17. Вид додаткового забарвлення звуків

Назалізація- набуття приголосним звуком носового забарвлення, відбувається тоді, коли приголосний стоїть поруч з носовим.

Лабіалізація - набуття приголосним звуком губного забарвлення, відбувається тоді, коли приголосний стоїть поруч з губним лабіалізованим.

Палаталізація- пом`якшення звуків, яке виникає завдяки тому, що язик додатково піднімається до твердого піднебіння. 3 типи: палатальні(м`які)д,т,н,л,й; палаталізовані(пом`як шені)з,с,дз; напівпом`якшені всі приголосні перед і

Назалізація і лабіалізація підлягають перед голосними тільки приголосні, які не є губними.

18. Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми

Лінгвістичний (соціальний, фонологічний) аспект має на увазі вивчення ролі звукової сторони мови з погляду її смислових функцій. Наприклад,звуки [н] і [н`] здатні розрізняти слова (пор. стан і стань), а звуки[а], [у],[ и] можуть розрізняти і слова, і форми слів (пор. лак, лук,лик; книга, книгу, книги) й под. Такі одиниці, що служать длярозрізнювання слів і форм слів, називаються фонемами.

Фонема – елемент, що займає певне місце в системі комбінацій звукових одиниць. Функції фонеми визначаються стосовно учасників мовного акту по відношенню до мовця, по відношенню до слухача фонема виконує перцептивну ф-цію(розпізнавальну), по відношенню до мовлянена і слухача – смисло-розрізнювальну ф-цію(соц..).фонема- звуковий тип, що служить для розрізнення звукових оболонок слів і відтворюється у мовленні однакових щодо виконуваної ними ф-ції. Фонема і звук поняття не тотожні. В межах фонології виділяється морфологічна фонологія (морфонологія). Це розділ лінгвістики, що вивчає морфологічне чергування фонем у морфемах. Одиницею вважається морфонема. Це сукупність фонем, що беруть участь у чергуванні.

Фонема як функціональна одиниця матеріалізується в звуках. Однак фонема і звук — це різні величини. Відмінність між ними полягає в тому, що:

1. фонема — явище соціальне, фонема є впізнаваною не залежно від особливостей її вимови окремими людьми

звук — явище індивідуальне

2. фонема — мовна одиниця

звук — мовленнєва одиниця

3. фонема — абстрактна одиниця

звук — конкретна одиниця

4. фонема — величина стала

звук — величина залежна

19. Фонема і її варіанти

1)індивідуальні – такі варіанти фонем, які розрізняють мовлення однієї людини від мовлення іншої, включає індивідуальні вимови відтворення фонеми.

2)факультативні – можливі, але не обов`язкові вияви фонеми.

3) нормативні- відповідають нормам літ-ної мови. Головні – відтворюються при окремій передачі фонеми, або проявляються в умовах найменшого впливу оточення.

Специфічні- залежать від пених умов відтворення фонеми. Позиційні- обумовлені позицією звука в мові, є наслідком позиційних звукових змін(редукція). Комбінаторні- обумовлені сусідством певних звуків, є наслідком комбінаторних звукових змін(асиміляція,дисиміляція,акомодація).

Відповідно до розрізнення фонеми і варіантів у лінгвістиці створюють фонетичну(відображає варіанти фонем) і фонематичну (відображає фонемний склад мовлення)транскрипцію. Є більш абстрактною , стоїть ближче до орфографічної форми мови, а фонетична є більш конкретною, прагне максимально відтворити звучання слова.