2. Зміст та особливості проведення досудової санації.

Розрізняють два вида санації — досудову санацію і власне санацію. Закон визначає досудову санацію як систему заходів з відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом, організаційно-господарських, управлінських інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів реорганізацій відповідно до законодавства до качану виробництва у справі про банкрутство.

Заходами по відновленню платоспроможності при проведенні процедури досудової санації є фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань і обов'язкових платежів, як на безвідплатній, так і на відшкодувальній основі, як ухвалення на собі боржником і іншими персонами зобов'язань на користь третіх осіб, що надали цю допомогу.

Надання допомоги відноситься і до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень зобов'язані прийняти своєчасні заходи для запобігання банкрутству господарюючого суб'єкта. Проте дана норма відносно державних органів представляється швидше декларативною, а просто мертвою. Зрозуміло, що своєчасними заходами можуть бути переважно заходь фінансові (пільги, субсидії і ін.). Але для їх реалізації необхідні додаткові грошові кошти, які щорічно повинні закладатися до бюджетів, починаючи від державного і закінчуючи місцевими. Наша держава, на шкода, до цього поки не готове матеріально.

Слід відмітити, що в західних країнах до процедури досудової санації відносяться украй негативно. Причина в тому, що фінансове оздоровлення підприємства, що ще не є боржником, негативно позначається на розвитку вільної конкуренції. А це не відповідає принципам ринкової економіки.

Відмітною особливістю Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є ті, що в нім не регламентуються ні порядок, ні терміни, ні відповідальність учасників досудової санації, ні контроль за проведенням її процедури. Учасникі досудової санації самостійно визначають всі необхідні, на їх погляд, положення для проведення мерів по відновленню платоспроможності підприємства. Таким чином, закон робить процес досудової санації практично безконтрольним з боку державних органів.

3. Процедура проведення досудової санації.

Досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності державного підприємства-боржника, які здійснюються органом, уповноваженим управляти державним майном (далі - уповноважений орган) боржника, з метою запобігання його банкрутству до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Ініціатива щодо проведення досудової санації може виходити від уповноважених органів, підприємств, кредиторів або інших осіб. Пропозиції щодо проведення досудової санації подаються уповноваженому органові.

Уповноважений орган у разі виявлення ознак неплатоспроможності підприємства приймає рішення про проведення досудової санації.

Про рішення щодо проведення досудової санації кредиторів повідомляє керівник підприємства у п'ятиденний термін з дня його отримання.

Для розроблення плану досудової санації на підприємстві утворюється робоча група на чолі з керівником підприємства, до складу якої входить також представник уповноваженого органу та можуть залучатися кредитори за їх згодою.

У разі надходження пропозицій від потенційних інвесторів план досудової санації розробляється за їх участю.

План досудової санації розробляється у місячний термін з дня прийняття рішення щодо її проведення і подається на затвердження уповноваженому органові.

План досудової санації повинен містити:

реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса, організаційно-правова форма, орган управління);

відомості про фінансово-господарське становище;

заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду, відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові, скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення;

розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів;

визначення джерел фінансування заходів (зобов'язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованості, кредити банків тощо);

умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації (набуття права власності на майно підприємства відповідно до законодавства, розпорядження частиною його продукції, оренда майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора тощо);

очікувані наслідки виконання плану досудової санації.

Термін проведення досудової санації не повинен перевищувати 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжити термін, але не більше ніж на 6 місяців.

Керівники підприємств несуть відповідальність згідно із законодавством за достовірність інформації, що подається уповноваженому органові. Уповноважений орган у місячний термін розглядає та затверджує або відхиляє поданий підприємством план досудової санації. Рішення про відхилення плану досудової санації приймається уповноваженим органом, якщо запропоновані заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства.

У разі коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Мінфіну та Мінекономіки. Заходи, пов'язані із відчуженням основних засобів, передачею структурних підрозділів підприємств та нерухомого майна в оренду, погоджуються з Фондом державного майна в установленому порядку.

Контроль за виконанням плану досудової санації здійснює уповноважений орган.