4. Емісійний дохід від продажу облігацій (облігаційні позики)

Емісійний дохід від продажу облігацій відноситься до позичених фінансових ресурсів, оскільки розміщення облігацій зумовлює виникнення боргових зобов’язань, що погіршує платоспроможність підприємства. Перевагою використання цього джерела фінансованих ресурсів є відсутність обмежень щодо можливості погашення боргових вимог та відсоткова ставка за облігаціями дещо менша за відсоткову ставку на комерційні кредити. Окрім вище описаного позику, отриману в результаті розміщення облігацій, значно легше реструктуризувати, продовживши термін обігу облігацій, чи трансформувати у власність, якщо це конверсійні облігації.

Конверсійні облігації характеризуються як особливо ефективний санаційний інструмент. Облігації конверсійної позики в період фінансового оздоровлення мінімізують ризик втрат інвестора, оскільки передбачають його права щодо вимоги відшкодування їх вартості на рівні з іншими кредиторами боржника, та після виходу підприємства з фінансової кризи дозволяють максимізувати доходи за рахунок обміну на прості акції. Отже, конвертовані облігації – це іменні облігації, які через певний час можна обміняти на звичайні акції підприємства. Вони є однією з форм кредитування санації власниками та кредиторами підприємства. Конверсійні облігації можуть заохотити інвестора до надання фінансових ресурсів, якщо він не ризикує придбати звичайні акції.

До емісії конвертованих облігацій підприємства звертаються при високих ставках на позичковий капітал на кредитному ринку і зниженні курсу їх акцій через низьку прибутковість , оскільки випуск звичайних акцій за таких обставин є проблематичним.

Перевага конверсійних облігацій для підприємства-боржника полягає в тому, що проценти за ними є нижчими від середньої процентної ставки на кредитному ринку. Отже, інвестори дають згоду одержати нижчий процент притаманний конверсійним облігаціям, з метою участі у прибутках підприємства після обміну їх на звичайні акції.

Приймаючи рішення про випуск облігацій чи акцій необхідно врахувати також податкові аспекти, зокрема те, що проценти за борговими цінними паперами відносяться на валові витрати емітента, а дивіденди за акціями сплачуються за рахунок чистого прибутку.

Великі підприємства випускають конверсійні облігації з терміном обміну (погашення) до 5-10 років. Ринкова ціна конверсійних облігацій визначається з врахуванням їх інвестиційної вартості та ціни звичайних акцій узятих для конверсії. У повідомленні про емісію конверсійних облігацій зазначають: переважні права на придбання облігацій; номінальний курс; курси емісії та викупу облігацій; пропорції обміну (коефіцієнт конверсії); строки конверсії; необхідність, порядок та розмір доплат.

Збільшення капіталу в результаті обміну облігацій на акції призводить до зміни курсу на акції та до розмивання прав акціонерів, тому вони мають такі ж переважні права на купівлю конверсійних облігацій, як і при купівлі нових акцій додаткової емісії.

Так як, конверсія облігацій може відбуватися через кілька років після їх емісії, то протягом обігу облігацій прибутковість емітента та ринковий курс акцій можуть суттєво змінитися. При приведенні у відповідність реальної ціни акцій з вартістю конверсії, умовами емісії можуть передбачатися доплати під час обміну. Економічної обґрунтованості конверсія досягає тоді, коли її курс (вартість облігацій плюс доплати) нижчий від біржового курсу акцій. Оскільки курс емісії акцій визначається коефіцієнтом конверсії та доплатами, вони мають бути встановлені так, щоб курс емісії акцій був не нижчим за їх номінальну вартість.

На рішення держателів облігацій щодо їх конверсії в акції впливають рівень прибутковості та надійності емітента. Проте, існує обмеження для емісії конверсійних облігацій: її обсяг не може перевищувати 25 % розміру оплаченого статутного фонду підприємства.

Окрім описаних вище розрізняють ще заставні облігації, забезпечені активами або цінними паперами підприємств. Застава, яку випускають одну на все майно зберігається у довіреної особи, яка виступає від імені всіх кредиторів - інвесторів і є гарантом їх інтересів.

Облігації під заставу інших цінних паперів забезпечують не майном, а акціями або борговими зобов’язаннями підприємств, які в разі невиплати боргу переходять у власність тримачів облігацій.

Забезпеченням беззаставних або незабезпечених облігацій – прямих боргових зобов’язань, які не створюють майнових претензій до підприємства, виступає платоспроможність емітента.

Облігації із зміненим курсом стимулюють інвесторів до вкладення коштів при значних коливаннях процентних ставок, оскільки забезпечують збереження фінансових ресурсів та прибутковість інвестування. Облігації забезпечують більшу надійність збережень, ніж акції, однак власники облігацій не використовують можливість швидкого нарощування доходу чим користуються власники акцій.