- •Практикум
- •Кафедра нафтогазового обладнання
- •Практичне заняття № 1 вивчення конструкцій та розрахунок обладнання для нагнітання води в пласт з метою підтримання пластового тиску
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні рекомендації
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки до підготовки та проведення заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні рекомендації
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Вибір схеми та обладнання для збору і підготовки до транспортування нафти, газу і води
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •6SПитання для самоконтролю
- •7SПерелік рекомендованих джерел
- •Вивчення конструкцій та розрахунок нафтогазосепараторів
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні вказівки до практичного заняття
- •Товщина стінки визначається за формулою
- •Товщину еліптичних днищ визначають за формулою
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Підсумкове практичне заняття
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОрганізація підсумкового заняття
- •5SОсновні теоретичні відомості
- •6SВихідні дані для проведення підсумкового заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Додаток а
- •Додаток б
3SВказівки щодо підготовки до заняття
3.1оПри підготовці до заняття студенти повинні вивчити теоретичний матеріал згідно рекомендованої літератури, кон-спекту лекцій і даних методичних вказівок.
3.2оПісля ознайомлення з метою заняття студенти приступають до самостійного виконання практичного заняття (розділ 6). Для цього потрібно використати вихідні дані по системі ППТ (табл. 1.1) та методичні рекомендації (розділ 5).
4SОсновні теоретичні відомості
При розробці нафтових родовищ використовують різні методи для поповнення витраченого запасу пластової енергії. Методи в більшості випадків розраховані на підтримання пластового тиску. Найбільш ефективним методом забезпе-чення високих коефіцієнтів нафтовіддачі при високих темпах відбору нафти і газу є штучне підтримання пластової енергії шляхом закачування води і газу в продуктивні пласти. Для закачування води в пласт використовується комплекс споруд, до яких входять кущові насосні станції (КНС) або блокові кущові насосні станції (БКНС), водорозподільні пункти, водо-води високого тиску від КНС до нагнітальних свердловин і нагнітальні свердловини.
КНС призначенні для створення необхідного напору і закачування води через нагнітальні свердловини в продуктивні горизонти з метою ППТ. Вода нагнітається в пласт під тиском 10 - 20 МПа за допомогою відцентрових насосів типу ЦНС.
Найбільш часто використовують насоси марок ЦНС 180-1050, ЦНС 180-1422 і ЦНС 180-1900, а також ЦНС 63-1100, ЦНС 63-1400, ЦНС 90-1100 і ЦНС 90-1400.
На нафтових родовищах КНС споруджують в капітальному і блоковому виконаннях (БКНС).
В комплект БКНС входять наступні блоки:
насосний блок;
блок напірної гребінки;
блок низьковольтної апаратури;
блок дренажних насосів.
БКНС в основному комплектуються електронасосними агрегатами типу ЦНС 180-1 або ЦНС 180 М.
Електронасосний агрегат типу ЦНС 180-1 призначений для закачування в нафтоносні пласти чистої води, нафтопро-мислових вод без вмісту сірководню, вмістом механічних до-мішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,1 мм.
Електронасосний агрегат типу ЦНС 180 М призначе-ний для закачування в нафтоносні пласти агресивних нафтопромислових вод, в тому числі сірководневих, які містять сірководню до 300 мг/л, вмістом механічних домішок не більше 0,1% по вазі і розміром твердих частин не більше 0,2 мм.
Блок напірної гребінки призначений для розподілу води від насосних агрегатів по напірних трубопроводах системи за-воднення, обліку їх кількості та реєстрації тиску.
Блок низьковольтної апаратури призначений для розмі-щення електротехнічного обладнання, розподілу електроенер-гії до допоміжного обладнання, розміщення засобів контро-лю, автоматики, дистанційного автоматичного контролю і управління насосним блоком та аварійно-попереджувальною сигналізацією.
Блок дренажних насосів призначений для забезпечення роботи системи охолодження електродвигунів основних насо-сів (при замкнутому циклі вентиляції) і збору втрат рідини, що перекачується.
Водорозподільні блоки призначені для скорочення про-тяжності високонапірних водоводів, які прокладаються від КНС до нагнітальних свердловин. На них розміщують засув-ки і витратоміри для заміру витрат води, яка закачується в нагнітальні свердловини.
|
1 - запасні резервуари; 2, 3, 4, 5, 15, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 - засувки; 6 - фільтр; 7 - електродвигун; 8 - насос ЦНС ; 9, 16 - зворотний клапан; 10 – електро-привідна засувка; 11 - регулювальний кутовий вентиль; 12 - діафрагма; 13 - запірний кутовий вентиль; 14 – резер-вуар стічних вод; 22 - зворотний клапан; 30 – експлу-атаційна колона; 31 - колона НКТ; 32 - пакер; 33, 34, 35 - манометри.
Рисунок 1.1 - Схема обладнання системи ППТ |
Високонапірні водоводи призначені для транспортування води від КНС до нагнітальних свердловин, через які вода за-качується в нафтоносні або водоносні горизонти. Протяжність цих водоводів залежить від прийнятої системи розподілу води по свердловинах, кількості нагнітальних свердловин і відстані між ними, а також кількості КНС в системі заводнення.
|
1 – напірна кришка; 2 – втулка п’яти; 3 – розванта-жувальний диск; 4 - корпус заднього кінцевого ущіль-нення; 5 – втулка ущільнення; 6 – кришка задня; 7 – на-бивка плетена АГ-13х13; 8 - букса.
Рисунок 1.2 – Вузол гідророзвантажування із кінце-вим сальниковим ущільненням насоса типу ЦНС 180 М
|
Діаметр водоводів визначають розрахунковим методом із врахуванням витрат води по трубопроводу на даній ділянці і допустимої втрати напору. Розрахункові швидкості руху води в трубах при закачуванні приймають в межах 0,8-1,5 м/с, причому менші значення беруть для труб малого діаметра (80-150 мм). Загальні втрати напору в системі водоводів на ділянках від КНС до найбільш віддалених нагнітальних свер-дловин приймають не більше 3-5 % від тиску нагнітання води.
Обладнання і конструкція нагнітальної свердловини по-винні забезпечувати надійну герметизацію устя і колони обсадних труб, підвішування насосно-компресорних труб, попередження проникнення стічних вод в прісні водоносні горизонти і можливість проведення комплексу дослідних робіт і робіт по відновленню приймальності свердловини.
