2. Зовнішні параметри.

Різні типи модулів ОЗП істотно відрізняються також і зовні (роз'ємом, кількістю контактів і т.д.). Якщо материнська плата розрахована на використання одного типу пам'яті, встановити на неї інший тип оперативної пам’яті не можна, оскільки навіть фізично в слот він не ввійде. Існують перехідники, що дозволяють встановлювати модулі DDR2 в слоти DDR, але широкого поширення вони не набули, оскільки використовувати їх можна тільки на материнських платах, системна логіка яких підтримує роботу одночасно з DDR і DDR2.

3. Об’єм оперативної пам’яті.

Крім швидкості роботи, важливою характеристикою оперативної пам'яті є також її об’єм, який повинен відповідати колу завдань, що вирішуються за допомогою комп'ютера, а також встановленому на ньому програмному забезпеченню. Наприклад, офісному комп'ютеру з системою Windows XP для роботи з текстом, перегляду сторінок Інтернету та здійснення інших нескладних операцій цілком достатньо навіть 512 MB оперативної пам'яті. Якщо на комп'ютері буде встановлена операційна система Windows7, для вирішення тих же завдань потрібно буде вже як мінімум 2048 MB ОЗУ, оскільки сама Windows7 вимагає більше пам'яті. Якщо в системі буде недостатньо пам’яті, то при запуску ресурсомістких програм вільна пам'ять може закінчитися. У цьому випадку комп'ютер для її розширення буде використовувати частину жорсткого диска (так званий файл підкачки або swap-файл, спеціально зарезервований операційною системою). Враховуючи, що швидкість доступу до даних на жорсткому диску в сотні разів нижче швидкості доступу до оперативної пам'яті, швидкодія комп'ютера в таких випадках сильно падає, на системному блоці постійно горить індикатор зайнятості жорсткого диску і чути характерний тріск його напруженої роботи.

4 . Як вибрати оперативну пам’ять

1. Все, викладене вище, стосується модулів ОЗП для звичайних («класичних») комп'ютерів. Якщо йдеться про ноутбуки, ситуація виглядає дещо інакше. Принципи роботи ОЗП портативного комп'ютера, звичайно, такі ж, але є специфіка. По-перше, розміри модулів ОЗП для ноутбуків інші. У них встановлюється оперативна пам'ять у форм-факторі SO-DIMM (англ. small outline dual in-line memory module). У стаціонарному комп'ютері використовуються модулі формату Long-DIMM (див. фото). Тому пам'ять для ноутбуків і звичайних комп'ютерів - не взаємозамінні речі! У форм-факторі SO-DIMM є такі ж типи пам'яті (DDR, DDRII, DDRIII), але підходять вони лише для ноутбуків і деяких інших пристроїв. По-друге, на відміну від стаціонарного комп'ютера, замінити або доставити додатковий модуль ОЗУ в ноутбук досить складно. Часто це пов'язано з необхідністю його розбирання з усіма витікаючими з цього ризиками (в залежності від моделі). Тому якщо ви не впевнені в своїх силах і не хочете ризикувати, краще звернутися у спеціалізовану майстерню.

2. Якщо на комп'ютері буде використовуватися 32-бітна операційна система (якій на момент підготовки цього матеріалу віддавали перевагу більшість користувачів), ставити на цю машину більше 4 ГБ оперативної пам'яті особливого сенсу немає, оскільки система буде "бачити" тільки 3 ГБ ОЗУ і ще 25% від того, що залишилося (тобто, якщо поставити 4 ГБ, буде використовуватися тільки 3,25 ГБ). Для використання ОЗУ більшого обсягу необхідна 64-бітна операційна система;

3. Більшість материнських плат підтримує двоканальний (іноді навіть трьохканальний) режим роботи з оперативною пам'яттю, що забезпечує до неї більш швидкий доступ процесора. Але для цього необхідно, щоб в слотах обох каналів ОЗУ (роз'єми на материнській платі) було встановлено однакову кількість модулів однакових об’ємів. Вкрай бажано, щоб частота шин і таймінги цих модулів також збігалися. Тобто замість 1 модуля пам’яті об'ємом 4 ГБ доцільніше придбати 2 модуля по 2ГБ (по одному на кожен канал).

4. При виборі оперативної пам'яті також слід звернути увагу на фірму-виготівника. Брати варто RAM відомих виробників - Samsung (SEC), Micron, Hynix (Hyundai), Kingston, Corsair, OCZ, Transcend, TwinMos. 5.Далі звертаємо увагу на числа, що вказуються після типу пам'яті (наприклад, РС400 3200). В даному випадку число 400 означає подвоєну тактову частоту пам'яті в мегагерцах (MHz), a 3200 - швидкість роботи в мегабайтах в секунду (Mb/s). Тримати в пам'яті усе це, загалом, не треба - досить пам'ятати, що чим більше циферки після назви пам'яті, тим краще. 6.Наступний важливий параметр при виборі RAM - це CAS Latency, або CL. Цей параметр означає час затримки при зверненні до пам'яті. Простіше кажучи - скільки часу комп'ютеру треба для здійснення циклу читання/запису в пам'ять/з пам'яті. Але це теж запам'ятовувати абсолютно необов'язково - досить запам'ятати, що чим менше цей параметр, тим краще.

7.Зовсім незайвим при купівлі оперативної пам'яті буде поцікавитися про її сумісність з материнською платою. Щоб не потрапити в халепу, слід брати пам'ять DDR-типу і побоюватися пам'яті RIMM : вона була призначена для перших Pentium IV, визнана неперспективною і вже давно не робиться.

8. Скільки пам'яті потрібна вашій машині? Для офісного або простого домашнього комп'ютера (поспілкуватися з друзями в Інтернеті, обробити фото з цифрового фотоапарата, подивитися фільм) досить буде 512-1024 мегабайт (Mb). Якщо ж ваша робота пов'язана з графікою, відео, аудіо або ви хочете грати в сучасні ігри, то об'єм пам'яті треба як мінімум подвоїти чи потроїти- до 1-3 гігабайта (Gb). Втім, якщо вас дратують "гальма" під час роботи або гри або ви хочете узяти пам'ять з далеким прицілом на застарівання комп'ютера, то RAM можна збільшити аж до 4-гігабайти і більше.

 Слід зауважити, що оперативна пам'ять робиться із вже передвстановленим фіксованим об'ємом - як правило, крок в сучасних планках складає 1 Гігабайт. В материнську плату, як правило, можна вставити до 4 планок. Потрібно мати на увазі, що чим більше об'єм однієї планки, тим вища ціна, тобто одна планка на 1 Гігабайт коштуватиме трохи дорожче, ніж дві по 512 Мб, але при цьому економиться місце на материнській платі.