
- •2. Методи адміністративного права.
- •3. Система адміністративного права.
- •4. Місце адміністративного права в системі права України.
- •6.Адміністративне право як наука і навчальна дисципліна.
- •7.Концепція адмін.Реформи
- •8.Поняття та ознаки адмін-прав норми
- •10. Види адмін.-прав норм
- •11.Форми реалізації норм адміністративного права:
- •12. Джерела адмін.Права
- •13.Поняття та особливості адмін-прав відносин.
- •15.Види адмін. Правовідносин.
- •17.Адмін-прав.Статус фізичних осіб
- •18.Структура адмін.-прав статусу
- •21.Основні адмін. Права та обов’язки фізичних осіб.
- •22.Спеціальні адмін. Прав статуси фізичних осіб.
- •23.Адміністративно правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •24. Поняття та ознаки обєднань громадян
- •25. Види обєднань громадян
- •26.Основні напрямки реалізації адмін. –прав. Статусу обєднан громадян.
- •31.Система органів виконавчої влади за законодавством України.
- •32.Адмін-правовий статус Кабміну.
- •34. Адмін-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •35. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •36.Адмін-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •37.Поняття державної служби та державних службовців
- •38.Види державних службовців.
- •39. Права та обов’язки державних службовців.
- •40.Прийняття на державну службу.
- •42.Обмеження та заборони до державних службовців.
- •41. Проходження державної служби.
- •44. Юридична відповідальність державних службовців
- •45.Управління державною службою.
- •46.Поняття та види форм державного управління.
- •47.Поняття методу державного управління.
- •48.Переконання і примус в державному управлінні.
- •49.Структура адмін.Примусу
- •50.Адміністративний договір.
- •51.Поняття та ознаки правового акту управління.
- •52.Відмінність актів управління від інших юридичних актів.
- •53.Види правових актів управління
- •54.Вимоги до правових актів управління.
- •55.Оприлюднення та набрання чинності прав.Актів управл.
- •57.Державний контроль:поняття і роль у держ. Управлінні
- •58.Президентсьеий контроль у сфері держ. Управління.
- •59.Контроль органів законодавчої влади в сфері держ. Управління.
- •60.Контроль орг. Виконавчої влади в сфері держ. Управління.
- •61.Особливості судового контролю в сфері державного управління.
- •62.Поняття,правові ознаки та види адмін. Нагляду
- •63.Поняття та ознаки адмін. Відповідальності.
- •64.Нормативне регулювання адмін. Відповідальності
- •65.Відмежування адмін. Відповідальності від інших видів відповідальності
- •66.Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •67.Адмін. Правопорушення
- •68.Юридичний склад адмін. Правопорушення
- •71.Система адмін. Стягнень.Особливості адмін. Відповід. Неповнолітніх
- •Стаття 241. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •72.Загальні правила накладення адмін. Стягнень Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення
- •Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
- •Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення
- •Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
- •Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню
- •73.Поняття та ознаки адмін. Процесу
- •74.Принцини адмін. Процесу.
- •75.Структура адмін. Процесу.
- •76.Поняття та завдання провадження у справах про адмі.Правопорушення
- •77.Особи,що беруть участь у провадженні про адмін. Правопорушення
- •78.Стадії провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •79.Спрощений порядок провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •80.Адмін.Розслідування
- •81.Протокол про адмін. Правопорушення
- •82.Розгляд справ про адмін. Правопорушення
- •83.Підвідомчість справ про адмін. Правопорушення
- •84.Постанова по справі про адмін. Правопорушення
- •85.Оскарження постанови по справі про адмін. Правопорушення
- •86.Виконання постанови про накладення адмін. Стягнень
- •87.Строки в провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •88.Адміністративно-правові режими:поняття,класифікація.
- •89.Правовий режим надзвичайного стану.
- •90.Правовий режим воєнного стану.
- •91.Правовий режим державної таємниці.
- •92.Поняття та завдання державного управління економікою.
- •93.Повноваження кму та Президента в сфері управління економікою.
- •94.Система центральних органів управління економікою.
- •96.Органи місцевого самоврядування як суб’єкти управління економікою
- •97.Загальні засади управління адмін.-політичною сферою
- •100.Управління закордонними справами.
- •101.Управління юстицією.
- •102.Поняття та організ-прав. Засади управл. Вн. Справами
- •103.Система та структура органів вн. Справ
- •104.Міліція-поняття,повноваження,структура
- •105.Організаційно-правові основи управління соц.-культурною сферою.
- •106.Управління культурою.
- •107.Управління освітою і наукою.
- •108.Управління охороною здоровя.
- •109.Управління в сфері соціального захисту.
- •110.Поняття та ознаки адмін. Послуг.
- •111.Принципи надання адмін. Послуг
- •112.Порядок надання адмін послуг.Плата за адмін.Послуги.
- •113.Субєкти надання адмін. Послуг.
