
- •Методичні вказівки
- •6.030601- «Менеджмент»
- •1. Структура реферату
- •2. Оформлення реферату
- •2.1. Загальні вимоги
- •2.2. Титульна сторінка
- •2.4. Розділи, підрозділи, пункти та підпункти
- •2.4. Нумерація
- •Ілюстрації
- •2.7. Таблиці
- •2.8. Формули
- •Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •2.10. Оформлення списку використаної літератури
- •2.11. Список джерел. Подається за необхідності.
- •2.12. Додатки. Подається за необхідності
- •2.12. Остаточне оформлення реферату
- •3.Додатки
- •Додаток 1
- •Приклад оформлення змісту Додаток 2
- •Приклад оформлення сторінки
- •Приклад оформлення формул:
Ілюстрації
Ілюструвати роботу слід, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.
Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис.3.1)" або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".
До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок (додаток 5).
2.7. Таблиці
Слово Таблиця 2.3. розмішують над назвою таблиці, праворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву наводять жирним шрифтом.
Між текстом та словом «таблиця», а також після таблиці ставиться один міжрядковий проміжок Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.
Складаючи таблицю треба врахувати:
- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);
- в асортиментних таблицях варто наводити як абсолютні, так і відносні показники;
- якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж із двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те ж», а далі — лапками;
- замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозволяється;
- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн, % тощо), то її розміщують над таблицею;
- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб класи чисел у всій графі розташовувались один під одним;
- текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;
- кожна таблиця повинна мати посилання на джерело, на базі якого вона складена;
- таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Продовження табл. 1.2», а таблицю розпочинати з нумерації вертикальних граф (додаток 4).