За спрямованістю.

• Безпосередній інтерес - до самого процесу діяльності – процесу пізнання або змісту навчального матеріалу.

• Опосередкований інтерес - до результату діяльності (наприклад, до оволодіння якоюсь спеціальністю).

3. За рівнем дієвості інтересу.

• Пасивний інтерес - споглядальний, коли дитина лише сприймає цікавий для неї об'єкт.

• Активний інтерес - той, який спонукає дитину оволодіти об'єктом інтересу, він формує розвиток особистості, характер, здібності.

4. За обсягом.

• Широкі інтереси (пов'язані з навчанням різних предметів, з процесом навчання в цілому ).

• Вузькі інтереси (вивченням одного предмета або окремих тем, розділів).

5. За видами діяльності.

• Навчальний.

• Професійний.

Етапи розвитку пізнавального інтересу:

1)Зацікавленість - ситуативний інтерес. Основні характеристики: нестійкість, довільний характер, вибіркова пізнавальна активність учня, що виникає на його основі і швидко зникає.

2)Допитливість - характеризується прагненням розширити свої знання з окремої теми, розділу, предмета, самостійно розв'язувати пізнавальні проблеми. Психологічні характеристики цього етапу - емоції здивування, почуття радості відкриття. Однак інтерес стосується лише окремих питань змісту або окремих способів пізнавальної діяльності, хоча учні вже здатні до тривалої пізнавальної активності в цьому напрямі.

3)Заглибленість – пізнавальний інтерес стає глибоким, стійким та індивідуально значущим. Як правило, інтерес на цьому етапі стосується певної галузі наукових знань, навіть виходячи за межі навчального предмета. Учень вже усвідомлює наявність у себе такого інтересу і виявляє відповідну пізнавальну активність. Під впливом пізнавального інтересу він прагне самостійно дізнатися щось нове, опанувати теоретичні аспекти змісту, самостійно знайти (відкрити для ту, самостійно знайти (відкрити для себе причину події, розкрити причинно-наслідкові зв'язки, встановити певні закономірності.

4)Спрямованість - характеризується свідомим прагненням учнів до глибокого і міцного закріплення знань, до опанування теоретичних засад науки і застосування їх на практиці. Пізнавальна активність учня має стійкий тривалий характер, стає переважно творчою, спрямованою на особисті відкриття в певній науковій галузі. На основі такого інтересу поступово формується науковий світогляд, утверджуються стійкі переконання особистості.

У загальноосвітньому закладі об’єктом пізнавальних інтересів виступає зміст навчальних предметів, оволодіння якими складає основне призначення учня. Виховання через навчальні предмети створює умови для гармонійного розвитку особистості.

Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх творчих пізнавальних здібностей.

Активізувати пізнавальну діяльність школярів при вивченні того чи іншого матеріалу – це означає перш за все активізувати їх мислення. Розвивати пізнавальні можливості учнів означає також формування у них мотивів навчання.

Формування пізнавального інтересу школярів – складний процес, що передбачає використання різних методів розвивального навчання і правильні відносини між вчителем і учнями.

Поєднуючи рівень розвитку пізнавального інтересу і характер пізнавальної активності учнів, слід зазначити, що учням з аморфними інтересами потрібне поступове формування позитивного ставлення до самостійного навчання. Для учнів з широкими інтересами ефективні різні форми проблемного навчання, які б давали змогу проаналізувати концепції та дійти власного висновку. Для учнів з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми, засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання проблемно-пошукової діяльності.

Формування пізнавального інтересу учнів на уроках фізики

Засобами змісту шкільного курсу фізики:

ілюстрація положень науки положеннями сучасності;

використання парадоксів;

приклади з біофізики, географії;

приклади з фізики людини;

звернення до раптових зіставлень;

приклади з екології;

проведення екскурсів у історію науки;

розгляд прикладів, взятих з життя.

У процесі вивчення шкільного курсу фізики:

використання уривків творів художньої літератури, легенд, казок;

використання технічних приладів;

демонстраційний експеримент;

передбачення різних фантастичних ситуацій;

наведення прикладів використання фізичних законів в кінофільмах;

створення проблемних ситуацій;

метод проектів;

складання задач з літературним змістом.

РОЗДІЛ 1

Проектування процесу формування пі в учнів 9-го класу(на рівні педагогічної ситуації)

Тематично-поурочне планування розділу «Електричне поле» у 9-му класі

Розділ 2

Проектування процесу формування пізнавального інтересу в учнів 9-го класу(на рівні педагогічної ситуації)

Матеріали до уроків

Урок 1

Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів

Мета уроку: Розвити пасивний пізнавальний інтерес в учнів, засобами шкільного курсу фізики. Методом проведення екскурсів в історію фізики. Розвити активний пізнавальний інтерес в учнів за допомогою демонстраційного експерименту.

