24 Естетична думка та художня практика в 4 ст до н е – 3 ст н е

В олександрійську епоху і римську епоху не виник серйозних ес-них теорій, але це немож поясн недооцінкою знач м-ва в житті людини. Навпаки, це періоди часу відносяться до числа самих значних в істор зх. Цивілізації як по к-ті ств-х витворів м-ва, так і по інтересу до них. Діячі м-ва протягом цих віків дуже плідно прац в обл. перероб старих і ств нових форм. Вони вироб ряд літ-них форм: пастораль, роман, сатиру; вони надали архітект-й арці і любов ліриці ще більшу виразність; вони ств арх.-ні ансамблі, вдоск барельєфне м-во, надавши йому ілюзіоністське направлення, а м-во портрета зроб більш реалістичним. Про більш серйозний підхід до вивч пит. М-ва свідчить вел перелік вчених праць, видань творів Гомера, теорем трактатів, істор дослідж, граматик, каталогів і книг критичн змісту; більш поверхневий підхід до пит. М-ва знайшов своє від обр в лекціях останніх софістів про живопис і розмовах за бенкетом, коли співрозмовники з знанням справи розмов про все, легко перех від обгов муз стилів до тонкощів кулінарного м-ва. Саме в цей період Горацій напис свою «Науку поезії», Вітрувій – наук посібн для архітекторів, Арістоксен – коротке керівництво по музиці, а Квінтіліан – свою «настанову в ораторському м-ві». Разом з творчістю в обл м-ва і його вивч з’яв нове розум краси, яке розгл худ цінності як такі не зал від мораль чи інтелект асоціацій, що вони виклик. В проникнутій витонченністю і вишуканістю смаку атмосфері республіки, як і в період правління імпер Августа, навіть ф-ф міг бути колекціонером і цінителем м-ва.

Для рим художника пит м-ва мали практ х-р і, посуті, далекі від вел абстракт ідей від зв’язку з «можливим і необх», як у Аристотиля, і відсутності, що пізнається інтуїтивно і поклоніння перед божеств началом як у Платона. Нове захопл м-вом носило ін. форми: твори м-ва захопл в завойов країнах; їх колекціонували; наймали спец слугу-худ-ка чи вик тис рабів для їх ств; вигадували епіграми і урочисті промови в їх хвалу і, таким чином, хвалились своїми колекціями; тволи літ-ри клас-л, розділ на підгрупи, аналіз, опис їх істор, дослідж навіть кожну їх літеру і склад; вміли відмітити їх гідність і взаг накопич про них обширні знання; видозмін їх форми і підрозділ по-новому на частини. В цей період високо цінувались такі ес-ні блага і навики, які не виклик інтерес у Платона і Плотіна з їх схильністю до широкого узаг і глибоким дослідж; вишук стиль життя, детальна обізнаність в пит. М-ва, космополітичні зв’язки, точна проф. термінологія, нові методи критики, сис-ція і популяриз фактів і норм в обл. м-ва, точне вітвор літ-них текстів і турбота про збереж рукописів.

В цей час був відміч цілий ряд нових х-их особл тих чи ін. жанрів і було висловлено багато цікавих ф-ких міркувань вузькоспеціального порядку; вони торкались, н-д, ролі фантазії в поезії і риториці чи таких ес-х вл-тей, як грандіозність і витонченість форм, які частково залеж від взаємодії з глядачами і не можуть через це ототож з вл-вою класич м-ву органічною цілісністю. Одночасно отрим визнан і краса худ форми як такої, і краса прир. Існ безліч пояснюючих коментарів, н-д таких, де оцін по достоїнству відчутя міри в ми-ві.