37. Граматика як наука. Принципи опису граматичної будови мови

Це розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.

1. Один із типів граматики(філос.., раціон.) мов на меті визначити мову, як відображення логіки мислення.

2. Теоретична граматика- тип, який розглядає мовні факти, у їх зв`язку і взаємозумовленості, визначає правила граматичної будови, характеризує продуктивність мовних явищ.

3. Нормативна – має на меті розглянути використання елементів мови в аспекті їх відповідності нормам літ-ного вжитку. Такі граматики видаються науковими настановами і наз. академічними.

4. Порівняльна- має на меті реконструювати спільну промову споріднених мов, її відрізняє підхід до споріднених мов, що походять з єдиного джерела.

38. Граматична категорія. Принципи визначення. Класифікація.

ГК- система протиставлених один одному грам.форм з однорідними грам.значеннями. ГК виділяються в межах частин мови, то відповідні ряди мають належати до однієї частини мови.

ГК- родове поняття , якому підпорядковуються видові поняття, яких не може бути менше двох. Структуру створюють її компоненти та відношення між ними. Компонентами вважаються грамема- ряд форм із одним і тим же грам.значенням, що виражається на основі одних і тих же грам.засобів. компонентами грамеми є грам.форма- видозміни одного і того ж слова, що виражаючи одне і те ж основне поняття доповнюють його додатковим поняттям. Грам.форми об`єднаються у парадигми- група форм одного слова, що представляють видові значення певної грам.категорії і охоплює весь набір значень.

Класифікація: 2 принципи:

1. За структурою:1) двочленні- об`єднують у собі по дві грамеми(число,вид,стан),2) багаточленні- об`єднують по 3 і більше грамем(категорія часу,відмінка)

2. За особливостями вираження грам.значень:1) міжлексемні(класифікуючи, класифікаційні, лексикограматичні)- такі ГК, грамеми яких існують ізольовано , являють собою окремі класи і переходять одна в іншу, 2) внутрілексемні(словозмінні, власнограматичні)- такі ГК, грамеми яких переходять одна в одну, а відповідні грам.значення виражаються формами одного слова.

Граматичною категорією є категорія числа, бо вона об'єднує мовні одиниці на основі спільного значення "число". Всередині цього об'єднання протиставляються одиничність і множинність,і граматичні значення однини й множини формально виражаються за допомогою спеціальних закінчень. Пор.:

ліс — ліси, весна — весни, озеро — озера, де граматичне значення однини виражене нульовим закінченням і закінченнями -а та -о, а граматичне значення множини закінченнями -и та -а. Категорія числа — граматична категорія, яка виражає кількісні характеристики предметів думки.У мовах світу категорія числа не збігається. Є мови, в яких, крім однини і множини, є двоїна і троїна. Двоїна ' була в давньоукраїнській мові (дъва стола, дъвЪруцЬ, дъвЪ селі; див. залишки цих форм у діалектах: дві руці, дві селі тощо). Троїна є в деяких папуаських мовах на острові Нова Гвінея. У давніх індоєвропейських мовах — санскриті,давньогрецькій, давньогерманських було три числа: однина, двоїна і множина.