Ситуація 1

Історія вивчення електрики є цікавою та навчальною.

Грецький філософ Фалес Мілетський, який жив у 624 – 547 роках до нашої ери, відкрив, що бурштин, потертий об хутро, набуває властивості притягувати дрібні предмети.

Цю властивість протягом багатьох століть приписували тільки бурштину, від назви якого і походить слово «електрика».

Народжене вчення про електрику пов’язане з ім’ям англійця Вільяма Гілберта (1540 – 1603). Він був одним із перших учених, які утвердили дослід, експеримент як основу дослідження.

Він показав, що внаслідок тертя електризується не лише бурштин, але й багато інших речовин і що вони притягують не лише порошини, але й метали, листя, камінці і навіть воду і олію.

Наступним етапом у розвитку вчення про електрику були досліди німецького вченого Отто фон Геріке (1602 – 1686). Він побудував першу електростатичну машину, засновану на терті. За допомогою цього приладу Геріке виявив, що, крім притягання існує і електричне відштовхування.

Таблиця, яку вчитель на початку уроку, пропонує заповнити учням. Таблиця заповнюється в кінці уроку.

Фронтальне опитування

1. Від назви якого матеріалу походить слово «електрика»?

2. Хто з вчених, першим утвердив дослід та експеримент як основу дослідження?

3. Яке відкриття зробив Фалес Мілетський?

4. Чим в історії вчення про електрику відомий Отто фон Геріке?

5. Що на своїх дослідах показав Вільям Гілберт?

Ситуація 2

Введення поняття про електричний заряд і електризацію.

Обладнання: скляна та ебонітова палички, лінійки з пластмаси та оргскла; дрібні клаптики паперу, металева пластина, капрон, аркуш паперу.

Демонстрація досліду

До дрібних клаптиків паперу, розташованих на металевій пластині, підносимо пластмасову лінійку – ніякої взаємодії не спостерігається.

Аналізуємо

У даному випадку може бути тільки гравітаційна взаємодія; оскільки вона дуже слабка, то ми нічого не побачимо.

Продовження досліду

Натираємо лінійку капроном і підносимо до клаптиків паперу; вони притягуються до лінійки.

Аналізуємо

Значить у даному випадку спостерігається не гравітаційна взаємодія, не дія гравітаційних силю

А яких?

У даному досліді ми маємо справу з електричними силами.

Про тіло, яке після натирання набуває здатності притягувати до себе інші тіла, кажуть, що воно наелектризоване, або що йому надано електричного заряду.

А саме явище набування такої здатності називається електризацією.

Показуємо такі ж досліди з лінійкою з оргскла, якщо її потерти аркушом паперу.

Введення поняття про два роди електричних зарядів та їхню взаємодію

Обладняння: Ебонітова паличка, дві лінійки з пластмаси і одна із оргскла, капрон, аркуш паперу, електрична лампочка(в ролі підставки).

Демонстрація досліду

Електризуємо пластмасову лінійку і покладемо її на лампочку, щоб вона могла легко повертатися; Електризуємо другу пластмасову лінійку і підносимо її до зарядженого кінця першої лінійки; остання відштовхується.

Заряджаємо лінійку з оргскла, натираючи її об аркуш паперу, і підносимо її до зарядженого кінця пластмасової лінійки на лампочці – остання притягується.

Висновки: заряди на пластмасі і оргсклі за якістю різні, повинні існувати два роди зарядів.

Схема для заповнення для учня

Фронтальне опитування

1. Хто відкрив, що бурштин, потертий об хутро, набуває властивості притягувати дрібні предмети?

2. Що в своїх дослідах відкрив Вільям Гілберт?

3. Хто побудував першу електростатичну машину, засновану на терті?

4. Яке явище називають електризацією тіл?

5. Які тіла, і чим треба натирати щоб отримати заряджене тіло?

6. Які заряди притягуються, а які відштовхуються?

Урок 2

Будова атома. Закон збереження електричного заряду

Мета уроку: Розвити пасивний пізнавальний інтерес в учнів, засобами шкільного курсу фізики. Методом проведення екскурсів в історію фізики

Ситуація

Планетарна модель атома або модель Резерфорда — історична модель будови атома, яку запропонував Ернест Резерфорд внаслідок експерименту з розсіянння альфа-частинок. За цією моделлю атом складається із невеликого додатньо зарядженого ядра, в якому зосереджена майже вся маса атома, навколо якого рухаються електрони, подібно до того, як планети рухаються навколо Сонця. Планетарна модель атома відповідає сучасним уявленням про будову атома з врахуванням того, що рух електронів має квантовий характер і не описується законами класичної механіки.

Історично планетарна модель Резерфорда прийшла на заміну «моделі сливового пудинга» Джозефа Джона Томсона, яка постулювала, що від'ємно заряджені електрони поміщені усередину додатньо зарядженого атома.

