
- •Практикум
- •Кафедра нафтогазового обладнання
- •Практичне заняття № 1 вивчення конструкцій та розрахунок обладнання для нагнітання води в пласт з метою підтримання пластового тиску
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні рекомендації
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки до підготовки та проведення заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні рекомендації
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Вибір схеми та обладнання для збору і підготовки до транспортування нафти, газу і води
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •6SПитання для самоконтролю
- •7SПерелік рекомендованих джерел
- •Вивчення конструкцій та розрахунок нафтогазосепараторів
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні вказівки до практичного заняття
- •Товщина стінки визначається за формулою
- •Товщину еліптичних днищ визначають за формулою
- •6SПорядок проведення заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Підсумкове практичне заняття
- •1SМета заняття
- •2SОб’єкт для проведення заняття, тривалість заняття
- •3SВказівки щодо підготовки до заняття
- •4SОрганізація підсумкового заняття
- •5SОсновні теоретичні відомості
- •6SВихідні дані для проведення підсумкового заняття
- •7SПитання для самоконтролю
- •8SПерелік рекомендованих джерел
- •Додаток а
- •Додаток б
5SОсновні теоретичні відомості
5.1оДля вибору моделі підйомної установки можна скористатися наведеними нижче рекомендаціями.
В загальному випадку при підйомі колони НКТ без врахування Архімедових сил, навантаження на гак рівне її вазі
,
(5.1)
де
-
вага одного метра НКТ з врахуванням
висадженої частини і замків, Н/м;
-
довжина колони НКТ, м.
Аналогічно може бути визначена вага колони насосних штанг
,
(5.2)
де
-
вага одного метра штанг і-ї ступені
колони насосних штанг, Н/м;
– довжина
і-ї ступені колони насосних штанг, м.
У випадку необхідності підняття колони насосно-компресорних труб заповненої пластовою рідиною разом із колоною штанг
,
(5.3)
де
–
вага колони НКТ в повітрі, Н;
– вага
рідини в колоні НКТ, Н;
– вага
штанг в рідині, Н.
З врахуванням прихоплення статичне навантаження на гаку визначається за формулою
,
(5.4)
де - коефіцієнт, який враховує прихват колони (приймається рівним від 1,25 до 1,30). :
Виходячи із максимального навантаження на гаку, вибрати модель підйомної установки.
5.2оДля визначення на яких швидкостях підйомної установки раціонально піднімати свердловинне обладнання в залежності від його вагових характеристик і інтервалу підйому необхідно скористатися наступними рекомендаціями.
Число труб (штанг), яке можна піднімати на кожній швидкості з умов вантажопідйомності рівне
,
(5.5)
де - вага одного метра труби (штанги), Н/м;
- довжина однієї труби (штанги), м;
-
максимальний натяг ходового кінця
каната на кожній швидкості підйомної
установки, Н.
Після проведення розрахунку за вище приведеною формулою необхідно скласти для машиніста підйомної установки режим підйому, тобто вказати, з якої швидкості починати підйом і скільки труб (штанг) піднімати на кожній швидкості.
Число труб, яке слід піднімати на кожній швидкості підйомної установки визначити у зворотному порядку:
на IV - швидкості піднімають кількість труб, яка рівна кількості обчисленій попередньо, тобто Z4’ = Z4;
на III - швидкості Z3’ = Z3- Z4;
на II - швидкості Z2’ = Z2- Z3;
на I - швидкості Z1’ = Z1- Z2.
5.3оДля визначення параметрів промивання, вибору обладнання і встановлення раціонального режиму його роботи необхідно скористатися наступними рекомендаціями.
Мінімальна витрата промивальної рідини
при прямій промивці
,
м3/с (5.6)
при зворотній промивці
,
м3/с
(5.7)
де - внутрішній діаметр обсадної колони, м;
- внутрішній діаметр промивальних труб, м;
-
зовнішній діаметр промивальних труб,
м;
-
критична швидкість вільного падіння
піску в рідині, м/с.
Гідравлічні втрати при русі рідини.
Загальні гідравлічні втрати при промиванні визначаються за формулою
,
м
(5.8)
де
- втрати при проходженні низхідного
потоку ріди-ни;
-
втрати при проходженні суміші рідини
з розмитим піском;
-
втрати при врівноваженні різниці питомих
ваг рідини і суміші в трубах;
-
втрати на шляху від насоса до
промивальних
труб (в шланзі, вертлюзі і в промивальній
лінії від насоса до шланга);
-
гідравлічні втрати в маніфольді.
Втрати напору при прямому промиванні визначаються за формулою
,
м
(5.9)
де - діаметр промивальних труб, м;
-
швидкість низхідного потоку рідини в
промивальних
трубах,
м/с;
- коефіцієнт гідравлічного тертя для води, який залежить від діаметра труб.
Втрати при русі суміші рідини із розмитим піском в кільцевому просторі при прямому промиванні
,
м
(5.10)
де
-
коефіцієнт, який враховує підвищення
гідравліч-них втрат при
наявності піску в рідині, приймається
від 1,1 до 1,2;
- внутрішній діаметр експлуатаційної колони, м;
- зовнішній діаметр промивальних труб, м.
При визначенні втрат при зворотному промиванні необхідно у формулу підрахунку втрат в кільцевому просторі підставити швидкість висхідного потоку чистої рідини Vв, а коефіцієнт врахувати у формулі для руху суміші (води з піском) по центральній трубі зі швидкістю Vв.
Додатковий напір, який необхідно подолати в зв'язку з різницею гідростатичних напорів в промивальних трубах і в кільцевому просторі, внаслідок наявності піску у висхідному потоці
,
м (5.11)
де
- пористість піщаної пробки, приймається
від 0,3 до 0,45;
- площа перерізу експлуатаційної колони, м2;
- висота пробки, промитої за один прийом (довжина однієї труби або свічки із 2-х труб), м;
- площа перерізу кільцевого простору, м2;
-
густина піску,
=
(2600 - 2700) кг/м3.
Втрати напору в шланзі і вертлюзі приймаються в залежності від витрати промивальної рідини (таблиця 5.11).
Гідравлічні втрати в маніфольді
,
м (5.12)
де - коефіцієнт тертя при русі рідини в маніфольді;
-
довжина маніфольда промислового
агрегату;
= (10 - 20)м;
-
внутрішній діаметр маніфольда, м;
=
50 мм;
-
швидкість
руху рідини в маніфольді, м/с.
Потужність, яка необхідна для промивання визначається за формулою
,
кВт (5.13)
де
– сумарні
гідравлічні
втрати, м;
– подача насоса, м3/с;
-
ККД агрегату (приймається від 0,7 до 0,8).
Коефіцієнт використання потужності агрегату
%
, (5.14)
де
– номінальна потужність агрегату, кВт.
Всі розрахунки проводити паралельно для всіх швид-костей вибраного промивального агрегату і вибрати опти-мальний режим промивки.
5.4оДля визначення параметрів гідравлічного розриву пласта і встановлення типів і кількості необхідного обладнання скористатися методичними рекомендаціями поданими в практичному занятті №2.