
- •Розділ 1. Статистичні задачі математичного моделювання
- •1.1. Випадкові величини
- •1.2. Елементи математичної статистики
- •1.3. Елементи теорії кореляції
- •1.4. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •1.5. Помилки першого та другого роду
- •1.6 Статистичний критерій та спостережуваний критерії
- •1.7. Критична область. Область прийняття гіпотези. Критичні точки
- •1.8. Потужність критерію
- •1.9. Критерій згоди Пірсона
- •1.10. Розв’язок задачі в MathCad
- •1.11. Висновки
- •Розділ 2. Симплексний метод
- •2.1. Математичне програмування
- •2.2. Лінійне програмування
- •2.3. Симплексний метод
- •2.4. Розв’язок задачі в MathCad
- •2.5. Висновки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.11. Висновки
В другому розділі я вивчив побудову математичної моделі для даних
однофакторного
експерименту. Обчислив для Х і Y
наступні статистичні оцінки: вибіркові
середні
і
;
вибіркові дисперсії
,
та виправлені вибіркові дисперсії
,
;
вибіркові середньоквадратичні відхилення
,
та виправлені вибіркові середньоквадратичні
відхилення
,
,
побудував гістограму розподілу по Y,
перевірив гіпотезу розподілу Y
по нормальному закону за критерієм
Пірсона. Також обчислив вибірковий
кореляційний момент
та вибірковий коефіцієнт кореляції
для випадкових величин X
та Y
та побудував кореляційне поле.
Розділ 2. Симплексний метод
2.1. Математичне програмування
Математичне програмування – це розділ математики який полягає у розробці оптимізаційних задач та дослідження одержаних розв’язків.
↓Y1 ↓Y2 … ↓Yn
C1…CL
Х2 → →F
…
Хn →
де С1…Сn – кількісні характеристики системи (наприклад: наявність певної ціни, витрат, тощо).
Х1… Хn – незалежні керовані змінні.
Y1… Yn – незалежні не керовані змінні.
Кожна система має певну мету або ціль її функціонування(наприклад: одержання максимального прибутку).
Ступінь досягнення цієї мети можна кількісно охарактеризувати за допомогою цільової функції F(С1 … СL; Х1 … Хn; Y1 … Yn).
Отже задача математичного програмування полягає в тому, що необхідно знайти такі значення керованих змінних Х1 … Хn – при яких цільова функція набуває extr (3.1).
F(С1 … СL; Х1 … Хn; Y1 … Yn).→extr. (2.1)
Можливості вибору значень Х1 … Хn завжди обмежені деякими зовнішніми, щодо системи, умовами. Їх можна записати у вигляді системи
нерівностей або рівностей виду
qr(С1
… СL;
Х1
… Хn;
Y1
… Yn)
{≤, =, ≥}br
r=
(2.2)
{≤, =, ≥} – означає, що для деяких значень індексу r – маємо знак ≤ для інших значень r – знак =; і для решти - ≥.
Схема
(3.2) називається системою обмежень або
системою умов задачі. Воно описує усі
внутрішні технологічні процеси системи,
а також процеси зовнішнього середовища,
що впливають на роботу системи. В
економічних задачах усі змінні Х1
… Хn
мають бути не від’ємними Хі≥0;
і=
.
2.2. Лінійне програмування
Лінійне програмування – постановки загальної задачі математичного програмування.
Необхідно знайти такі значення Х1 … Хn при яких лінійна цільова функція набуває екстремального значення.
Z = C1X1+C2X2+…+CnXn→extr. (2.3)
{≤,=,≥}bi
(2.4)
До задач лінійного програмування відносять багато різних задач планування та управління:
а) транспортна;
б) задача управління запасами сировини;
в) задачі розподілу і використання ресурсів;
г) сіткового та календарного планування.