Річкова система
По поверхні земної кулі річки розподілені украй нерівномірно. На кожному материку можна позначитити головні вододіли — межі областей стіку, що поступає в різні океани. Головний вододіл Землі ділить поверхню материків на 2 основних басейни: атлантико-арктичний (стік з площі якого поступає в Атлантичний і Північний Льодовитий океани) і тихоокеанський (стік в Тихий та Індійський океани). Обсяг стіку з площі першого з цих басейнів значно більше, ніж з площі другого.
Густина річкової мережі і напрям течії залежать від комплексу сучасних природних умов, але часто в тій чи іншій мірі зберігають риси колишніх геологічних епох. Найбільшої густини річкова мережа сягає в екваторіальному поясі, де течуть найбільші річки світу — Амазонка, Конго; у тропічних і помірних поясах вона також буває високою, особливо в гірських районах (Альпи, Кавказ, Скелясті гори тощо). У пустельних районах поширені епізодично поточні річки, що зрідка (при сніготаненні або інтенсивних зливах) перетворюються в могутні потоки (річки рівнинного Казахстану, уеди Сахари, крики Австралії тощо).
Річкова́ систе́ма — сукупність притоків головної річки.
Складається з головної ріки (стовбура системи) і приток першого, другого й наступного порядків. Притоками першого порядку називаються ріки, що безпосередньо впадають у головну ріку, другого порядку — притоки приток першого порядку й т.д. Іноді найменування порядку рік ведеться, навпаки, від дрібних рік до головного водотоку.
Н
азва
річкової системи дається за назвою
головної ріки, що є звичайно найдовшою
й багатоводнішою рікою в системі.
Для характеристики річкової мережі важливе значення має її густота, обумовлена кліматом, складом порід (їх водопроникністю і стійкістю) і рельєфом. Під густотою річкової мережі розуміють ступінь порізаності земної поверхні водотоками. За розташуванням долин в плані виділяють нейтральну або дендрітовую, прямокутну, пір'ясту і радіальну річкову мережу. При нейтральній річкової мережі річки розташовуються в найрізноманітніших напрямках, в результаті чого виходить неправильна древовідноветвящаяся мережу. Розвивається вона на рівнинах і плато, складених горизонтально залягають відкладеннями одноманітного складу або однорідними масивними породами.
Прямокутна річкова мережа характеризується складними долинами, що складаються з ділянок, одні з яких перпенднкулярно перетинають орографічні височини (хребти), інші ідуг паралельно. Вона розвивається в складчастих областях шляхом перехоплень. Короткі ділянки, що перетинають хребти, є залишками приголосних долин, довгі, що проходять уздовж них - залишками наступних долин.
Периста річкова мережа утворюється в гірських районах. Головні річки розташовуються при цьому паралельно один одному між гірськими хребтами, а бічні притоки стікають з гір. При своєму розвитку периста річкова мережа переходить в прямокутну. Радіальна річкова мережа утворюється, коли річки стікають в різні сторони з одного вододілу.
Лекція №5
Тема: Річковий стік та його складові
Мета:
1. навчальна: сформування у студентів уявлення річковий стік, його складові та методики їх розрахунку.