- •Лекція 1.
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємств план
- •5. Криза постачання.
- •1. Фінансова криза та її ознаки.
- •2. Фактори фінансової кризи.
- •3. Види кризи.
- •4. Криза збуту.
- •Лекція 2.
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємств план
- •Виробничо-технологічна криза.
- •Криза персоналу.
- •Організаційна криза.
- •1. Виробничо-технологічна криза.
- •2. Криза персоналу.
- •Організаційна криза.
- •Лекція 3.
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємств план
- •1. Економічна сутність санації підприємств.
- •2. Управління фінансовою санацією підприємств.
- •3. Класична модель санації.
- •Економічна сутність санації підприємств
- •2. Управління фінансовою санацією підприємств.
- •3. Класична модель санації.
- •Лекція 4.
- •Тема 2. Оцінка санаційної спроможності підприємства план
- •Експрес-діагностика кризового фінансового стану.
- •Фундаментальна діагностика кризового фінансового стану.
- •Моделі прогнозування ймовірності банкрутства.
- •1. Експрес-діагностика кризового фінансового стану
- •2. Фундаментальна діагностика кризового фінансового стану
- •3. Моделі прогнозування банкрутства.
- •Лекція 5.
- •Тема 2. Оцінка санаційної спроможності підприємства план
- •1. Санаційна спроможність підприємства та її оцінка.
- •1.1. Аналіз стабільності фінансового стану
- •1.2. Аналіз поточної та прогнозування майбутньої платоспроможності
- •2. Прогноз здатності до нейтралізації поточної загрози банкрутства
- •3. Механізм внутрішньої фінансової стабілізації діяльності господарюючого суб'єкта при загрозі кризи
- •Лекція 6.
- •Тема 2. Оцінка санаційної спроможності підприємства план
- •1. Санаційний аудит: методи, програма та порядок проведення санаційного аудиту.
- •2. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства.
- •2. Аудит фінансової сфери підприємства.
- •2.1. Оцінювання динаміки та структури валюти балансу.
- •2.2. Аудит власного капіталу.
- •2.3. Аудит позикового капіталу та кредиторської заборгованості.
- •2.4. Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.
- •2.5. Аналіз дебіторської заборгованості.
- •2.6. Аудит реальних та фінансових інвестицій (вкладень).
- •2.8. Оцінювання ділової активності підприємства.
- •3. Доступність для підприємства факторів виробництва та нарощування збуту продукції.
- •4. Оцінка запланованих санаційних заходів.
- •5. Акт аудиторської перевірки.
- •Лекція 8.
- •Тема 3. Складаня і узгодження плану фінансової санації підприємства план
- •1. Складання і погодження плану фінансового оздоровлення підприємства в процесі досудової санації
- •2. Складання і погодження плану фінансової санації підприємства в процесі провадження справи про банкрутство
- •План санації
- •1. Загальні положення
- •2. Правовий статус та структура власності
- •3. Аналіз фінансово-господарського стану Боржника
- •3. План реорганізації боржника у ході провадження справи про банкрутство
- •4. Оцінка ефективності реалізації плану фінансової санації
- •Лекція 8.
- •Тема 4. Досудова сананція план
- •1. Досудове врегулювання господарських претензій.
- •2. Зміст та особливості проведення досудової санації.
- •3. Процедура проведення досудової санації.
- •4. Порядок продажу на аукціоні основних засобів, що є державною власністю.
- •Лекція 9.
- •Тема 5. Санація підприємств у судовому порядку план
- •1. Особливості врегулювання господарських спорів у судовому порядку.
- •2. Санація боржника його керівником.
- •3. Фінансова санація на ухвалу господарського суду.
- •4. Керуючий санацією: його функції та повноваження
- •5. Мирова угода
- •Лекція 10.
- •Тема 6. Фінансування санації підприємств план
- •1. Потреба у капіталі для забезпечення фінансової рівноваги
- •2. Правила фінансування
- •3. Визначення та класифікація внутрішніх фінансових джерел санації підприємства
- •3.1. Доходи від основної діяльності як джерело фінансування
- •3.2. Інші операційні доходи
- •3.3. Доходи від інвестиційної діяльності
- •3.4. Інші та надзвичайні доходи як внутрішнє джерело фінансування санації підприємств
- •3.5. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємства
- •3.6. Зменшення витрат підприємств
- •Лекція 11.
