
- •2. Методи адміністративного права.
- •3. Система адміністративного права.
- •4. Місце адміністративного права в системі права України.
- •6.Адміністративне право як наука і навчальна дисципліна.
- •7.Концепція адмін.Реформи
- •8.Поняття та ознаки адмін-прав норми
- •10. Види адмін.-прав норм
- •11.Форми реалізації норм адміністративного права:
- •12. Джерела адмін.Права
- •13.Поняття та особливості адмін-прав відносин.
- •15.Види адмін. Правовідносин.
- •17.Адмін-прав.Статус фізичних осіб
- •18.Структура адмін.-прав статусу
- •21.Основні адмін. Права та обов’язки фізичних осіб.
- •22.Спеціальні адмін. Прав статуси фізичних осіб.
- •23.Адміністративно правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •24. Поняття та ознаки обєднань громадян
- •25. Види обєднань громадян
- •26.Основні напрямки реалізації адмін. –прав. Статусу обєднан громадян.
- •31.Система органів виконавчої влади за законодавством України.
- •32.Адмін-правовий статус Кабміну.
- •34. Адмін-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •35. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •36.Адмін-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •37.Поняття державної служби та державних службовців
- •38.Види державних службовців.
- •39. Права та обов’язки державних службовців.
- •40.Прийняття на державну службу.
- •42.Обмеження та заборони до державних службовців.
- •41. Проходження державної служби.
- •44. Юридична відповідальність державних службовців
- •45.Управління державною службою.
- •46.Поняття та види форм державного управління.
- •47.Поняття методу державного управління.
- •48.Переконання і примус в державному управлінні.
- •49.Структура адмін.Примусу
- •50.Адміністративний договір.
- •51.Поняття та ознаки правового акту управління.
- •52.Відмінність актів управління від інших юридичних актів.
- •53.Види правових актів управління
- •54.Вимоги до правових актів управління.
- •55.Оприлюднення та набрання чинності прав.Актів управл.
- •57.Державний контроль:поняття і роль у держ. Управлінні
- •58.Президентсьеий контроль у сфері держ. Управління.
- •59.Контроль органів законодавчої влади в сфері держ. Управління.
- •60.Контроль орг. Виконавчої влади в сфері держ. Управління.
- •61.Особливості судового контролю в сфері державного управління.
- •62.Поняття,правові ознаки та види адмін. Нагляду
- •63.Поняття та ознаки адмін. Відповідальності.
- •64.Нормативне регулювання адмін. Відповідальності
- •65.Відмежування адмін. Відповідальності від інших видів відповідальності
- •66.Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •67.Адмін. Правопорушення
- •68.Юридичний склад адмін. Правопорушення
- •71.Система адмін. Стягнень.Особливості адмін. Відповід. Неповнолітніх
- •Стаття 241. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •72.Загальні правила накладення адмін. Стягнень Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення
- •Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
- •Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення
- •Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
- •Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню
- •73.Поняття та ознаки адмін. Процесу
- •74.Принцини адмін. Процесу.
- •75.Структура адмін. Процесу.
- •76.Поняття та завдання провадження у справах про адмі.Правопорушення
- •77.Особи,що беруть участь у провадженні про адмін. Правопорушення
- •78.Стадії провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •79.Спрощений порядок провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •80.Адмін.Розслідування
- •81.Протокол про адмін. Правопорушення
- •82.Розгляд справ про адмін. Правопорушення
- •83.Підвідомчість справ про адмін. Правопорушення
- •84.Постанова по справі про адмін. Правопорушення
- •85.Оскарження постанови по справі про адмін. Правопорушення
- •86.Виконання постанови про накладення адмін. Стягнень
- •87.Строки в провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •88.Адміністративно-правові режими:поняття,класифікація.
- •89.Правовий режим надзвичайного стану.
- •90.Правовий режим воєнного стану.
- •91.Правовий режим державної таємниці.
- •92.Поняття та завдання державного управління економікою.
- •93.Повноваження кму та Президента в сфері управління економікою.
- •94.Система центральних органів управління економікою.
- •96.Органи місцевого самоврядування як суб’єкти управління економікою
- •97.Загальні засади управління адмін.-політичною сферою
- •100.Управління закордонними справами.
- •101.Управління юстицією.
- •102.Поняття та організ-прав. Засади управл. Вн. Справами
- •103.Система та структура органів вн. Справ
- •104.Міліція-поняття,повноваження,структура
- •105.Організаційно-правові основи управління соц.-культурною сферою.
- •106.Управління культурою.
- •107.Управління освітою і наукою.
- •108.Управління охороною здоровя.
- •109.Управління в сфері соціального захисту.
- •110.Поняття та ознаки адмін. Послуг.
- •111.Принципи надання адмін. Послуг
- •112.Порядок надання адмін послуг.Плата за адмін.Послуги.
- •113.Субєкти надання адмін. Послуг.
- •114.Визначення стандартів якості адмін. Послуг
- •115.Поняття єап
92.Поняття та завдання державного управління економікою.
Державне управління економікою – це сукупність правових форм, методів та інструментів за допомогою яких держава впливає на діяльність суб’єктів господарювання та ринкові відносини з метою створення нормальних умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем.
Державне управління економікою передбачає:
Опосередковане втручання в економічні процеси шляхом встановлення загальних правил, нормативів та стандартів того чи іншого виду економічної діяльності.
Здійснення державного контролю за виконанням правил, нормативів та стандартів та притягнення правопорушника до відповідальності.
Створення та забезпечення ефективного функціонування фінансової та податкової системи.
Обмеження монополізму на ринку та залагодження економічних конфліктів.
93.Повноваження кму та Президента в сфері управління економікою.
Найвищим органом в сфері управління економікою є КМУ.
Він має широкі повноваження в сфері економіки статті 20 закону України про «Кабінет Міністрів України».
Кабінет Міністрів на строк своїх повноважень розробляє так звану «програму діяльності», яка є індивідуальним документом і має власну назву.
Програма діяльності передбачає основні шляхи та напрями вирішення головних соціальних та економічних проблем, що стоять перед країною. Даний документ не є декларативним, оскільки КМУ щорічно звітує перед ВРУ про стан виконання своєї програми діяльності.
Якщо ВРУ визнає роботу КМУ незадовільною, вона може ініціювати розпуск КМУ. забезпечує проведення державної економічної політики,
здійснює прогнозування та державне регулювання національно економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку визначає доцільність розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання; здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання; забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;
забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності; забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку, здійснює заходи, пов'язані з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій, забезпечує проведення державної промислової політики, визначає пріоритетні галузіпромисловості, які потребують прискореного розвитку; забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника; забезпечує захист прав споживачів та підвищення якості їх життя; визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах); утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання; забезпечує проведення державної аграрної політики та продовольчу безпеку держави; забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України; розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконаннязатвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; обслуговує державний борг України, приймає рішення про випуск облігацій державних внутрішніх та зовнішніх позик; організовує державне страхування; забезпечує проведення державної політики цін та здійснює державне регулювання ціноутворення; забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики України, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності; організовує та забезпечує здійснення митної справи; бере участь у складанні платіжного балансу та організовує роботу із складання зовнішньоторговельного балансу України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів; виступає гарантом щодо позик, які у визначених законом про Державний бюджет України межах надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а в інших випадках - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;