
- •Мовознавство як наука. Предмет мовознавства. Часткове і загальне, описове та історичне мовознавство
- •Практичне і наукове значення мовознавства. Прикладна лінгвістика та її проблеми
- •Мовознавство в системі наук. Проблеми мовознавства. Зв`язок з іншими науками
- •Мова, її природа і функції
- •Мова і мислення
- •Методи експериментальної фонетики
- •Акустичний аспект фонетики. Акустичні характеристики звуків: тон, висота, сила, тривалість, тембр
- •Біологічний аспект фонетики. Процес творення звуків. Артикуляційна база мови
- •Будова і функції органів говірного апарату
- •Відмінності між голосними і приголосними. Класифікація голосних
- •Півголосні, дифтонги і трифтонги
- •Класифікація приголосних за активним діючим органом
- •Класифікація приголосних за способом творення
- •Принципи класифікації приголосних. Класифікація приголосних за участю голосу
- •Вид додаткового забарвлення звуків
- •Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми
- •Фонема і її варіанти
- •Фонетичні закони і їх наслідок
- •Загальне питання про фонетичні зміни. Фактори і типи фонетичних змін
- •Науки, які займаються проблемами теорії письма
- •Склад. Основні теорії складу. Види складів
- •Типи словесного наголосу
- •Інтонація
- •Письмо: період доначертального письма
- •Типи начертального письма
- •Графіка. Співвідношення між звуками і буквами
- •Фонетичне членування мовного потоку. Фраза, синтагма, фонетичне слово
- •Орфографія та її принципи
- •Позиційні звукові зміни(редукція, ступені редукції, умови редукції)
- •Типи синтаксичного наголосу. Складовий акцент
- •Акомодація. Асиміляція і дисиміляція
- •Вторичні звукові зміни
- •Проблема вивчення слова у сучасній лексикології
- •Лексикографія. Типи словників
- •Граматика як наука. Принципи опису граматичної будови мови
- •Граматична категорія. Принципи визначення. Класифікація.
- •Структура граматичної категорії. Поняття про нейтралізацію граматичного протиставлення
- •Історичні зміни в системі граматичних категорій
- •Поняття про історичний розвиток мови
- •Поняття про морфему. Типи морфем за значенням
- •Класифікація морфем за місцем у слові, особливостями вживання та формою вираження
- •Слово і морфема
- •Словотвір. Динамічний аспект словотвору: етапи словотворчого процесу
- •Статичний аспект словотвору: твірна основа, формант, деформант, словотвірний тип, словотвірна категорія
- •Історичні зміни морфологічної будови слова
- •Зміни в системі частин мови. Відношення між частинами мови і членами речення в історичному аспекті
- •Класифікація слів за частинами мови(1,2)
- •Класифікація слів за частинами мови(сучасний)
- •Стилістика. Основні поняття і розділи
- •Способи словотворення: морфологічний
- •Морфолого- синтаксичний спосіб словотворення
- •Способи словотворення
- •Характеристика функціональних стилів
- •Еволюція поглядів на предмет синтаксису і загальний огляд
- •Речення і його ознаки. Граматичне членування речення
- •Словосполучення, їх класифікація. Словосполучення і синтагма
- •Актуальне членування речення
- •Афіксація як граматичний спосіб
- •Морфологічні способи вираження граматичних значень(крім афіксації)
- •Спосіб службових слів
- •Порядок слів і синтаксичні зв`язки як граматичні способи. Аналітичні і синтетичні мови
- •Історичні зміни синтаксичної будови мови
- •Елементарні смислові частини тексту
- •Історичні зміни словникового складу
- •Поняття про класифікацію мов світу
- •Загальна характеристика індо-європейської сім`ї мов
- •Типологічна класифікація мов
Вид додаткового забарвлення звуків
Назалізація- набуття приголосним звуком носового забарвлення, відбувається тоді, коли приголосний стоїть поруч з носовим.
Лабіалізація - набуття приголосним звуком губного забарвлення, відбувається тоді, коли приголосний стоїть поруч з губним лабіалізованим.
Палаталізація- пом`якшення звуків, яке виникає завдяки тому, що язик додатково піднімається до твердого піднебіння. 3 типи: палатальні(м`які)д,т,н,л,й; палаталізовані(пом`як шені)з,с,дз; напівпом`якшені всі приголосні перед і
Назалізація і лабіалізація підлягають перед голосними тільки приголосні, які не є губними.
Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми
Лінгвістичний (соціальний, фонологічний) аспект має на увазі вивчення ролі звукової сторони мови з погляду її смислових функцій. Наприклад,звуки [н] і [н`] здатні розрізняти слова (пор. стан і стань), а звуки[а], [у],[ и] можуть розрізняти і слова, і форми слів (пор. лак, лук,лик; книга, книгу, книги) й под. Такі одиниці, що служать длярозрізнювання слів і форм слів, називаються фонемами.
Фонема – елемент, що займає певне місце в системі комбінацій звукових одиниць. Функції фонеми визначаються стосовно учасників мовного акту по відношенню до мовця, по відношенню до слухача фонема виконує перцептивну ф-цію(розпізнавальну), по відношенню до мовлянена і слухача – смисло-розрізнювальну ф-цію(соц..).фонема- звуковий тип, що служить для розрізнення звукових оболонок слів і відтворюється у мовленні однакових щодо виконуваної ними ф-ції. Фонема і звук поняття не тотожні. В межах фонології виділяється морфологічна фонологія (морфонологія). Це розділ лінгвістики, що вивчає морфологічне чергування фонем у морфемах. Одиницею вважається морфонема. Це сукупність фонем, що беруть участь у чергуванні.
Фонема як функціональна одиниця матеріалізується в звуках. Однак фонема і звук — це різні величини. Відмінність між ними полягає в тому, що:
фонема — явище соціальне, фонема є впізнаваною не залежно від особливостей її вимови окремими людьми
звук — явище індивідуальне
фонема — мовна одиниця
звук — мовленнєва одиниця
фонема — абстрактна одиниця
звук — конкретна одиниця
фонема — величина стала
звук — величина залежна
Фонема і її варіанти
1)індивідуальні – такі варіанти фонем, які розрізняють мовлення однієї людини від мовлення іншої, включає індивідуальні вимови відтворення фонеми.
2)факультативні – можливі, але не обов`язкові вияви фонеми.
3) нормативні- відповідають нормам літ-ної мови. Головні – відтворюються при окремій передачі фонеми, або проявляються в умовах найменшого впливу оточення.
Специфічні- залежать від пених умов відтворення фонеми. Позиційні- обумовлені позицією звука в мові, є наслідком позиційних звукових змін(редукція). Комбінаторні- обумовлені сусідством певних звуків, є наслідком комбінаторних звукових змін(асиміляція,дисиміляція,акомодація).
Відповідно до розрізнення фонеми і варіантів у лінгвістиці створюють фонетичну(відображає варіанти фонем) і фонематичну (відображає фонемний склад мовлення)транскрипцію. Є більш абстрактною , стоїть ближче до орфографічної форми мови, а фонетична є більш конкретною, прагне максимально відтворити звучання слова.