54 Ідея федералізму в соціології м.Драгоманова

У статті проаналізовано генезу та розвиток федералістичних поглядів М. Драгоманова. Велику увагу приділено його праці "Вільна спілка" - першому від часів декабристів проектові конституції в Росії, що його високо оцінював М. Вебер. Погляди М. Драгоманова роглядаются у контексті політичної та інтелектуальної історії його часу.

Політичні реалії сьогоднішньої Європи дедалі частіше змушують нас пригадувати пророчі думки М. Драгоманова. Найбільше, очевидно, це стосується федералістичних ідей мислителя. Адже, як і передбачав М. Драгоманов, Західна Європа першою зробила крок до вільної європейської федерації.

Загалом федералізм як політична ідеологія — явище міжнародне. Як напрям у державно-правовій ідеології, він пов'язаний із розвитком ідей раціоналізму, просвітництва, особливо ж теорії природного права. Думка про те, що всі люди за своєю природою рівні та вільні, а будь-яке гноблення й нерівність у суспільстві створені не Богом чи природою, а людиною, підштовхувала мислителів до творення різних моделей організації суспільства, в тому числі до федеративного шляху вирішення даної складної проблеми¹.

У XIX ст. федералізм був тісно пов'язаний з ідеологією національно-визвольних рухів, він спрямовувався проти політичного та економічного панування великих націй над меншими, пригнобленими.

У XIX ст. у суспільній думці на Сході Європи вже існувала стійка федералістична традиція. Вимогу федеративного устрою Росії висували ще декабристи, ідеї федералізму проповідували Т. Г. Шевченко, М. Костомаров та інші члени Кирило-Мефодіївського братства, автори «Русалки Дністрової», а також О. Герцен, М. Чернишевський та М. Огарьов. Проте, очевидно, найвидатнішим представником федералістичної думки в XIX ст. тут був М. Драгоманов.

Проблему національної свободи М. Драгоманов розумів як частину політичної свободи. Остання, в свою чергу, не мислилася ним без свободи соціальної. Усі ці аспекти об'єднувало головне поняття політичної філософії мислителя, найважливіше для розуміння його і суспільного ідеалу — федералізм.

Певний вплив на М. Драгоманова та його однодумців ідей П. Прудона тут незаперечний. У програмному передньому слові до «Громади» читаємо: «А Прудон недурно ж каже: «Хто каже: воля — каже федерація, або не каже нічого; хто каже республіка — каже: федерація, або не каже нічого; хто каже: соціалізм — каже: федерація, або вп’ять не каже нічого»². Але анархістське вчення Прудона Драгоманов сприймав крізь призму власного федералістичного ідеалу «громадівського соціалізму». Федералізм Драгоманова, на відміну від прудонівського «економічного федералізму» (відповідно, політичного анархізму) — це краща форма політичної організації життя народів, державна форма, шо спроможна вирішити національне питання. Принцип федералізму використовувався М. Драгомановим також при розгляді питань соціального і політичного визволення трудящих, він поширювався на всі сфери життя людей: приватного та громадського, політичного й економічного.