобов’язань.
- •19. Зарахування як підстава припинення зобов’язань.
- •20. Характеристика припинення зобов’язання за домовленістю сторін. Прощення боргу.
- •21. Правові наслідки порушення зобов’язання, їх визначення та характеристика.
- •22. Поняття та класифікація договорів.
- •23. Принцип свободи договору, випадки його обмеження.
- •24. Зміст договору. Види умов договору.
- •25. Поняття та особливості публічного договору.
- •26. Поняття та особливості договору приєднання.
- •27. Попередній договір, його відмінність від договору про наміри.
- •28. Порядок укладання договору. Відмінність оферти від рекламних пропозицій.
- •29. Форми договору, правові наслідки їх недодержання.
- •30. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •31. Права і обовязки покупця і продавця за договором купівлі-продажу.
- •32. Роздрібна купівля-продаж : поняття тахарактерні риси.
- •33. Поняття та особливості договору дарування.
- •34. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.
- •35. Поняття договору підряду: поняття, права та обов”язки сторін.
- •36. Особливості договору побутового підряду.
- •37. Оснновна харатеристика договору будівельного підряду.
- •38. Визначення договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •39. Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
- •40. Особливості договору про надання послуг.
- •41. Загальні положення про перевезення.
- •42. Поняття та характеристика договору ренти.
- •43. Особливості договору про довічне утримання (догляд).
- •44. Договір поставки-ознаки та визначення.
- •45. Характеристика договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
40. Особливості договору про надання послуг.
Договори про надання послуг прийнято поділяти на такі категорії: договори про надання юридичних послуг — тобто такі, які пов’язані зі встановленням, зміною чи припиненням цивільних прав та обов’язків замовника або з наданням замовникові допомоги в реалізації належних йому прав чи виконанні обов’язків. До договорів про надання послуг належать пойменовані та непоіменовані договори (договори перевезення, транспортного експедирування тощо). Окреме місце серед цих договорів займають договори щодо надання фінансових послуг, які, зважаючи на їх предмет і сферу застосування, складають відокремлену групу.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона’(виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договори про надання послуг консенсуальні, реальні, мають виплатний, так і безвідплатний характер, публічні (ст. 633 ЦК), договори про приєднання. Послуги у цивільному праві запропоновано поділяти на два види — матеріальні та нематеріальні.
Форма договору про надання послуг, як правило, письмова. Укладення договору про надання послуг підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента, іншого встановленого документа) (ч. 4 ст. 909 ЦК), квитка та багажної квитанції (ч. 2 ст. 910 ЦК), видачею номерного жетона, іншого знака (ч. З ст. 937 ЦК), письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦК) чи посвідчене складським документом (ч. З ст. 957 ЦК) або шляхом видачі ваучера (ст. 20 ЗУ «Про туризм»).
Предмет — нематеріальна послуга, тобто певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.
Сторонами договорів про надання послуг є виконавець (перевізник, експедитор, зберігач, повірений, комісіонер, аудитор, туроператор, турагент тощо) і замовник (відправник, пасажир, 1 клієнт, поклажодавець, довіритель, комітент, турист тощо).
Чинне законодавство встановлює перелік видів послуг, які виконавець може надавати в разі наявності ліцензії. До таких послуг належать медичні, аудиторські, освітні, послуги радіозв’язку і телефонного зв’язку та ін.
Зміст договорів про надання послуг залежить від конкретного виду договору і є надзвичайно різноманітним; права й обов’язки сторін у них об’єднує обов’язок виконавця надати послугу, а замовника — оплатити її, якщо правовідносини є відплатними. Істотною умовою договору про надання послуг є його оплатність, за допомогою покладення на замовника обов’язку оплатити виконавцеві послугу (ч. 1 ст. 901 ЦК України), що, у свою чергу, обумовлює різні правові наслідки в разі відмови замовника від договору.
Специфічною рисою договору про надання послуг є встановлення вимоги щодо виконавця надати послугу особисто. Ознакою зазначених договорів є їх тісна пов’язаність з особою виконавця, виконавець залишається відповідальним перед замовником у повному обсязі й у випадку виконання обов’язку виконавця (ч. 1 ст. 528 ЦК) іншою особою, якщо це спеціально передбачено договором. У відплатному договорі завдані виконавцем збитки відшкодовуються у повному обсязі у разі його вини, якщо послуга надана ним не під час здійснення підприємницької діяльності, і незалежно від вини — за наявності ознак такої діяльності (підставою звільнення від відповідальності в цьому випадку закон зазначає наявність непереборної сили). Якщо збитки завдані у безвідплатному договорі про надання послуг, умови цивільно- правової відповідальності виконавця є загальними (ст.ст. 614, 617 ЦК), однак розмір його відповідальності обмежується, за загальним правилом, двома неоподатковуваними мінімумами доходів громадян (ч. 2 ст. 906 ЦК).
Разом з тим норми про окремі договори містять у деяких випадках спеціальні правила про умови та розмір відповідальності виконавців’ (ст.ст. 923, 924, 950, 951 ЦК). Строк договору про надання послуг встановлюється.за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами, віднесено до його істотних умов, хоча ст. 1001 ЦК і встановлює правило прв необхідність визначення строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.