4. Оцінка запланованих санаційних заходів.

Сьогодні ще не розроблений повністю апарат інституту санації й ще не до кінця розроблені питання, що стосуються теоретичної бази. Одним з таких питань є питання, пов'язане з визначенням критерію оцінки ефективності санаційних заходів.

Проблема оцінки ефективності результату виконання певних санаційних заходів є досить складною задачею з точки зору формування критеріїв цієї оцінки та вибору адекватних методів. Завдання оцінки ефективності якогось результату передбачає комплексний аналіз якісних та кількісних змін, що відбулися внаслідок впливу певних дій. Отже, виділяють: економічну ефективність, соціальну та локальну (комерційну). Крім того розрізняють: абсолютну, порівняльну, госпрозрахункову та синергічну ефективність.

Абсолютна ефективність нововведень характеризує відношення кінцевого госпрозрахункового ефекту до затрат на реалізацію виробничого варіанта. Цей варіант вибирається за критерієм порівняльної ефективності — мінімум приведених витрат.

Таблиця 5

Економічні показники для оцінювання доцільності санаційних програм

№ п/п	Показник	Рівень критерію або тенденції, за якими здійснюється санаційна програма підприємства, за варіантами
		оптимальним	прийнятним	безперспективним
1	2	3	4	5
1.	Виробництво та прибуток	Дорівнює одиниці або більший	Менший за 1, але більший за середньогалузевий показник	Менший за середньо галузевий показник
1.1.	Індекс обсягу виробництва в натуральному виразі.
1.2.	Індекс динаміки цін на продукцію.	Менший за індекс інфляції	Дорівнює індексу інфляції	Більший за індекс інфляції

Продовж. табл. 5

1		2	3	4	5
1.3.		Співвідношення індексів динаміки обсягу реалізації (продажу) і витрат на виробництво продукції.	>1	1	<1
1.4.		Співвідношення індексів динаміки ФОП (фонду оплати праці) та обсягу реалізації (обсягу продажу).	<1	1	>1
1.5.		Співвідношення індексу середньої заробітної плати та індексу інфляції.	>1	1	<1
1.6.		Співвідношення обсягів випуску продукції в натуральному виразі (або в незмінних цінах) і динаміки чисельності персоналу.	>1	1	<1
1.7.		Співвідношення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва, у базовому та розрахунковому періодах (у порівняльних цінах).	>1	1	<1
2.	Імпорт. Частка імпортозамінної продукції в загальному обсязі продукції показник.		>1	>0	0
3. 3.1.	Конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках. Частка експортної продукції у загальному обсязі виробництва підприємства та середньогалузевий показник.		>1	>0	0
3.2.	Співвідношення індексу обсягів продажу у вартісному виразі та аналогічного галузевого показника.		>10	1	<1

Порівняльна ефективність нововведень обчислюється у разі вибору кращого із можливих варіантів заходів нововведень. Як ефект може прийматися зростання прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанта порівняно з іншими, а як затрати — додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження за кращим варіантом.

Госпрозрахункова ефективність нововведень, за допомогою якої оцінюється результативність затрат у масштабах галузі, підприємства. Вона розраховується як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції).

Ефект акселерації означає прискорення темпів поширення і застосування якогось певного позитивного результату.

Синергічна ефективність виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи інших інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

У практиці для оцінки результатів санації пропонують використання спрощених методів, які дозволяють оцінити суто фінансові результати від запропонованих санаційних заходів, або спрямовані на розрахунок резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу і стратегічних завдань санації.

Безумовно, наведені в таблиці 3 показники відіграють велику роль при визначенні ефективності результатів санації, але не враховують всю складність функціонування механізму санації, різні види ефектів, можливість їх взаємодії, адаптації механізму санації до зміни умов проведення плану санації, економічного та політичного оточення підприємства, змін кон'юнктури на ринку та ін. Тому ставиться завдання використовувати можливості системного підходу для оцінки ефективності санації як цілісного механізму, враховуючи всі види вищевказаних ефектів. З цією метою пропонується система критеріїв оцінки санації підприємства, що дозволяє більш повно визначити якісний та кількісний ефект, що спостерігається у зв'язку з проведенням санаційних заходів.

