
- •Питання до заліку (іспиту) Заліковий модуль 1
- •1. Поняття та система юридичної науки.
- •2. Функції юридичної науки. Її завдання на сучасному етапі державно-правового будівництва в Україні.
- •3. Загальна теорія держави і права як юридична наука, її риси та предмет. Її місце в системі юридичних наук та співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Теорії походження держави і права, їх зміст та позитивне значення.
- •6. Походження держави, особливості її формування у різних народів світу. Відмінності держави від самоврядування первіснообщинного ладу.
- •8. Держава як організація політичної влади.
- •9. Державний суверенітет, його співвідношення з народним та національним суверенітетом.
- •Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу
- •5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •10. Типологія держави.
- •2.2. Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •11. Особливості становлення та формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •12.Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •Структура політичної системи
- •13. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •14. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •15. Внутрішні і зовнішні функції держави: поняття та напрямки їх здійснення.
- •16. Правові форми і методи здійснення функцій держави.
- •17. Поняття і структура форми держави. Фактори, які обумовлюють їх різноманіття.
- •18. Форма правління держави, її різновиди. Особливості форми правління в Україні.
- •19. Форма державного устрою, її різновиди. Особливості форми державного устрою в Україні.
- •20. Політичний режим: поняття та різновиди.
- •21. Поняття і соціальна цінність демократії як внутрішньої форми держави. Розвиток демократії в умовах України.
- •22. Форми, інститути і суб’єкти демократії. Форми демократії
- •Інститути демократії
- •23. Принципи та функції демократії.
- •24. Механізм держави і його структура.
- •25. Поняття державного апарату і його ознаки. Види державних органів.
- •27. Державна служба і її види. Державний службовець, посадова особа.
- •28. Концепція правової держави: історія виникнення та розвитку. Поняття і ознаки правової держави.
- •29. Соціальна держава: етапи формування, концепції, поняття та ознаки.
- •30. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні.
- •31. Поняття та характеристика прав, свобод, обов’язків людини і громадянина, їх історичний розвиток.
- •32. Види прав, свобод, обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України.
23. Принципи та функції демократії.
Принципи демократії
Демократія діє на основі розвиненої системи принципів- безумовних вимог, яка випливає з самої суті демократії і пред’являється до всіх суб’єктів і інститутів демократії. До фундаментальних принципів демократії можна віднести принципи гласності, різноманітності (плюралізм), залучення населення до вирішення питань державного значення, поділу влади; єдності, рівності і гарантованості демократичних прав і обов’язків.
Принцип гласності вимагає забезпечення відкритості державного і громадського життя, усіх джерел інформації, можливості її вільного пошуку, отримання і поширення всіма суб’єктами суспільних відносин відповідно до їх потреб. Гласність покладає на компетентні державні органи обов’язок систематичного інформування населення щодо подій державного і громадського життя, прийнятих цими органами рішень, ходу їх обговорення і виконання. Необхідною передумовою дії принципу гласності є заборона цензури, розвиток свободи слова і друку, урахування і використання в, інтересах прийняття державних рішень громадської думки.
Одним з найбільш узагальнюючих у системі демократії є принцип різноманітності. Він поширюється на всі сфери життя суспільства. В економічній сфері він проявляє себе в існуванні і рівноправності різних форм власності, в політиці — в існуванні багатьох політичних центрів, діяльність яких пов’язана з їх боротьбою і взаємодією на базі підтримання контактів між ними і державою.
Політичний плюралізм передбачає однакове ставлення держави до проявів волі як більшості, так і меншості. Він виключає будь-яку дискримінацію меншин етнічних, релігійних, політичних. Державні рішення в умовах розвиненої демократії не повинні прийматися механічною більшістю голосів, без попереднього вивчення і врахування інтересів меншості, проведення відкритих дискусій.
Залучення населення до участі в роботі державних органів може відбуватися різними способами. Це може мати місце в рамках як безпосередньої, так і представницької форм здійснення народовладдя (через депутатів, участь у зборах виборців і трудових колективів, громадських обговореннях, через радіо, пресу, телебачення, участь у роботі робочих груп при вищих державних органах, постійних комітетів парламенту і т. ін.). Залучення громадян до участі в роботі виконавчих органів є дійовим засобом боротьби з бюрократизмом і корупцією. Розширення участі населення в діяльності всіх державних органів є однією з форм підвищення ефективності демократії.
До фундаментальних принципів належить і принцип побудови влади в демократичній державі на засадах її поділу на різні гілки (законодавчу, виконавчу та судову). Влада здійснюється спеціально уповноваженими державними органами за умови невтручання кожної з гілок влади у сферу діяльності іншої. За цієї умови, враховуючи існування системи стримувань і противаг між різними гілками влади, виключається можливість узурпації влади якимось органом чи особою. Таким чином, створюються сприятливі умови для забезпечення реальних прав людини, в тому числі її залучення до вирішення державних справ.
Яскравим проявом демократії є рівність існуючих у демократичному суспільстві прав і обов’язків людини та їх гарантова-ність. Права і обов’язки в такому суспільстві встановлюються на основі рівності всіх перед законом. Права кожної особи органічно доповнюються відповідними обов’язками. При цьому обов’язки щодо прав виступають як гарантії їх реалізації і захисту.
Серед них вищезгадані принципи пріоритету прав людини, підзвітність і підконтрольність посадових осіб перед представницькими органами і народом, співробітництво та узгодження інтересів різних політичних сил, взаємний контроль різних державних органів і гілок влади, колегіальність, поєднання представницьких і прямих форм народовладдя та інші.
Функції демократії
Під функціями демократії розуміють головні напрямки впливу демократії на суспільні відносини.
Демократія спрямована і безпосередньо сприяє здійсненню головних загальнодержавних функцій — економічної, політичної, соціальної тощо.
Водночас демократії притаманні і власні функції. Так, вона виконує установчу функцію. Це знаходить свій вияв в утворенні народом органів свого первинного представництва безпосередньо шляхом всезагальних виборів. Йдеться про Верховну Раду України і Президента України. Ці органи, у свою чергу, утворюють (обирають або призначають) органи вторинного представництва населення. Таким є, наприклад, суддівський корпус, склад якого затверджується Верховною Радою України.
Функція оптимізації державних рішень полягає в тому, що держава при вирішенні того чи іншого питання керується принципами демократії, використовує свої правові інститути, щоб таким чином знайти оптимальне державне рішення. Для цього питання обговорюються постійними комітетами парламенту з залучанням експертів-науковців, вивченням і урахуванням точки зору всіх політичних течій, виступів у пресі тощо.
Демократія виконує також функцію сприяння виконанню прийнятих рішень. Велику роль у їх виконанні відіграє мобілізація через засоби масової інформації громадської думки, сама громадськість.
Контрольна функція демократії щодо роботи різних ланок державного апарату і посадових осіб здійснюється шляхом депутатських запитів і діяльності парламентських комітетів, спеціальних слідчих комісій, проведення опитувань населення, через діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Конституційним Судом.
Особливо важливого значення в сучасних умовах набуває функція демократії у сприянні розвитку особи, її духовного розквіту. Саме на виконання цієї функції спрямоване широке використання людиною своїх демократичних прав, участь у проведенні різних громадських акцій, дискусій, підвищення її політичної і соціальної активності, рівня політичної і правової культури, правове виховання і т. ін.