
- •2. Методи адміністративного права.
- •3. Система адміністративного права.
- •4. Місце адміністративного права в системі права України.
- •6.Адміністративне право як наука і навчальна дисципліна.
- •7.Концепція адмін.Реформи
- •8.Поняття та ознаки адмін-прав норми
- •10. Види адмін.-прав норм
- •11.Форми реалізації норм адміністративного права:
- •12. Джерела адмін.Права
- •13.Поняття та особливості адмін-прав відносин.
- •15.Види адмін. Правовідносин.
- •17.Адмін-прав.Статус фізичних осіб
- •18.Структура адмін.-прав статусу
- •21.Основні адмін. Права та обов’язки фізичних осіб.
- •22.Спеціальні адмін. Прав статуси фізичних осіб.
- •23.Адміністративно правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •24. Поняття та ознаки обєднань громадян
- •25. Види обєднань громадян
- •26.Основні напрямки реалізації адмін. –прав. Статусу обєднан громадян.
- •31.Система органів виконавчої влади за законодавством України.
- •32.Адмін-правовий статус Кабміну.
- •34. Адмін-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •35. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •36.Адмін-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •37.Поняття державної служби та державних службовців
- •38.Види державних службовців.
- •39. Права та обов’язки державних службовців.
- •40.Прийняття на державну службу.
- •42.Обмеження та заборони до державних службовців.
- •41. Проходження державної служби.
- •44. Юридична відповідальність державних службовців
- •45.Управління державною службою.
- •46.Поняття та види форм державного управління.
- •47.Поняття методу державного управління.
- •48.Переконання і примус в державному управлінні.
- •49.Структура адмін.Примусу
- •50.Адміністративний договір.
- •51.Поняття та ознаки правового акту управління.
- •52.Відмінність актів управління від інших юридичних актів.
- •53.Види правових актів управління
- •54.Вимоги до правових актів управління.
- •55.Оприлюднення та набрання чинності прав.Актів управл.
- •57.Державний контроль:поняття і роль у держ. Управлінні
- •58.Президентсьеий контроль у сфері держ. Управління.
- •59.Контроль органів законодавчої влади в сфері держ. Управління.
- •60.Контроль орг. Виконавчої влади в сфері держ. Управління.
- •61.Особливості судового контролю в сфері державного управління.
- •62.Поняття,правові ознаки та види адмін. Нагляду
- •63.Поняття та ознаки адмін. Відповідальності.
- •64.Нормативне регулювання адмін. Відповідальності
- •65.Відмежування адмін. Відповідальності від інших видів відповідальності
- •66.Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •67.Адмін. Правопорушення
- •68.Юридичний склад адмін. Правопорушення
- •71.Система адмін. Стягнень.Особливості адмін. Відповід. Неповнолітніх
- •Стаття 241. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •72.Загальні правила накладення адмін. Стягнень Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення
- •Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
- •Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
- •Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення
- •Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення
- •Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню
- •73.Поняття та ознаки адмін. Процесу
- •74.Принцини адмін. Процесу.
- •75.Структура адмін. Процесу.
- •76.Поняття та завдання провадження у справах про адмі.Правопорушення
- •77.Особи,що беруть участь у провадженні про адмін. Правопорушення
- •78.Стадії провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •79.Спрощений порядок провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •80.Адмін.Розслідування
- •81.Протокол про адмін. Правопорушення
- •82.Розгляд справ про адмін. Правопорушення
- •83.Підвідомчість справ про адмін. Правопорушення
- •84.Постанова по справі про адмін. Правопорушення
- •85.Оскарження постанови по справі про адмін. Правопорушення
- •86.Виконання постанови про накладення адмін. Стягнень
- •87.Строки в провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •88.Адміністративно-правові режими:поняття,класифікація.
- •89.Правовий режим надзвичайного стану.
- •90.Правовий режим воєнного стану.
- •91.Правовий режим державної таємниці.
- •92.Поняття та завдання державного управління економікою.
- •93.Повноваження кму та Президента в сфері управління економікою.
- •94.Система центральних органів управління економікою.
- •96.Органи місцевого самоврядування як суб’єкти управління економікою
- •97.Загальні засади управління адмін.-політичною сферою
- •100.Управління закордонними справами.
- •101.Управління юстицією.
- •102.Поняття та організ-прав. Засади управл. Вн. Справами
- •103.Система та структура органів вн. Справ
- •104.Міліція-поняття,повноваження,структура
- •105.Організаційно-правові основи управління соц.-культурною сферою.
- •106.Управління культурою.
- •107.Управління освітою і наукою.
- •108.Управління охороною здоровя.
- •109.Управління в сфері соціального захисту.
