Здоровий спосіб життя керівника

Менеджер мусить добре знати особливості впливу розумової праці на свій організм, щоб усвідомлено скористатися рекомендаціями із проведення здорового способу життя.

Розбіжності між фізичною і розумовою працею

Інтелектуальна праця з її підвищеними вимогами до психічної стійкості, тривалими нервовими напругами, необхідністю переробляти великий потік різноманітної інформації відрізняється від праці фізичної. При останній м'язове стомлення є нормальним фізіологічним станом, виробленим у ході еволюції як біологічне пристосування, що охороняє організм від перевантаження. Розумова ж робота – досягнення природу на більш високих ступенях її розвитку, і безумовно, організм людини ще не встиг цілком адаптуватися до неї. Поки не вироблено реакцій, що надійно охороняють центральну нервову систему від перенапруги. Тому настання нервового (розумового) стомлення, на відміну від фізичного (м'язового), не приводить до автоматичного припинення роботи, а лише викликає перенапругу, невротичні порушення, що, на­копичуючись і поглиблюючись, призводять до захворювання людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, за останні 65 років число неврозів збільшилося в 24 рази. Смертність чоловіків від ішемічної хвороби серця у віці 35 — 44 роки зросла на 60%.

Так називані хвороби цивілізації є особливо частими в представників професій, пов'язаних з малорухомою напруженою розумовою працею й емоційними навантаженнями .

У цих умовах кожний керівник мусить навчитися спокійно і тве­резо оцінювати свої сили і можливості, вміти керувати своїм органі­змом, грамотно використовувати засоби фізичної культури і спорту, правильно відпочивати і харчуватися.

Основні фактори здорового способу життя

Під здоровим способом життя необхідно розуміти такі типові форми і способи повсякденної життєдіяльності людини, що зміцню­ють і удосконалюють резервні можливості організму.

Сьогодні життя вимагає, щоб людина володіла цілою низкою культур­них навичок, утому числі мали звичку щодня займатися фізичними вправа­ми. Медична наука беззастережно стверджує: для активної життєдіяль­ності і підтримки постійно високої працездатності людині необхідно вит­рачати на активні рухи, фізичну культуру хоча б одну годину на день. З цим твердженням погоджуються великі вчені з інших галузей знань.

Відомий авіаконструктор О. Антонов багато і плідно працював усе життя і вважав, що здоров'я підтримується не курортами чи таблетка­ми, а культурним до себе відношенням — режимом помірного харчу­вання, невеликими, але частими фізичними навантаженнями .

За даними вчених, у загальній кількості факторів, що впливають на стан здоров'я, режим сну складає 24 — 30%, заняття фізичними впра­вами — 15 —30%, режим харчування — 10—16% .

Щоденний сон необхідний людині для нормальної нервово-психіч­ної діяльності. Під час сну нервові клітини відновлюють свою пра­цездатність. В. Шекспір влучно назвав сон «найкращим блюдом на банкеті природи». Народна мудрість говорить: «Сон — лікар», «Сон краще всяких ліків», «Виспишся — помолодієш». Для дорослого, зай­нятого розумовою працею, нормою сну вважається 7 - 8 годин на добу. У вихідний день та під час відпуски його тривалість можна збільшити на 1 - 2 години. Відхід до сну і підйом мають відбуватися в один і той же час. У спальні бажані тиша, затемнення, помірне тепло і припливом свіжого повітря.

Раціональне харчування є найважливішим чинником збереження і зміцнення здоров'я людини, його розумової працездатності. Су­часна наука визначила принципи раціонального харчування.

Білки — головний будівельний матеріал. Вони йдуть на енерговитрачання організму, стимулюють розумову діяльність.

Жири — головний енергетичний матеріал. При засвоєнні вони дають удвічі більше енергії, ніж білки і вуглеводи.

Вуглеводи також є постачальником енергії, їх здатність відклада­тися у вигляді жирової тканини викликає необхідність у розумних їх обмеженнях при споживанні. Разом з тим вуглеводи підвищують про­дуктивність розумової праці, стимулюючи роботу нервової системи.

Мінеральні солі — дуже важливий компонент харчування. Вони необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності організму, роботи центральної нервової системи. Ці солі входять до складу бага­тьох жирів, білків.

В усіх процесах, що відбуваються в організмі, бере участь вода. У середньому людина виділяє за добу близько 2,5 літра води, приблиз­но такою ж є добова потреба в ній здорової людини.

Харчовий раціон повинен містити в достатній кількості вітаміни групи А, В, С, Е, К та ін. Особи, які виконують інтенсивну розумову роботу, мають потребу в збільшених дозах вітамінів. У зимово-весняний період треба приймати полівітамінні препарати. Практично всі фрукти й овочі містять вітаміни.

Прийом їжі в один і той же час зумовлює умовно-рефлекторне порушення харчового центру, сприяючи ритмічній роботі шлунково-кишкового тракту і підвищенню засвоюваності їжі. Частота прийому їжі індивідуальна, але їсти необхідно не рідше трьох разів на добу. За сніданком бажано з'їдати 35% загального денного обсягу їжі, за об­ідом — 40, увечері — 25%.

Багато хто в наші дні курить. Дехто паніть стверджує, що від сига­рети заспокоюються нерви, краще працює, мозок. Це не так. Паління, даючи короткочасний ефект, неминуче погіршує сон, робить людину дратівливою і запальною, викликає головний біль. Нікотинове отрує­ння негативно позначається і на такій важливій для працівників розумової праці функції, як зір.

Викурювання однієї сигарети призводить до почастішання сер­цебиття на 18 — 20 ударів на хвилину. Кількість серцевих скорочень на добу в курців на 15 — 20 тисяч більше, ніж у некурців. Так курці змушують своє серце працювати на знос. Від нікотину відбувається звуження кровоносних судин, виникають зміни и їх стінках, що сприяє розвитку атеросклерозу.

Дуже коротко нагадаємо про вплив алкоголю на працездатність при розумовій праці. Потрапивши в організм людини, алкоголь в пер­шу чергу уражує центральну нервову систему, концентруючись у головному мозку. Через виникле у мозку кисневе голодування гинуть кіркові клітини, через це погіршується пам'ять і сповільнюється ро­зумова діяльність.

За даними багатьох дослідників, якщо прийняти здоров'я людини за 100%, то 55% його визначається способом життя і тільки 8—10% — організацією медичної допомоги.