1.Філософія релігії — наука і навчальна дисципліна релігійного циклу, яка займається філософською інтерпретацією релігії. Філософія релігії в широкому сенсі існує стільки, скільки існує і філософія в цілому як частина духовної культури. Філософія релігії у вузькому сенсі — автономне філософське міркування про Бога/божества і релігії Це зближує філософію релігії з історією філософії.Форми філософії релігії:Філософське релігієзнавство. Головне завдання — філософське осмислення феномену релігії, релігійного відношення людини до дійсності, в першу чергу, до божественної реальності, проблеми гносеології та релігійної мови (суб'єктивна сторона релігійного життя).Філософська теологія. Головне завдання — філософсько-релігійні концепції буття віруючого і витікаючі з цього контексту проблеми свободи волі, необхідності і випадковості, суті й існування, атрибутів Бога та ін. (онтологічна сторона). Релігієзнавство - комплекс наукових академічних (теоретичних, дослідницьких та навчальних) дисциплін, що вивчають суспільно природу релігії - її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та таке інше.Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виникло в Європі у другій половині 19 століття. Галузі релігієзнавчої науки: “Філософія релігії” “Соціологія релігії” “Психологія релігії” “Історія релігії”

2. Концепції:

Матеріалістична концепція Стверджує, що і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідомості. Марксистська концепція Це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів. Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях - це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльності людей. Базується на тому, що релігія виникає від усвідомлення людиною власного безсилля перед природними та соціальними силами. Об’єктивно-ідеалістична концепція Вихідним її принципом при поясненні релігії стало визнання наявності над істотного джерела: Бога, “абсолютна”, “світового духу”. Людина – це “творіння Боже”, яке прагне до злиття з “абсолютним”.В ідеалістичній філософії в обґрунтуванні буття Бога існують дві тенденції: - раціоналістична й ірраціоналістична. Суб’єктивно-ідеалістична концепція релігія. Шлейєрмахер:Основою релігії є почуття. Релігія – це результат суб’єктивних переживань людини. Але вона є “корисною”. Олпорт:Кожний віруючий має власну релігію. Натуралістична концепція релігії Релігія породжується внутрішніми потребами людського організму. Фрейд:Релігія – це ілюзії, що випливають з бажань людини. Релігія – нав’язливий невроз. Фрамм:Потреба в релігії через конфлікт між тілом і душею. Тіло – частина природи, розум – піднімається над природою. Пропонує релігію без Бога, у центрі якої людина. Соціологічна концепція релігії Вебер:Релігійні уявлення історично сприяли контролю над поведінкою та триманням індивідів у покорі.

3.Теологічні теорії походження релігії

Традиціоналістична теорія.Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію відкрив першим людям сам Бог безпосередньо. В християнстві ця концепція виглядає як біблійна оповідь про спілкування перших людей, Адама і Єви, в раю з Богом, а також надприродні контакти з Богом Моісея та інших біблійских персонажів. Цей варіант традиціоналізму відкидає будь-які звернення до будь-якої аргументації, тим більше наукового характеру. Він грунтується дише на беззастережній вірі.

Теїстична теорія.Ця теорія походження релігії з суті самого теїзму. Теїзм визнає буття Бога як істоти принципово протилежної світові кінчених речей і явищ, істоти абсолютної, необмеженої, що вище і людини, і природи; тобто надлюдської і надприродної, живої і особистої, що володіє всіма духовними досконалостями і існує попереду всього і є джерелом всього, отже і релігії. Існує ряд варіантів теїстичної концепції, але всі вони єдині в основному — релігія є наслідком божественного одкровення на певному етапі духовного "розвитку людства. Цілком зрозуміло, що ця концепція виходить з беззастережного визнання Бога.

Наукові теорії походження релігії.Розвиток науки і культури, поглиблення досліджень в галузі вивчення людини і суспільства дали поштовх розвитку релігієзнавства.

4.Сутність релігії полягає у тому,що релігія є складним духовним феноменом, який не лише виражає віру людини в існування надприродного начала, Бога, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним і суттєвим чинником її духовного зростання.Структура релігії:* релігійна свідомість, яка може бути повсякденним (особисте відношення) і концептуальним (вчення про Бога, норми способу життя і т. п.),     * релігійна діяльність, яка поділяється на культову і внекультовая,     * релігійні відносини (культові, внекультовая),     * релігійні організації.

5.Функції релігії:

* Світоглядна - релігія, за твердженнями віруючих, наповнює їх життя якимсь особливим значенням і сенсом.

* Компенсаторна, або втішна, психотерапевтична, також пов'язана з її світоглядної функцією і обрядової частиною: суть її полягає в можливості релігії відшкодовувати, компенсувати людині її залежність від природних і соціальних катаклізмів, видаляти відчуття власного безсилля, важкі переживання особистих невдач, образ і тяжкості буття , страх перед смертю.

* Комунікативна - спілкування віруючих між собою, «спілкування» з богами, ангелами (духами), душами померлих, святими, які виступають як ідеальні посередники у повсякденному побутовому житті і в спілкуванні між людьми. Спілкування здійснюється, в тому числі, і в обрядовій діяльності.

* Регулятивна - усвідомлення індивідом змісту певних ціннісних установок і моральних норм, які виробляються в кожній релігійній традиції і виступають своєрідною програмою поведінки людей.

* Інтегративна - дозволяє людям усвідомлювати себе як єдину релігійну спільність, скріплену загальними цінностями та цілями, дає людині можливість самовизначитися в суспільній системі, в якій є такі ж погляди, цінності та вірування.

* Політична - лідери різних спільнот та держав використовують релігію для пояснення своїх дій, згуртування або поділу людей за релігійну приналежність в політичних цілях.

* Культурна - релігія впливає на поширення культури групи-носія (писемність, іконопис, музика, етикет, мораль, філософія і т. п.)

* Дезінтегруються - релігія може бути використана для роз'єднання людей, для розпалювання ворожнечі і навіть війн між різними релігіями та віросповіданнями, а також всередині самої релігійної групи. Дезинтегрирующей властивість релігії часто поширюється послідовниками, своєрідно трактують заповіді своєї релігії.