- •110.Поняття та ознаки адмін. Послуг.
- •111.Принципи надання адмін. Послуг
- •112.Порядок надання адмін послуг.Плата за адмін.Послуги.
- •113.Субєкти надання адмін. Послуг.
- •114.Визначення стандартів якості адмін. Послуг
- •115.Поняття єап
23.Адміністративно правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянста встановлюється ЗУ»Про прав. статус іноземців та осіб без громадянства».Відповідно до закону іноземцями є особи ,які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав.Особами без громадянства є особи,яких жодна держав відповідно до свого законодавства не визнає своїми громадянами.Іноземців наділено тими ж правами і свободами,що й громадян України,вони виконують такі ж обов’язки,якщо інше не встановлено в ЗУ і міжнародними договорами.Правовий статус іноземця у будь-якій країні є своєрідним:він складається з правового статусу громадянина власної держави (або статубу особи без громадянства у країні її постійного місцеперебування)і правового статусу власне іноземця. Іноземний громадянин не втрачає юридичного зв’язку зі своєю країною,перебуваючи за її кордонами,користується її захистом і підтримкою.У то й же час іноземний громадянин підпадає під юрисдикцію іншої країни,зобов’язаний дотримуватись Конституції та інших адмін. правил,що нею встановлені.Обсяг правового статусу іноземців залежить від того постійно,чи тимчасово вони перебувають на теетирої країни.Для тих хто постійно проживає встановлені такі права:1-працювати на підприємствах,установах,організація або займатися ншою трудовою діяльністю;2-користуватися медичною допомогою;3-одержати жиле приміщення у відповідності до ЗУ;4-вступати до легалізованих громадських організацій(якщо це передбачено статутами організацій та інше не передбачено ЗУ.)Іноземці не мають права:1-бути засновниками і членами політичних партій;2-обирати і бути обраним до органів державної влади і самоврядування і брати участь у референдумах»3-одержувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення;4-бути адвокатами,аудиторами,нотаріусами.;5-бути державними службовцями.Адмін відповідальність їх є такою ж як і громадян Ураїни.але існує специфічний метод примусу до іноземців-видворення за межі України.видворення може супроводжуватися забороною вїзду на територію України на 5 років.Іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути Україну у строк (30 днів),зазначений у рішенні про видворення.В такому разі в паспорті даної особи негайно анулюється віза та вилучаються документи на право перебування в Україні.Рішення про видворення може бути оскаржене до суду.
24. Поняття та ознаки обєднань громадян
Об’єднання громадян – це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та свобод.
Об’єднання громадян є активними учасниками адміністративних відносин і відповідно вони мають визначений адміністративний статус.
Участь об’єднання громадян в адміністративних відносинах відображаються:
У процедурі легалізації об’єднання громадян, яка є одним із видів дозвільно-реєстраційний адміністративних проваджень.
Під час контрольно-наглядової діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування за об’єднаннями громадян.
Під час притягнення об’єднання громадян до адміністративної відповідальності.
Права та обов’язки об’єднання громадян, які визначають його функції по реалізації прав та свобод особи, а також які визначають їх місце в громадянському суспільстві складають конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
Ознаки об’єднань громадян, які відрізняють їх від державних органів:
Добровільність об’єднання громадян. Добровільність вступу та виходу членів об’єднання громадян, а також добровільність у створенні реорганізації та ліквідації об’єднання громадян.
Об’єднання громадян не володіють державно-владними повноваженнями і не є суб’єктами правотворчості. Функції та діяльність об’єднання громадян не є реалізацією функцій і завдань держави, а є лише реалізацією прав та інтересів громадян членів об’єднання. Всі акти та документи, які видає об’єднання громадян стосується лише членів цього об’єднання, вони не є обов’язковими до виконання і не можуть бути забезпечені заходами державного примусу.
У відносинах з іншими суб’єктами адміністративного права та між собою, об’єднання громадян виступають виключно від свого імені, а не від імені держави.
Крім того, об’єднання громадян слід відрізняти від комерційних організацій. Основною метою створення комерційної організації є отримання прибутку її засновника, тоді як об’єднання громадян основною метою діяльності має захист прав та інтересів осіб. Займатися видами комерційної діяльності з метою отримання прибутку мають право не всі об’єднання громадян, а по-друге лише для задоволення статутних потреб але аж ніяк для збагачення.
Об’єднання громадян мають власні ознаки:
Відносини членства об’єднання громадян передбачають: обов’язкову участь у діяльності, сплати грошових внесків або ж здійснення іншої матеріальної чи організаційної допомоги для об’єднання громадян.
Правовою підставою для діяльності об’єднання громадян є його статут.