34. Адмін-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.

У Законі України «про місцеві державні адміністрації» подивитися основи внутрішньої структури цього органу (тобто, які там є посади, а також обов’язкові та факультативні структурні підрозділи).

Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій складає наступні їх повноваження:

• Виконання Конституції та законів України, а також актів Президента та інших органів виконавчої влади.

• Виконання державних та регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, а також програму охорони довкілля.

• Забезпечення законності та порядку, а також забезпечення прав та свобод громадян.

• Підготовка та виконання відповідних місцевих бюджетів, а також звітування про виконання відповідних бюджетів і програм.

• Взаємодія з органами місцевого самоврядування, зокрема реалізація власних та делегованих повноважень.

Подивитися в законі порядок правотворчої діяльності місцевих державних адміністрацій.

35. Адміністративно-правовий статус Президента України.

Президент України хоча і не має статус суб’єкта виконавчої влади, функціонально він може виконувати дуже багато виконавчо-розпорядчих повноважень, які і становлять його адміністративно-правовий статус.

Всі виконавчо-розпорядчі повноваження президента умовно можна поділити на 3 групи:

Установчі повноваження.

Пов’язані із функцією президента створення, реорганізація чи ліквідація органів влади. До них належать:

• За поданням прем’єр-міністра президент створює, реорганізовує та ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

• Визначає функції КМУ.

• В межах коштів державного бюджету президент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи й служби для здійснення своїх повноважень.

• Президент здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, а також в сфері національної безпеки і оборони.

• Через оголювання Ради Національної Безпеки та Оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в цій сфері.

Кадрові повноваження.

Повноваження, по призначенню чи звільнення з посад посадових осіб:

• За згодою Верховної Ради президент призначає та звільнює прем’єр-міністра.

• За поданням прем’єр-міністра президент призначає членів КМУ, керівників інших центральних органів виконаної влади, а також голові місцевих державних організацій, а також припиняє їхні повноваження.

• Являючись верховним головнокомандувачем збройних сил президент призначає та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України.

• Президент створює присвоює вищі військові знання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні знання та власні чини державних службовців.

Нормотворчі повноваження.

Нормотворчі повноваження стосуються впливу президента на підзаконну нормотворчість органів виконавчої влади:

• Президент має право видавати акти виконавчо-розпорядчої діяльності у види наказів і розпоряджень, якими повинні керуватися органи виконавчої влади. Це положення визначає вищу юридичну силу указів президента по відношенню до постанов КМУ та актів інших органів виконавчої влади.

• Президент має право втручатися в нормотворчу діяльність органів виконавчої влади, скасовуючи акти КМУ, акти Ради Міністрів АРК та рішення голів місцевих державних адміністрацій.

Аналізуючи подібні повноваження президента, можна зробити висновок, що він хоча формально не є посадовою особою виконавчої влади, фактично виконує функції вищого органу виконавчої влади України.