
- •1.Соціологія як наука
- •2.Предмет соціології. Об’єкт соціології
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Функції соціології
- •8.Проблема права в соціології Дюркгейма
- •11.Проблема кризи цінностей в соціології Вебера
- •12. Легальний тип панування за Вебером
- •13. Традиційний тип панування за Вебером.
- •14. Харизматичний тип панування за Вебером.
- •18. Традиційне суспільство, його особливості.
- •19. Інформаційне суспільство, його особливості.
- •22.Поняття соціальної структури суспільства
- •24. Горизонтальна структура суспільства
- •26. Класова структура суспільства в теорії к.Маркса
- •27. Функціональний підхід до нерівності в суспільстві
- •28. Вертикальна та горизонтальна мобільність
- •29. Теорія еліт в.Парето
- •30. Теорія еліт Моска та Міллса
- •31. Поняття соціальний інститут.
- •32. Типи соц. Інститутів, функції
- •49,55 Соціальна еволюція м.Драгоманова
- •50,57«Генетична соціологія» м.Грушевського, її завдання та методологія.
- •51 Проблема права у соціології б.Кістяківського
- •52 Гетьман, еліта та хліборобський клас у соціології в.Липинського
- •54 Ідея федералізму в соціології м.Драгоманова
- •58 Розвиток поглядів на початок суспільного життя м.Грушевського
- •60 Нація та держава в соціології в.Липинського
- •61 Територіальна свідомість як державна ідеологія у соціології в.Липинського
- •62 Предмет соціології політики. Влада як основа і мета політики. Суб'єкти політичної влади.
- •63 Особливості політичного життя українського суспільства на сучасному етапі
- •64. Соціологічний аналіз електоральної поведінки та його значення в діяльності політичних партій.
- •65 Специфіка і статус економічної соціології як галузі наукового пізнання
- •66 Теоретичні передумови виникнення та основні етапи розвитку економічної соціології
- •67 Соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні
- •68 Методи збору соціологічної інформації.
- •70 Вибірка у соціологічному дослідженні
- •71 Статус, предмет і об’єкт соціології освіти
- •72 Система освіти як соціальний інститут
- •73 Предмет та об”єкт соціології релігії. Соціологія релігії і теологія
- •74 Релігія у суспільстві, що змінюється (секуляризація, громадянська релігія, постконфесійне суспільство, релігійне відродження)
- •78 Основні напрямки дослідження особистості в соціології
- •79Етапи і фактори соціалізації.
- •82Теорія особистості з.Фрейда.
- •83Гуманістична теорія особистості к. Роджерса
- •85 Соціальна адаптація та інтеріоризація, ресоціалізація та де соціалізація
- •86 Авторитарна особистість за е.Фромом
19. Інформаційне суспільство, його особливості.
Інформаційне суспільство – соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації.
Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуваням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільского господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформаії та знанню у сучасному суспільстві. Революціоніруючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими “інформаційними спільнотами”
Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:
збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
22.Поняття соціальної структури суспільства
Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.
Отже, соціальна структура суспільства являє собою будову цієї соціальної системи, визначає характер взаємозв'язків і взаємовідносин між її складовими частинами.
Сутність соціальної структури суспільства найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести:
• багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства (соціальний інститут, соціальна група, соціальна спільність тощо);
• різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей;
• наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства, взаємозалежність останніх. Це означає, що жоден елемент соціальної структури не може існувати в суспільстві автономно.
• взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури, тобто одні й ті ж соціальні суб'єкти можуть бути частинами різних складових одиниць суспільства.
• багатофункціональність і стабільність — кожен елемент соціальної структури суспільства виконує свої специфічні функції, які є відмінними від ролей інших соціальних елементів, що й передбачає значну кількість соціальних функцій суспільства.