Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
12345.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
462.85 Кб
Скачать

24. Горизонтальна структура суспільства

Подібні структури виділяють, абстрагуючись від існуючої нерівнос­ті між членами суспільства. Усі члени такої струк­тури є рів­ними суб’єктами. Отже, ця структура базується на рівності індивідів.

Виділяють такі горизонтальні структури:

Соціально-територіальна (в її основу покладено оз­наку території).

Соціально-демографічна (усе населення певної краї­ни можна поділити за ознакою статі на жінок і чоловіків, за ознакою віку – на дітей, підлітків, молодь, дорослих та пристарілих).

Соціально-професійна (усе населення можна поділити за професійною ознакою: шахтарі, медики, осві­тяни, науковці, мета­лурги тощо)

Соціально-етнічна структура. Усе населення країни можна поді­лити за етнічною ознакою.

Соціально-політична (вона складається з представни­ків окремих політичних партій і означає поділ суспільства за політич­ною ознакою).

Соціально-корпоративна (до якої входять різні трудові колективи, громадські орга­нізації тощо).

26. Класова структура суспільства в теорії к.Маркса

За Марксом, класи виникають  і протидіють  на основі  різного положення  і  різних ролей,  виконуваних  індивідами  у виробничій структурі суспільства. Іншими словами, найбільш загальною  основою  утворення  класів  є  суспільний розподіл праці.

Теорія класів проводить поділ суспільства по альтернативних ознаках на експлуататорів і експлуатованих, на власників засобів виробництва і на позбавлених їх. У теорії класів специфічні економічні, політичні і культурні інтереси є саме тим, що відокремлює один від одного класи. Класові схеми, зберігаючи економічний детермінізм, все більше відображають зростаюче ускладнення суспільних структур і ріст значення середніх шарів (класів).

27. Функціональний підхід до нерівності в суспільстві

Представники функціонального підходу К.Девіс і У.Мур вважають, що соціальна структура суспільства представлена певним набором позицій, які можна досягти. Кожне суспільство стикається з проблемою: як спонукати індивідів займати ці позиції і як заохотити індивідів якісно виконувати обов'язки відповідно до цих позицій.

Девіс і Мур, починаючи з аналізу цих позицій, підкреслюють:

- для того, щоб індивіди заповнювали позиції, потрібні певні здібності;

- ці позиції неоднаково важливі для виживання суспільства.

Для того, щоб індивіди прагнули зайняти ці позиції, їх потрібно винагороджувати. Серед винагород вони виділяють блага—повсякденного життя і комфорту, розваг і проведення вільного часу, самоповаги і самореалізації.

Основні твердження Девіса і Мура зводяться до того, що окремі позиції в будь-якому суспільстві функціонально більш важливі, ніж інші і потребують особливої кваліфікації для виконання. Обмежена кількість індивідів володіє талантом, який потрібно розвинути для заповнення такої позиції. Набуття кваліфікації потребує тривалого періоду навчання, протягом якого ті, хто навчається, чимось жертвують. Для того, щоб спонукати талановитих індивідів йти на жертви і проходити навчання, їх майбутні позиції повинні забезпечувати винагороду у вигляді доступу до дефіцитних благ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]