- •1.Соціологія як наука
- •2.Предмет соціології. Об’єкт соціології
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Функції соціології
- •8.Проблема права в соціології Дюркгейма
- •11.Проблема кризи цінностей в соціології Вебера
- •12. Легальний тип панування за Вебером
- •13. Традиційний тип панування за Вебером.
- •14. Харизматичний тип панування за Вебером.
- •18. Традиційне суспільство, його особливості.
- •19. Інформаційне суспільство, його особливості.
- •22.Поняття соціальної структури суспільства
- •24. Горизонтальна структура суспільства
- •26. Класова структура суспільства в теорії к.Маркса
- •27. Функціональний підхід до нерівності в суспільстві
- •28. Вертикальна та горизонтальна мобільність
- •29. Теорія еліт в.Парето
- •30. Теорія еліт Моска та Міллса
- •31. Поняття соціальний інститут.
- •32. Типи соц. Інститутів, функції
- •49,55 Соціальна еволюція м.Драгоманова
- •50,57«Генетична соціологія» м.Грушевського, її завдання та методологія.
- •51 Проблема права у соціології б.Кістяківського
- •52 Гетьман, еліта та хліборобський клас у соціології в.Липинського
- •54 Ідея федералізму в соціології м.Драгоманова
- •58 Розвиток поглядів на початок суспільного життя м.Грушевського
- •60 Нація та держава в соціології в.Липинського
- •61 Територіальна свідомість як державна ідеологія у соціології в.Липинського
- •62 Предмет соціології політики. Влада як основа і мета політики. Суб'єкти політичної влади.
- •63 Особливості політичного життя українського суспільства на сучасному етапі
- •64. Соціологічний аналіз електоральної поведінки та його значення в діяльності політичних партій.
- •65 Специфіка і статус економічної соціології як галузі наукового пізнання
- •66 Теоретичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології
- •67 Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні
- •68 Методи збору соціологічної інформації.
- •70 Вибірка у соціологічному дослідженні
- •71 Статус, предмет і об’єкт соціології освіти
- •72 Система освіти як соціальний інститут
- •73 Предмет та об”єкт соціології релігії. Соціологія релігії і теологія
- •74 Релігія у суспільстві, що змінюється (секуляризація, громадянська релігія, постконфесійне суспільство, релігійне відродження)
- •78 Основні напрямки дослідження особистості в соціології
- •79Етапи і фактори соціалізації.
- •82Теорія особистості з.Фрейда.
- •83Гуманістична теорія особистості к. Роджерса
- •85 Соціальна адаптація та інтеріоризація, ресоціалізація та де соціалізація
- •86 Авторитарна особистість за е.Фромом
24. Горизонтальна структура суспільства
Подібні структури виділяють, абстрагуючись від існуючої нерівності між членами суспільства. Усі члени такої структури є рівними суб’єктами. Отже, ця структура базується на рівності індивідів.
Виділяють такі горизонтальні структури:
Соціально-територіальна (в її основу покладено ознаку території).
Соціально-демографічна (усе населення певної країни можна поділити за ознакою статі на жінок і чоловіків, за ознакою віку – на дітей, підлітків, молодь, дорослих та пристарілих).
Соціально-професійна (усе населення можна поділити за професійною ознакою: шахтарі, медики, освітяни, науковці, металурги тощо)
Соціально-етнічна структура. Усе населення країни можна поділити за етнічною ознакою.
Соціально-політична (вона складається з представників окремих політичних партій і означає поділ суспільства за політичною ознакою).
Соціально-корпоративна (до якої входять різні трудові колективи, громадські організації тощо).
26. Класова структура суспільства в теорії к.Маркса
За Марксом, класи виникають і протидіють на основі різного положення і різних ролей, виконуваних індивідами у виробничій структурі суспільства. Іншими словами, найбільш загальною основою утворення класів є суспільний розподіл праці.
Теорія класів проводить поділ суспільства по альтернативних ознаках на експлуататорів і експлуатованих, на власників засобів виробництва і на позбавлених їх. У теорії класів специфічні економічні, політичні і культурні інтереси є саме тим, що відокремлює один від одного класи. Класові схеми, зберігаючи економічний детермінізм, все більше відображають зростаюче ускладнення суспільних структур і ріст значення середніх шарів (класів).
27. Функціональний підхід до нерівності в суспільстві
Представники функціонального підходу К.Девіс і У.Мур вважають, що соціальна структура суспільства представлена певним набором позицій, які можна досягти. Кожне суспільство стикається з проблемою: як спонукати індивідів займати ці позиції і як заохотити індивідів якісно виконувати обов'язки відповідно до цих позицій.
Девіс і Мур, починаючи з аналізу цих позицій, підкреслюють:
- для того, щоб індивіди заповнювали позиції, потрібні певні здібності;
- ці позиції неоднаково важливі для виживання суспільства.
Для того, щоб індивіди прагнули зайняти ці позиції, їх потрібно винагороджувати. Серед винагород вони виділяють блага—повсякденного життя і комфорту, розваг і проведення вільного часу, самоповаги і самореалізації.
Основні твердження Девіса і Мура зводяться до того, що окремі позиції в будь-якому суспільстві функціонально більш важливі, ніж інші і потребують особливої кваліфікації для виконання. Обмежена кількість індивідів володіє талантом, який потрібно розвинути для заповнення такої позиції. Набуття кваліфікації потребує тривалого періоду навчання, протягом якого ті, хто навчається, чимось жертвують. Для того, щоб спонукати талановитих індивідів йти на жертви і проходити навчання, їх майбутні позиції повинні забезпечувати винагороду у вигляді доступу до дефіцитних благ.