Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маретинг2008.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.02.2020
Размер:
389.12 Кб
Скачать

32. Встановлення цін за географічними ознаками.

Методики встановлення цін за географічною ознакою враховують витрати, які виникають через необхідність транспортування продукції. Так, залежно від розподілу обов'язків з транспортування товарів і участі постачальників та споживачів у компенсації транспортних витрат проводиться так зване франкування цін (від італійського слова «франко» - у даному випадку «вільне від оплати»). Це означає, що всі витрати з транспортування продукції до названого пункту входять у ціну товару. Різновидами методик встановлення цін за географічною ознакою є їх розрахунок щодо якихось базових пунктів території, а також визначення зональних цін.

33. Розрахунок цін на підставі чинних типових умов.

Ціноутворення на основі узаконених типових умов орієнтується на ті закони, норми і правила, які існують у даній країні, галузі чи території.

У ряді випадків ринкове ціноутворення має обмеження, тобто існують узаконені типові умови, згідно з якими і розраховують ціни. Це, насамперед, біржове ціноутворення. Біржове ціноутворення (котирування цін) - це виявлення і фіксування цін угод купівлі-продажу на товарних біржах. Воно може здійснюватися як за результатами біржового дня (кінцеве котирування), так і в процесі торгів (проміжне котирування).

34. Непряме ціноутворення.

Маркетингове непряме ціноутворення — це політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування, а також кондицій. Воно має на меті створення відповідних умов для матеріального заохочення споживачів продукції підприємства. Методи непрямого ціноутворення 1)кредитна політика: 2)— політика кондицій; 3) політика знижок. У маркетинговій практиці використовуються такі види знижок: — кількісні — за придбання великих партій товарів; — касові — за оплату готівкою; — за замовлення вартістю понад якусь обумовлену суму; —функціональні — посереднику за виконання маркетингових функцій; — торговельні — посередникам за здійснення торгових операцій; — сезонні — на товари, що продаються поза сезоном; — фінальні — на останню партію товару; — залікові — на новий товар за одночасного повернення старого;

—договірні — на вимогу якогось надто важливого клієнта. Кредитна політика фірми — це підходи до визначення і безпосе­редньої реалізації заходів щодо середньострокового кредитування відпускної ціни під час поставки виготовленої продукції. Політика кондицій — це визначення умов платежу й поставок тобто: — видів платежу (видів цін на валюту); — розмірів платежу (основна ціна, а також знижки, сконто та бонус); — платіжних надбавок (за часткові платежі, упаковку, транспортування, монтаж тощо); — часу платежу (попередня оплата, оплата за фактом поставки, відстрочена оплата); — місця платежу; — відповідального за платіж (дебітор, відповідальний поручник); — предмета, обсягу, часу, місця й умов надання послуг. Сконто — це знижка за платіж, який був здійснений до закінчення обумовленого терміну платежу. Бонус — це знижка, яка надасться за результатами річного обороту.

35. Цінові політики високих цін та цін проникнення.

У процесах управління цінами можуть бути використані такі підходи

Політика високих цін можлива за нееластичного попиту, відсутності конкуренції, державних цінових обмежень і високої якості товару.

Політика проникнення. Характеризується початковим низьким рівнем ціни, який поступово підвищується. Використовується за виведення товару на нові ринки. Політика проникнення. Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки, створення достатнього попиту. Такі ціни можуть бути підвищені, наприклад, за рахунок підвищення якості продукції. До такої політики вдаються тоді, коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виділивши ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької якості продукції.

Головна передумова використання такої політики полягає у наявності необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту, достатніх для проходження точки беззбитковості. Перевагами тут є наявність реальних можливостей проникнення на ринок, а також надання конкретних вигод споживачам, що створює фірмі конкурентний пріоритет. Проте в такої політики є й недоліки -збитки, які мають місце у процесі впровадження продукту на ринок, а також ризик не пройти точку беззбитковості.