- •Тема 6. Фінансування санації підприємств план
- •1. Класифікація зовнішніх джерел фінансування підприємства
- •2. Статутний фонд як зовнішнє джерело фінансування підприємства
- •3. Додатковий капітал
- •4. Емісійний дохід від продажу облігацій (облігаційні позики)
- •5. Банківські кредити
- •6. Кошти контрактних фінансових інститутів, іноземні інвестиції та інші зовнішні джерела фінансової санації підприємства
- •Лекція 12.
- •Тема 7. Реструктуризація підприємства план
- •Сутність та основні форми реструктуризації підприємства.
- •Санація балансу.
- •Поняття і форми реогранізації підприємства.
- •1. Сутність та основні форми реструктуризації підприємства
- •2. Санація балансу.
- •3. Поняття і форми реогранізації підприємства
- •Лекція 13.
- •Тема 7. Реструктуризація підприємства план
- •1. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
- •2. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення
- •3. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств
- •4. Передавальний та розподільний баланси.
- •Лекція 14.
- •Тема 8. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств план
- •1. Передумови надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам.
- •2. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств.
- •3. Форми та методи державної підтримки.
- •4. Пряме державне фінансування на безповоротній основі.
- •5. Фінансова державна підтримка на поворотній основі.
- •6. Діяльність фонду стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних
- •7. Непряма державна підтримка фіскального характеру.
- •8. Надання дозволу на недотримання антимонопольного законодавства як непрямий метод підтримки.
- •9. Поручительство державних органів.
- •10. Надання гарантій.
- •11. Інноваційні позики та фінансування.
- •Лекція 15.
- •Тема 9. Економіко-правові аспекти банкрутства та ліквідації підприємства план
- •1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємства.
- •2. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
- •1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємства
- •2. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
- •1. Передумови для порушення справи про банкрутство.
- •2. Ухвала про порушення справи про банкрутство.
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання господарського суду.
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
- •6. Визнання боржника банкрутом.
- •Лекція 16.
- •Тема 9. Економіко-правові аспекти банкрутства та ліквідації підприємства план
- •1. Етапи ліквідації підприємства
- •2. Діяльність ліквідаційної комісії.
- •3. Черговість задоволення претензій кредиторів.
- •4. Ліквідаційний баланс
- •Лекція 17.
- •Тема 10. Особливості фінансової санації та банкрутства підприємств різних форм власності та видів діяльності план
- •1. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником
- •2. Особливості банкрутства відсутнього боржника
- •Особливості фінансової санації суб’єктів різних організаційно-правових форм
- •4. Зарубіжний досвід санаційних заходів підприємств
- •5. Санація комерційного банку
- •6. Санаційна реорганізація комерційного банку
- •Лекція 18.
- •Тема 10. Особливості фінансової санації та банкрутства підприємств різних форм власності та видів діяльності план
- •1. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
- •2. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств
- •3. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
- •4. Особливості банкрутства страховиків
- •5. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
- •6. Особливості банкрутства емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю
- •7. Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
- •8. Особливості банкрутства фермерського господарства
2. Статутний фонд як зовнішнє джерело фінансування підприємства
Одним із найважливіших джерел фінансування підприємства є його статутний фонд – виділені суб’єкту господарювання або залучені ним кошти на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, закріплені за підприємством правом власності або повного господарського відання. Як відомо, за рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні основні та оборотні засоби виробництва.
З метою санації статутний фонд збільшують щоб мобілізувати фінансові ресурси і підвищити фінансову стійкість підприємства. Збільшення статутного капіталу здійснюється на підставі рішення загальних зборів учасників. Статутний капітал підприємств може збільшуватись за рахунок:
додаткових внесків учасників;
дивідендів, які належать учасникам;
нерозподіленого прибутку.
Шляхи та джерела збільшення статутного капіталу наведено на рисунку 14.
Джерела збільшення статутного капіталу |
||||
Дивіденди (реінвестиції прибутку)
|
Індексація основних засобів |
Внески засновників |
Номінальна вартість облігацій, що обмінюються |
Номінальна вартість конверсійних облігацій |
Збільшення номінальної вартості акцій |
Обмін облігацій на акції емітента
|
|||
Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості |
||||
Методи збільшення статутного капіталу |
||||
Рис. 14. Формування статутного капіталу, як джерела фінансових ресурсів для санації підприємств
Збільшення статутного фонду для фінансування санаційних заходів досягається за рахунок емісійного доходу від розміщення емітованих підприємством акцій. Оскільки це приводить до зниження ринкової ціни акцій та зміни часток акціонерів у власності акціонерного товариства, то рішення про збільшення статутного фонду приймається за пропозицією правління ¾ голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.