Кожний із видів глобальних або локальних критеріїв оцінки результатів санації передбачає визначення економічного, фінансового та соціального ефекту від санаційних заходів, що застосовуються на макро- та мікрорівні. При формуванні критеріїв необхідно сформувати перелік показників, які по своїй суті повинні бути якісними, кількісни­ми, узагальненими (синтетичними або інтегральними). Перелік та зміст показників істотно залежить від рівня ієрархії (макро- або мікрорівнів), для яких використовуються критерії оцінки ефективності санації.

Так, при здійсненні оцінки економічного ефекту від результатів санації підприємства потрібний такий перелік показників:

> обсяг додаткової продукції, виробленої підприємствами-боржниками після санації;

> чисельність зайнятих на підприємствах, що пройшли процедуру санації;

> зменшення кредиторської заборгованості держави за іноземні кредити, надані раніше підприємствам-боржникам;

> контроль за організаційно-правовою та економічною сферою впливу на особливо важливі стратегічні підприємства.

При оцінці фінансового ефекту від санації підприємств-боржників на рівні держави потрібно зіставити величину фінансових дотацій, субвенцій, санаційних кредитів та ін. з потенційно можливим прибутком в довгостроковому періоді від нормального функціонування підприємств, до яких були застосовані різні санаційні процедури.

Соціальний ефект від санації підприємств на рівні держави буде спостерігатися в зниженні тієї соціальної напруженості, яка може виникнути при ліквідації збиткових підприємств та скороченні чисельності працюючих.

При здійсненні оцінки різних ефектів на рівні забезпечення інтересів регіону потрібно врахувати різні чинники та стимули, які можуть визначити ту або іншу міру відношення влади до проблеми санації підприємств регіону. В іншому випадку при здійсненні оцінки галузевих інтересів важливо провести аналіз впливу результатів відновленої виробничої діяльності підприємств, що пройшли санацію, на показники діяльності галузі загалом. Особливо це важливо, якщо мова йде про великі підприємства, чиї результати діяльності визначають показники роботи галузі.

При оцінці ефективності санації найчастіше використовуються кількісні методи, такі як економіко-статистичні та фінансового і економічного аналізу. Найбільш дієво використовуються методи фінансового та економічного аналізу в основному за принципами "витрати-вигоди". Вони передбачають розрахунок таких показників, як терміни окупності санаційного проекту, рівень фінансових та інших ризиків, показники фінансового становища підприємства (ліквідність, платоспроможність, прибутковість, автономність та ін.). Ці методи найчастіше використовуються при виборі санаційних проектів та аналізі їх потенційної ефективності, але не враховують складний механізм причинно-наслідкових зв'язків, оскільки це можливо при використанні економіко-математичних методів та побудові моделей для оцінки показників ефективності санаційних заходів.

Що стосується економіко-статистичних методів, то вони, в основному, можуть бути використані для попередньої оцінки наявності чи відсутності економічного ефекту. При більш детальному аналізі ці методи необхідно доповнити іншими, в більшості випадків, економіко-математичними.

Як показує практика, ця група методів може бути використана для оцінки спільного синергетичного ефекту від організаційно-правових, фінансово-економічних, виробничо-технічних та соціальних заходів щодо санації. При чому, для аналізу цього ефекту рекомендується використання методу оцінки інтегрального (комплексного) показника ефективності санації.

На етапі формування цілей санації, визначення переліку оцінки результатів санації, встановлень відносин між ними, необхідне залучення в якості експертів провідних фахівців державного органу з питань банкрутства, фонду державного майна, Міністерства економіки, представників органів судової влади, органів державної влади та регіонального самоврядування. Якісні експертні методи можуть використовуватися на різних етапах алгоритму оцінки показників ефективності санації та розробки формальних моделей. Побудовані моделі оцінки ефективності за загальними та окремими критеріями дозволять зробити відповідні висновки про ефективність санаційних заходів та міри позитивних змін в фінансово-господарському стані підприємства. Чим ближче до ідеального стану показники поточної фінансово-господарської діяльності підприємства внаслідок виконання програми санації, тим більше значення інтегрального показника, тим вище ефективність санації.