2. Управління фінансовою санацією підприємств.

Вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємствами має організація ефективного менеджменту санації, яку можна розглядати у двох аспектах: інституційному та функціональному.

Отже, економічним змістом санації є відновлення платоспроможності й фінансової стійкості підприємства. При цьому санація здійснюється за допомогою (за участю) зовнішніх позицій з боржниками осіб (власника майна; органу, уповноваженого управляти майном боржника; інвестора).

Фінансове оздоровлення підприємства шляхом санації здійснюється за такими основними етапами:

• визначення доцільності й можливості проведення санації;

• обґрунтування концепції санації;

• визначення напряму здійснення санації;

• вибір форми санації;

• розробка плану санації;

• проведення процедури санації.

На первинному етапі санаційного управління на основі результатів діагностики банкрутства і контролінгу здійснення заходів щодо внут­рішньої фінансової стабілізації підприємства приймається принципове рішення про проведення санації.

Доцільність проведення санації зумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своєї мети і кризовий фінансовий стан підприємства продовжує поглиблюватися.

Можливість здійснення санації визначається перспективами виходу з кризового фінансового стану й успішного розвитку підприємства при наданні йому істотної зовнішньої допомоги на сучасному етапі. Якщо за результатами об'єктивного оцінювання така перспектива існує, то санація, яку ініціює саме підприємство, має шанси на успіх.

Санація становить складний і з багатьох поглядів болючий для під­приємства процес, що потребує ефективного фінансового управління на всіх стадіях його здійснення.

Важливим елементом санації є вибір її концепції. Концепція відобра­жає ідеологію здійснення передбачуваної санації, визначаючи її майбутні напрями та форми. Залежно від принципового підходу, розрізняють захисну і наступальну концепції здійснення санації підприємства.

Захисна концепція санації спрямована на скорочення обсягів опе­раційної й інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збалан­сованість грошових потоків на більш низькому за їх обсягом рівні. Ця концепція передбачає залучення зовнішньої фінансової допомоги для відповідної реструктуризації підприємства, у процесі якої воно позбавляється ряду виробничих структурних підрозділів, незавершених реальних інвестицій та інших фінансових активів з метою фінансової стабілізації.

Наступальна концепція санації спрямована на диверсифікованість операційної й інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збільшення розміру чистого грошового потоку в майбутньому періоді за рахунок зростання ефективності господарської діяльності. У цьому випадку зовнішня фінансова допомога й інші реорганізаційні заходи, здійснювані в процесі санації, використовуються з метою розширення асортименту конкурентоспроможної продукції, виходу на інші регіональні ринки, швидкого завершення розпочатих реальних інвестиційних проек­тів. Наступальна концепція санації не суперечить основним параметрам загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

Залежно від масштабів кризового стану підприємства, ідентифікованих у процесі діагностики банкрутства, і прийнятої концепції санації, розріз­няють два основних напрями її здійснення:

> санація, спрямована на рефінансування боргу підприємства. Така са­нація здійснюється, зазвичай, з метою допомоги підприємству в усуненні його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан ідентифікований і не має катастрофічного характеру. Цей напрям санації не змінює статусу юридичної особи підприємства, на якому здійснюється санація;

> санація, спрямована на реструктуризацію (реорганізацію) підприємства. Така санація здійснюється при більш важких масштабах кризового фінан­сового стану підприємства і вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації пов'язаний зі зміною статусу юридичної особи підприємства, на якому здійснюється санація.

Той механізм, за допомогою якого досягаються основні цілі санації, безпосередньо характеризує її форма. Форма санації має відповідати кон­кретному напряму, обраному підприємством з урахуванням особливостей його кризової ситуації. Форми санації можна структурувати так: 1) форми санації, визначені законодавством; 2) форми санації, спрямованої на реструк­туризацію (реорганізацію) підприємства.

План санації розробляють за дорученням власників чи керівництва підприємства консалтингові чи аудиторські фірми в тісному взаємозв’язку із внутрішніми службами контролінгу (якщо такі є на підприємстві). У разі, якщо санація здійснюється у ході провадження справи про банкрутство, то розробляти план повинен призначений господарським судом керуючий санацією. Санаційний аудит здійснюється аудиторськими компаніями на замовлення потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фінансуванні санації.

Вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства маєє організація ефективного менеджменту санації. Сутність менеджменту санації можна розглядати у двох аспектах: інституційному та функціональному.

З інституційного боку до менеджменту санації можна віднести всіх фізичних осіб, які уповноважені власниками суб’єкта господарювання чи силою закону провести фінансову санацію підприємства, тобто здійснювати фактичне управління підприємством на період його оздоровлення. Зауважимо, що досить часто на межу банкрутства підприємство доводить саме невміле чи навмисно неправильне управління. Керівництво підприємства, яке привело його до фінансової кризи, як правило, не в змозі ефективно управляти фінансовою санацією. Звідси випливає необхідність заміни керівництва підприємства або передачі повноважень щодо санації третім особам. У Великобританії, наприклад, щорічно з 60 тис. порушених справ про банкрутство близько 90% закінчується зміною керівництва.

Загалом до осіб, які можуть бути носіями менеджменту санації, слід віднести контролюючі органи (наприклад департамент банківського нагляду НБУ, страховий нагляд тощо), консультантів, аудиторів, керуючих санацією, які призначаються відповідно до рішення арбітражного суду, представників банківських установ чи інших кредиторів, досвідчених менеджерів, а також колишнє керівництво підприємства. Вирішення питання з призначенням менеджменту санації належить до числа першочергових заходів у рамках фінансового оздоровлення.

З функціонального боку менеджмент санації — це система антикризового управління, яка полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та фінансового оздоровлення підприємства. Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому у процесі санації підприємства такі цикли перманентно повторюються при досягненні окремих стратегічних чи тактичних цілей.

До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

а) постановка цілей (загальні завдання та цілі менеджменту санації ілюструє рис. 3);

б) формування та аналіз проблеми (головна проблема — фінансова криза);

в) пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації (добір і оцінювання необхідного каталогу санаційних заходів);

г) прийняття рішення;

д) реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);

е) контроль;

є) аналіз відхилень.

Рис. 3. Завдання менеджменту фінансової санації підприємства

Важливою складовою організації дієвого менеджменту санації є створення ефективної системи контролінгу, головним завданням якого є визначення стратегічних та тактичних цілей санації та орієнтація процесу управління на досягнення цих цілей. Вирішальним при цьому є створення системи інформаційного забезпечення, планових, аналітичних та контрольних служб.

Зауважимо, що не існує єдиних рецептів організації менеджменту санації підприємства. Кожен випадок фінансової кризи потребує індивідуального підходу до управління процесом її подолання.