Згідно законодавчих актів забороняється проведення емісії з метою покриття збитків, пов’язаних з господарською діяльністю емітента. Проте, при емісії акцій із зміною їх номінальної вартості без зміни розміру статутного фонду або при його збільшенні за рахунок індексації балансової вартості основних фондів, кошти емітентом не залучаються, тому вимога про заборону випуску акцій для покриття збитків не застосовується.
Акціонерне товариство може проводити збільшення статутного фонду з метою фінансування реальних інвестицій, якщо раніше випущені акції повністю оплачено за вартістю не нижчою від номінальної. Збільшити статутний фонд можна не більше ніж на 1/3 за рішенням правління , якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
При пошуку потенційних інвесторів підприємства, що перебувають у кризовій ситуації, зустрічаються з труднощами, тому вони вдаються до послуг андеррайтерів: повного чи часткового викупу акцій емісії з подальшою реалізацією за вищою ціною; продажу акцій за ціною емітента на умовах комісії; викупу недорозміщеної підприємством кількості акцій.
Вирішальну роль для вдалого розміщення акцій має встановлення курсу емісії – тієї ціни, за якою передплачуються акції. Курс акцій повинен покривати номінальну вартість і витрати на емісію, щоб забезпечити заплановане збільшення статутного фонду.
До основних витрат на здійснення емісії належить оплата послуг аудиторів, фінансових посередників; витрати на друк бланків цінних паперів, сплата держмита при реєстрації емісії акцій (0,1% номінальної вартості акцій запланованої емісії), оплата послуг реєстратора, рекламу і друк проспекту емісії.
Курс акцій нової емісії повинен бути дещо нижчим від біржового, щоб стимулювати їх продаж, оскільки, покупці не ризикують купувати акції за високим курсом, бажаючи, щоб вони мали резерв зростання біржової вартості.
Для підприємства високий курс є вигідним, оскільки емісійний дохід не оподатковується податком на прибуток згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та збільшення власного капіталу за рахунок додаткового не передбачає нарахування дивідендів. При реалізації повторної емісії акцій переважні права на їх купівлю мають акціонери підприємства, які протягом 3-4 тижнів можуть передплатити акції нової емісії. У перший день торгівлі новими акціями на біржі курс старих зменшується на вартість переважного права. Старі акції і переважні права продаються окремо.
Одним із джерел збільшення статутного фонду, згідно Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду АТ, є реінвестиція прибутку (дивідендів) або власні кошти підприємства, які сформовані за рахунок інвестування прибутку. Для цієї мети можна використовувати цільові фонди, які створені за рахунок прибутку або сам нерозподілений прибуток.
Збільшення статутного фонду зумовлює випуск акцій тієї ж номінальної вартості, що визначена раніше випущеними акціями. При емісії акцій внаслідок збільшення статутного фонду за рахунок реінвестицій чи індексації основних фондів акції додаткового випуску розподіляються серед акціонерів пропорційно до їхньої частки у статутному фонді відкритого акціонерного товариства на момент прийняття рішення про додатковий випуск акцій.
При збільшенні номінальної вартості акцій джерелами зростання статутного фонду можуть бути додаткові внески власників корпоративних прав підприємства та індексація вартості основних фондів. При цьому кожний акціонер може доплатити різницю до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо він відмовляється це зробити, емітент зобов’язаний запропонувати акціонерові викупити його акції. При відсутності згоди акціонера на доплату чи викуп акцій, він може отримати акції нової номінальної вартості в тій кількості, яка визначається діленням загальної номінальної вартості акцій, що йому належать, на нову номінальну вартість. При цьому нова номінальна вартість акцій має бути визначена так, щоб забезпечити виконання умови неподільності акцій та уможливити обмін акцій, які належать акціонеру, на цілу кількість акцій нової номінальної вартості.
При збільшенні статутного фонду обміном конверсійних облігацій існуючої номінальної вартості на акції відповідного емітента цей фонд збільшується на загальну номінальну вартість облігацій, що обмінюються на акції, а номінальна вартість облігацій повинна дорівнювати номінальній вартості акцій. Метод збільшення статутного фонду обміном облігацій на акції пов’язаний з облігаціями конверсійної позики, хоча може використовуватись і для інших видів облігацій.
Збільшення статутного капіталу як джерела фінансових ресурсів проводиться з метою залучення додаткових внесків інвесторів. Збільшуючи статутний капітал, сановане підприємство з метою компенсації ризиковості змушене пропонувати пільгові умову вкладення капіталу інвесторам. До таких умов можна віднести авансову виплату дивідендів, підвищений розмір дивідендів, участь у прийнятті управлінських рішень, у розподілі ліквідаційної маси, що повинно узгоджуватись з діючим законодавством.
