11. Етапи процесу стратегічного менеджменту.

1. вибір концепції упр.

2. Аналіз д-ті орг-ції і с-ща її функціонування

3. Встановлення цілей;

4. Стратегії р-ку орг-ції – стратегічний набір;

5. Стр. план, програма і проекти р-ку;

6. С-ма забезпечення виконання стр. планів, формування с-ми стр. упр.: фін.-ек. забезпеч.; інформ.-аналіт. забезпеч.; підс-ма орг. забезпеч; підс-ма соц.- психолог. забезпеч.;

7. Стр. контроль.

12. Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення (суть та характеристика).

Стратегічний набір — це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

Процес побудови стратегічного набору — це діяльність, яка здійснюється на всіх рівнях управлінської ієрархії.

Для досягнення стратегічних цілей уся організація має діяти стратегічно, розробляючи стратегії різного типу. Існують такі групи стратегій, які складають «стратегічний набір»:

• загальні для всієї організації в цілому;

• загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками;

• продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг);

• функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства;

• ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій.

Стратегічний набір має заповнити «стратегічну прогалину» підприємства, тобто забезпечити умови для його саморозвитку.

Стратегічна прогалина — це інтервал між можливостями, зумов­леними наявними тенденціями зростання підприємства, та бажаними орієнтирами, необхідними для розв’язання нагальних проблем зростання та зміцнення підприємства в довгостроковій перспективі.

Стр. рішення – має кардинальне значення для функціонування об’єкта і обумовлюють невідворотні наслідки.

Х-ки стр. рішень: суттєвий вплив на перспективний розвиток; високий р-нь суб’єктивності у прийнятті; довгостр. х-р наслідків; невизначеність та інформаційність їх природи; творчий підхід та відсутність жорстких часових обмежень для вироблення.

13. Чинники вибору стратегії.

До основних чинників, які впливають на вибір стратегії, слід віднести наступні: - цілі організації; - розмір організації; - привабливість ринку; - стратегії конкурентів; - стан ринку та позицію організації на ньому; - конкурентні переваги організації; - потенціал організації; - особливості послуг; - стадію життєвого циклу підприємства та послуги; - витрати на виробництво послуг; - пріоритети керівництва; - фінансові ресурси сервісного підприємства тощо

14. Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації.

Метою стратегічного аналізу є змістовний і формальний опис об’єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямків його розвитку.

Функції СА:

- Описова функція реалізується у вигляді побудови моделей середовища з визначенням найістотніших його елементів.

- Роз’яснювальна — вимагає дослідження взаємовпливу факторів з визначенням причин, що зумовили наявний стан середовища.

- Прогнозна — створює передумови для виявлення можливих і неможливих тенденцій розвитку середовища.

Проведення СА передбачає:

- аналіз місії та цілей;

- аналіз внутр. с-ща орг.- оцінка стр. потенціалу;

- аналіз зовн. с-ща орг.;

- аналіз с-ща вцілому.

Проведення СА передбачає: проведення інф. забезпечення СА; створ. складу і ст-ри с-ми показників; розуміння взаємозвязків господарюючої с-ми і способів викор-ня показників.

Основні концепції структури середовища організації: ієрахічна і неієрархічна.

Ієрарх передбачає наявність внутр. с-ща, мікрос-ща і макрос-ща. Клас неієрархічних моделей базується на ідеї про наявність кількох пов’язаних між собою і не підпорядкованих один одному елементів, розміщених поза підприємством (організацією).