Модель Томсона мала дещо штучний характер і була недосконалою:

1. Структура атома вважалася статичною, його частинки – нерухомими, що суперечить рухові, як формі існування матерії.

2. Позитивним і негативним зарядам приписувалася різна природа:негативні існували у вигляді окремих частинок – електронів; позитивні розподілялися в межах набагато більших об’ємів зі сталою густиною.

3. Залишався незрозумілим і той факт, що позитивні заряди не розлітаються під дією кулонівського відштовхування.

Проте, незважаючи на ці недоліки, протягом 10 років модель Томсона мала загальне визнання

Схема для заповнення учнем

Моделі атома

?

?

Недоліки даної моделі

?

?

?

Фронтальне опитування учнів

1. Які найвідоміші моделі атомів?

2. Що собою являє планетарна модель атома?

3. Що собою являє пудингова модель атома?

4. Які основні недоліки пудингової моделі атома?

5. Яка модель атома відповідає сучасним уявленням про будову атома?

Урок 3

Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона

Мета уроку: Розвити активний пізнавальний інтерес в учнів за допомогою демонстраційного експерименту та проблемного питання.

Ситуація

Введення поняття про електричне поле.

Обладнання: електрометр, лінійки пластмасові і з оргскла, аркуш паперу, капрон; лампочка(в ролі підставки).

Учнів треба підвести до висновку, що електричне поле – це вид матерії, який звʼязаний з електричним зарядом і який можна виявити за дією на електричний заряд.

Зробити це можна за допомогою демонстраційного експерименту.

Треба пригадати і ще раз показати досліди, які вже демонструвалися: взаємодія заряджених лінійок, визначення за допомогою електрометра знаку зарядженого тіла.

Звернути увагу на те, що заряджена лінійка на лампочці починає повертатися, стрілка електрометра – змінювати кут відхилення, коли заряджене тіло перебуває на деякій відстані лінійки або електрометра.

Виникає запитання: як передається дія одного зарядженого тіла на інше?

Повідомляється, що з будь-яким зарядженим тілом звʼязане електричне поле, яке діє на заряд, що міститься в другому тілі.

За допомогою електричного поля здійснюється взаємодія електричних зарядів.

Уході експерименту треба показати, що поблизу заряджених тіл дія поля сильніша, а при віддаленні від них дія послаблюється.

Показати це можна на дослідах як з лінійками, так і з електрометром.

Самостійна робота

1. Що таке електричне поле?

2. Як можна виявити електричне поле?

3. Як змінюється дія електричного поля із збільшенням відстані між зарядженими тілами?

4. Електричне поле зарядженого тіла має границі?

5. Як передається дія одного зарядженого тіла на інше?

Теми проектів:

1. Вплив електричного поля на рослини.

2. Електричне поле в атмосфері.

3. Види блискавок та їх особливості.

4. Електричне поле на виробництві.

5. Електричне поле землі, та планет сонячної системи.

Проекти виконуються в групах. До кожного проекту має бути презентація, або плакат.

Урок 4

Лабораторна робота №1. Дослідження взаємодії заряджених тіл

Мета уроку: Розвити активний пізнавальний інтерес в учнів за допомогою домашнього експерименту. Розвивати пізнавальну активність шляхом залучення до задання запитань.

Матеріали для домашнього експерименту

1 . Виготовлення приладу.

Султанчик. У корпусі кулькової ручки закріпіть ялинковий «дощ» або плівку від аудіокасети і встановіть її на підставці - половинці коробочки від «кіндер-сюрпризу», футлярі від фотоплівки, будь-який інший пластиковій коробці або кришці, яку можна проткнути шилом.

Зробіть ще султанчик з вовняних ниток або з ниток муліне. Розпушити їх, щоб нитки стали легкими.

2. Підготовка презентації приладу.

Зробити презентацію в редакторі «Microsoft Power Point». В презентацію включити матеріали з яких зроблений прилад, порядок створення приладу, призначення даного приладу.

3. Скласти паспорт зробленого приладу.

4. Провести домашній експеримент. Описати експеримент.

Назва експерименту

Мета:

Обладнання:

Опис експерименту

Висновки:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. fizika.net.ua

2. www.afizika.ru

3. www.elkin52.narod.ru

4. Старощук В. Цікаві демонстрації з фізики. Частина І. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 104 с.

5. Р.П. Супрун, Л.Л. Рябікіна Шляхи формування пізнавального інтересу до фізики //Фізика. Проблеми навчання. - 1997. - № 2. - С.17-19.

6. Федорчук О.М. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики. - //Фізика в школах України. - № 22. – 2009, - С.2 – 14

7. Хуторской А.В., Хуторская Л.Н. Увлекательная физика: сборник заданий и опытов для школьников и абитуриентов с ответами. – М: АРКТИ, 2001. – 192 с.: илл.

15