1.3.3.Операції при відправленні поїздів

Формування составів поїздів та їх підготовка до відправлення здійснюється на приймально-відправних коліях парку «Р» з навантажених і порожніх вагонів:

- що переставляються з колій парку «Д»;

- забраних з під'їзних колій;

- транзитних.

При відправленні з составами свого формування виконуються такі операції:

- технічне обслуговування вагонів;

- комерційний огляд вагонів і вантажів, усунення комерційних неправностей;

- зняття огородження состава;

- причеплення поїзного локомотива, випробовування гальм, вручення перевізних документів локомотивній бригаді;

- вилучення гальмових башмаків;

- відправлення поїзда.

Порядок пред'явлення составу сформованого на відправлення поїзда, його огородження аналогічний порядку викладеному в розділі 1.3.1 – маневровий диспетчер, переконавшись за доповідями оператора СТЦ, агента комерційного в парку «Р», оглядача вагонів в наявності інформаційного забезпечення про вагони у составі поїзда, передає вказівку черговому по парку «Р» про пред'явлення составу, передаючи при цьому інформацію про номер колії колію огляду, направлення про станцію на яку відправляється поїзд.

Черговий по парку «Р» пред'являє состав поїзда до технічного обслуговування старшому оглядачеві ПТО, до комерційного огляду – прийомоздавача агенту комерційному в парку «Р». Про результати огляду і готовності составу поїзда до відправлення оглядачі ПТО і агент комерційний повідомляють маневрового диспетчера і чергового по парку «Р», повідомляють при цьому номери вагонів, затриманих до перевезення і причини затримки.

Після прибуття поїзного локомотива і його причеплення до составу, оглядачі ПТО спільно з локомотивною бригадою виконують відповідно до вимог технологічного процесу роботи ПТО станції Рубіжне включення і випробування автогальм, навішують поїзний сигнал на останньому вагоні составу поїзда. Після закінчення операцій оглядач вагонів доповідає черговому по станції про готовність поїзда до відправлення .

Вилучення гальмових башмаків з доповіддю черговому по станції, про виконання операцій, виконують черговий по парку «Р» і сигналіст 2-го маневрового району .

Відправлення поїзда виконується відповідно до ТРА станції Рубіжне, відповідних розділів ПТЕ, ІРП. Черговий по станції (оператор при черговому по станції) після відправлення поїзда передає поїзному диспетчеру номер та індекс поїзда, призначення, вагу поїзда і його умовну довжину, кількість вагонів (навантажених і порожніх, при необхідності по роду і напрямкам) , наявність у составі поїзда вагонів з вибуховими матеріалами, негабаритними вантажами, номер колії, фактичний час відправлення, при необхідності інші дані. За наявності в составі поїзда вагонів, що вимагають особливих умов проходження, відправлення такого поїзда підтверджується реєстрованим наказом поїзного диспетчера.

2.Статистичні дослідження експлуатаційних показників роботи станції

На теперішній час дуже гостро стоїть питання раціоналізації технології роботи з місцевими вагонами на вантажних станціях. В русі вантажний вагон знаходиться менше 20% часу свого обігу, а інший час приходиться на технічні та вантажні операції, міжопераційні простої. Більше 45% часу свого обігу вагон знаходиться на станціях навантаження-вивантаження. На міжопераційні простої приходиться біля половини часу знаходження вагону на станціях навантаження-вивантаження через технологічну, технічну і інформаційну неузгодженість в роботі. Нераціональні технології недостатньо враховують взаємодію усіх підсистем станції, динамічний і стохастичний характер її роботи. Методи і моделі по визначенню оптимального технічного оснащення станцій, раціонального розподілу існуючих технічних засобів не завжди відповідають оперативності та точності розрахунків. Тому у сучасних умовах для підвищення ефективності функціонування станцій з вантажними операціями виникає необхідність в доопрацюванні відомих методів та розробці нових напрямків по удосконаленню технології роботи з застосуванням сучасних теорій і математичного апарату, які дозволять мінімізувати витрати на виконання робіт при раціональному використанні технічного оснащення. Зокрема основним напрямком є мінімізація простою вагону на вантажній станції.