1. Предмет та завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Предмет вивчення української мови (за професійним спрямуванням) є сучасна українська література мова професійної сфери.

Завдання сформувати:

- мовну компетенцію майбутніх фахівців, що містить знання і практичне оволодіння нормами літературної професійної мови;

- навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

- вміння і навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;

- стійкі навички усного й писемного мовлення, зорієнтованого на професійну специфіку;

- навички оперування фаховою термінологією, редагування, корегування та перекладу наукових текстів.

Мета – сформувати у майбутніх спеціалістів професійно зорієнтовані уміння і навички досконалого володіння українською літературною мовою у фаховій сфері.

Мова професійного спілкування (професійна мова) – це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять.

2. Роль і значення мови у суспільному житті. Функції мови.

Мова - скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості попередніх поколінь.

Мова належить до так званих вторинних систем, вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого є. Мова існує у вигляді різноманітних актів мовлення, що повторюється усно і фіксується письмово. Тому можна сказати, що мова - це унікальний засіб усного, писемного та електронного спілкування.

Саме в системі національної мови зафіксовано інтелект нації. Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

Літературна мова - це варіант загальнонародної мови, загальнонаціональна мова, оброблена майстрами (письменниками, науковцями, митцями, учителями тощо), відзначається наявністю орфоепічної та граматичної норми й обслуговує багатоманітні культурні потреби народу. Літературна мова є мовою художньої літератури, освіти, науки, державних установ, ЗМІ, театру, кіно тощо. Літературна мова протиставляється діалектам, просторіччю, жаргонам. Вона має 2 форми - Усну і писемну, низку функціональних стилів.

Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою.

Функції мови:

1. Комунікативна: мова є засобом спілкування і порозуміння між людьми; засіб обміну інформацією у всіх суспільно важливих сферах комунікації: політиці, науці, у галузі економіки, виробництві і діловій сфері, в освіті, культурі та ін.

2. Мислетворча: мова – засіб людського мислення: творення, оформлення і вираження думки.

3. Номінативна: мова є засобом називання усіх предметів, ознак, дій, кількості, усього навколишнього світу, реальних та ірреальних сутностей. Цей процес науковці називають лінгвалізацією, або омовленням світу.

4. Пізнавальна: мова – засіб пізнання світу і накопичення людського досвіду.

5. Естетична: мова – засіб творення позитивних емоцій, краси.

6. Етична: мова – засіб дотримання норм поведінки, моральних правил.

7. Експресивна: мова є засобом вираження внутрішнього світу людини.

8. Ідентифікаційна: мова є засобом ототожнення в межах певної спільноти.

9. Фатична: мова є засобом фатичного спілкування. Фатична комунікація (беззмістовна, пуста) – це обмін неінформативними з погляду реальної комунікації, повідомленнями, які виконують важливу етикетну функцію.

10. Виховна: слово прищеплює моральні приписи, виховує національно-свідомого громадянина, естетичне світовідчуття.

11. Державотворча: мова є виявом саморозвитку держави, головним чинником, який консолідує сучасне українське суспільство в націю.