- •114.Визначення стандартів якості адмін. Послуг
- •115.Поняття єап
102.Поняття та організ-прав. Засади управл. Вн. Справами
Управління в галузі внутрішніх справ – це виконавчо-розпорядча діяльність державних органів та спеціально уповноважених громадських організацій, спрямованих на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод та законних інтересів, громадського порядку та громадської безпеки, боротьбу зі злочинністю та ліквідація умов та причин, що її породжують.Діяльність органів внутрішніх справ регулюється цілим рядом нормативних актів: головним із них є Закон України «про міліцію», «про оперативно-розшукову діяльність», «про дорожній рух», «про правові основи боротьби з злочинністю».Цими законами визначаються основні повноваження та напрями діяльності різних підрозділів міністерства внутрішніх справ.Внутрішня структура міністерства внутрішніх справ визначається вже підзаконним актом, яким є положення «про міністерство внутрішніх справ».Управління органами внутрішніх справ є надзвичайно складним процесом, оскільки органи МВС мають надзвичайно складну систему і структуру.Тому, управління внутрішніми справами мають 2 напрямки реалізації:Зовнішнє управління - це є власне правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ.Вона полягає у забезпеченні безпеки громадян, захисті їх прав, свобод та законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і закриття злочину, а також розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист усіх форм власності від злочинних посягань; притягнення порушників до відповідальності.Внутрішнє управління – пов’язаний із організацією та координуванням численних підрозділів органів внутрішніх справ та забезпечення їм чіткої та злагодженої діяльності на виконання ними зовнішньо-управлінських функцій.
103.Система та структура органів вн. Справ
Міністерство внутрішніх справ є найбільш складно організований центральним органом виконавчої влади, що відображається у побудові його системи та структури.
Слід розрізняти поняття структури та системи органів внутрішніх справ.
Структура органів МВС – це внутрішній поділ органу на галузеві структурні підрозділи, кожен з яких займається закріпленим за ним видом правоохоронної чи організаційної діяльності.Система органів внутрішніх справ побудована з урахуванням адміністративно-територіального устрою України і являє собою територіальні підрозділи міністерства внутрішніх справ.
Кожний територіальний підрозділ поділяється на галузеві структурні підрозділи, подібні до структурних підрозділів міністерств.
Структура МВС складається із галузевих підрозділів, кожен з яких підпорядковується міністру або одному із його заступників.
Крім міністра, структурні підрозділи очолюють перший заступник міністра, заступник міністра та заступник міністра-керівник апарату.
Міністру підпорядковуються наступні структурні підрозділи:
Радники міністра
Департамент забезпечення діяльності міністра,стратегічного аналізу та прогнозування.
Департамент внутрішньої безпеки
Головний штаб
Головне слідче управління
Також, міністр координує діяльність Державної міграційної служби.
Перший заступник міністра очолює:
Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення
Департамент транспортної міліції
Кримінальна міліція включає в себе:
1-Департамент карного розшуку.
2-Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю
3-Департамент оперативної служби.
4-Департамент оперативно-технічних заходів.
5-Управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми.
6-Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.
7-Департамент Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю.
8-Управління кримінальної міліції у справах дітей
9-Робочий апарат Укрбюро Інтерполу
Заступник міністра очолює такі підрозділи:
Департамент громадської безпеки
Департамент ДАІ
Відділ ветеринарна міліція.
Головне управління вн. військ
Департамент Державної служби охорони при МВС
До відання заступника міністра-керівника апарату (підрозділи МВС, які здійснюють внутрішньо-системне управління):
Департамент кадрового забезпечення.
Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.
Департамент матеріального забезпечення.
Департамент внутрішнього аудиту
Департамент режимно-секрктного та документального забезпечення
Управління юридичного забезпечення.
Управління зв’язків із громадськістю
Управління медичного забезпечення та реабілітації.
Управління міжнародних зв’язків.
Розподіл повноважень МВС відбувається таким чином:Перший заступник та заступник міністра здійснюють керівництво зовнішньо-управлінської діяльності МВС, а міністр та заступник міністра-керівник апарату здійснюють управління внутрішньо-управлінської діяльності.
До структури міністерства також входить Колегія, яка не є постійно діючим підрозділом МВС, а створюється для вирішення поточних питань, що виникають перед міністерством. Вона діє в складі міністра, його заступників, керівників структурних та територіальних підрозділів міністерства, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС. Рішення Колегії оформлюється та впроваджується в життя наказами міністра.
Система органів внутрішніх справ складається із таких територіальних підрозділів:
Обласні управління внутрішніх справ.
Керують начальники, які призначаються Президентом за поданням міністра МВС.
Обласні управління складаються із таких же самих підрозділів, як і міністерства. Також в них може створюватись колегія, для вирішення поточних питань.
Районні управління внутрішніх справ.
Міські та міськрайонні управління внутрішніх справ.
Районні, міські та міськрайонні управління очолюються начальниками, які призначаються вже міністром внутрішніх справ за поданням начальника відповідного обласного управління внутрішніх справ.
Внутрішня структура районних, міських та міськрайонних внутрішніх справ така ж сама як і міністерства та обласних управлінь.. Проте не обов’язково створювати окремий підрозділ відповідного управління, а часто призначається лише посадова особи, яка відповідає за відповідний галузевий напрямок діяльності.
Крім того, на місцевому рівні існує один галузевий структурний підрозділ, якого немає ні на рівні міністерства, ні на рівні обласних управлінь внутрішніх справ. Таким підрозділом є підрозділ дільничних інспекторів.