
- •Мовознавство як наука. Предмет мовознавства. Часткове і загальне, описове та історичне мовознавство
- •Практичне і наукове значення мовознавства. Прикладна лінгвістика та її проблеми
- •Мовознавство в системі наук. Проблеми мовознавства. Зв`язок з іншими науками
- •Мова, її природа і функції
- •Мова і мислення
- •Методи експериментальної фонетики
- •Акустичний аспект фонетики. Акустичні характеристики звуків: тон, висота, сила, тривалість, тембр
- •Біологічний аспект фонетики. Процес творення звуків. Артикуляційна база мови
- •Будова і функції органів говірного апарату
- •Відмінності між голосними і приголосними. Класифікація голосних
- •Півголосні, дифтонги і трифтонги
- •Класифікація приголосних за активним діючим органом
- •Класифікація приголосних за способом творення
- •Принципи класифікації приголосних. Класифікація приголосних за участю голосу
- •Вид додаткового забарвлення звуків
- •Лінгвістичний аспект фонетики. Фонема і звук. Функції фонеми
- •Фонема і її варіанти
- •Фонетичні закони і їх наслідок
- •Загальне питання про фонетичні зміни. Фактори і типи фонетичних змін
- •Науки, які займаються проблемами теорії письма
- •Склад. Основні теорії складу. Види складів
- •Типи словесного наголосу
- •Інтонація
- •Письмо: період доначертального письма
- •Типи начертального письма
- •Графіка. Співвідношення між звуками і буквами
- •Фонетичне членування мовного потоку. Фраза, синтагма, фонетичне слово
- •Орфографія та її принципи
- •Позиційні звукові зміни(редукція, ступені редукції, умови редукції)
- •Типи синтаксичного наголосу. Складовий акцент
- •Акомодація. Асиміляція і дисиміляція
- •Вторичні звукові зміни
- •Проблема вивчення слова у сучасній лексикології
- •Лексикографія. Типи словників
- •Граматика як наука. Принципи опису граматичної будови мови
- •Граматична категорія. Принципи визначення. Класифікація.
- •Структура граматичної категорії. Поняття про нейтралізацію граматичного протиставлення
- •Історичні зміни в системі граматичних категорій
- •Поняття про історичний розвиток мови
- •Поняття про морфему. Типи морфем за значенням
- •Класифікація морфем за місцем у слові, особливостями вживання та формою вираження
- •Слово і морфема
- •Словотвір. Динамічний аспект словотвору: етапи словотворчого процесу
- •Статичний аспект словотвору: твірна основа, формант, деформант, словотвірний тип, словотвірна категорія
- •Історичні зміни морфологічної будови слова
- •Зміни в системі частин мови. Відношення між частинами мови і членами речення в історичному аспекті
- •Класифікація слів за частинами мови(1,2)
- •Класифікація слів за частинами мови(сучасний)
- •Стилістика. Основні поняття і розділи
- •Способи словотворення: морфологічний
- •Морфолого- синтаксичний спосіб словотворення
- •Способи словотворення
- •Характеристика функціональних стилів
- •Еволюція поглядів на предмет синтаксису і загальний огляд
- •Речення і його ознаки. Граматичне членування речення
- •Словосполучення, їх класифікація. Словосполучення і синтагма
- •Актуальне членування речення
- •Афіксація як граматичний спосіб
- •Морфологічні способи вираження граматичних значень(крім афіксації)
- •Спосіб службових слів
- •Порядок слів і синтаксичні зв`язки як граматичні способи. Аналітичні і синтетичні мови
- •Історичні зміни синтаксичної будови мови
- •Елементарні смислові частини тексту
- •Історичні зміни словникового складу
- •Поняття про класифікацію мов світу
- •Загальна характеристика індо-європейської сім`ї мов
- •Типологічна класифікація мов
Мовознавство як наука. Предмет мовознавства. Часткове і загальне, описове та історичне мовознавство
В наслідок виникаючих життєвих потреб мовою користуються всі народи, але лінгвістика виникає лише там і тоді, коли людина замислюється над формою вираження думок на письмі. І взагалі над формою вираження своїх думок.
Мовознавство- наука, яка вивчає закони вираження думок за допомогою видимих і чутних знаків. Відповідні закони є однаковими для носіїв різних мов. Існування таких мов обумовлює існування в лінгвістиці такої частини яке загальне мовознавство.
ЗМ – та частина лінгвістики, яка вивчає мову і її проблеми на максимально широкому мовному матеріалі. Крім ЗМ в лінгвістиці виділяється часткове.
ЧМ – та частина лінгвістики, яка вивчає особливості однієї мови або групи споріднених мов.
Предметом є мова в усіх її виявах і аспектах. Мова- система фонетичних, лексичних, граматичних засобів , яка розвивається і забезпечує потреби людини в спілкуванні та пізнанні.
Діахронічне (історичне)- частина лінгвістики, яка вивчає історію, розвиток мови на різних етапах її існування. ДМ протистоїть синхронічне(описове).
СМ – та частина лінгвістики, яка вивчає мову на певному етапі її існування.
Практичне і наукове значення мовознавства. Прикладна лінгвістика та її проблеми
Значне коло розв’язуваних мовознавством питань, зумовлених проникненням мови в усі сфери діяльності людини, визначає його не тільки наукове, а й практичне значення, зокрема: створення писемності для безписемних мов, різних типів словників, підручників і посібників для вивчення мови, записування певними знаками усного мовлення, передачі слів, систем письма для сліпих, а також дешифрування невідомих писемностей, стандартизація науково-технічної термінології, розробка раціонального й стабільного правопису, методів перекладу іншомовних текстів.Лінгвістика- наука,яка вивчає правила переходу від мовлення до мови(теоретична) і навпаки(прикладна). Прикладне мовознавство — або прикладна лінгвістика — напрям у мовознавстві, який опрацьовує методи розв'язання практичних завдань, пов'язаних із використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб.До традиційних проблем прикладної лінгвістики належать укладання словників, розробка алфавітів і систем письма, транскрипції усного мовлення та транслітерації іншомовних слів, лінгвістичне обґрунтування викладання рідної та іноземних мов, переклад з однієї мови на іншу, стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології, укладання спеціальних лінгвістичних довідників, створення штучних мов, удосконалення орфографії і пунктуації, мовна культура тощо.До нових проблем прикладної лінгвістики належать автоматичний (машинний) переклад, створення інформаційних мов, автоматичне анотування та індексування документів, лінгвістичне забезпечення роботи інформаційних систем, автоматична переробка текстової інформації, лінгвістичне забезпечення автоматичних систем управління (АСУ), автоматичний аналіз (розпізнавання) й автоматичний синтез тексту тощо. Прикладна лінгвістика тісно пов'язана з математикою, кібернетикою та інформатикою.Найважливіші проблеми прикладного мовознавства — машинний переклад та інформаційна служба.