45. Види стратегії управління персоналом та її складові.

У сучасних умовах прискорення науково-технічного прогресу організація відчувають постійний тиск конкурентів, що примушують їх постійно вдосконалювати продукцію, що випускається, розширювати асортимент послуг, що надаються, оптимізувати виробничі й управлінські процеси. Для того щоб домогтися максимального використання потенціалу співробітників організації, керівництво повинне враховувати питання, пов'язані з управлінням персоналом, на етапі розробки планів розвитку всієї організації, тобто управління персоналом повинно стати частиною стратегії розвитку організації. Існує кілька варіантів класифікації видів стратегія. О. М. Громова наводить таку: 1.Стратегія підприємництва характерна для організацій, які розвивають нові напрямки діяльності. Це або підприємства, що тільки починають своє життя на ринку, або підприємства, які можуть собі дозволити вкладати кошти з високою часткою фінансового ризику. 2.Стратегія динамічного зростання передбачає зміна ціліші в структури організації. Завдання полягає в пошуку балансу між необхідними змінами і стабільністю. Для цієї стратегія кваліфікація, відданість фахівців також є чинниками, що визначають успіх. 3.Стратегія прибуток передбачає стадію зрілості організації і розраховує отримання постійного прибутку за допомогою добре зарекомендував себе вироби, освоєних технологій при налагодженому виробництві. Основне завдання організації в даній ситуації - виробляти більше продукції і мінімізувати витрати. 4.Стратегія ліквідності характерна для організацій, у яких всі або основні напрямки діяльності знаходяться в занепаді з точки зору отримання прибутку, становища на ринку, якості виробів. Персонал організації вкрай негативно ставиться до ідеї впровадження такої програми через майбутні скорочень. 5.Стратегія зміни курсу застосовна в організаціях, які ведуть боротьбу за швидке збільшення обсягів прибутку, за освоєння нового розширення вже наявного ринку. Визнання даної стратегії означає фірми зміна всієї системи управління і відносин в організації.

Складовими стратегії управління персоналом є: -Відбір персоналу, що включає планування потоків робочої сили; - Оцінка кваліфікації; - Винагорода або, в більш широкому сенсі, відшкодування витрат праці у вигляді заробітної плати, участі в прибутках, продажу акцій і т.д. - Розвиток персоналу. - Внесок працівників, тобто очікуване поведінка індивідів з точки зору отримання загального прибутку діяльності організації; - Структура зайнятості службовців, тобто розподіл компетенції співробітників, кваліфікаційний склад працюючих, співвідношення категорій працюючих, кількість рівнів управління; - Компетенція працюючих (необхідний від працівників організації загальний рівень кваліфікації); - Прийом на роботу з урахуванням рівня відповідності працівників цілям і завданням організації, ступеня їх прихильності (відданості фірмі).

46. Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства

КК – це вміння, знання та зв’язки організації, які дозволяють їй отримувати стратегічні переваги на одному або декількох ринках. Їх поділяють на:

• технологічні – інтелектуальна власність, ноу-хау, капітальні активи, зручне розташування підприємства; знання про ринок споживачів, конкурентів, технології.

• Організаційні – система структури,культури організації, стиль керівництва, управлінський досвід, фінансові активи та ін..

• Зовнішні контакти та зв»язки – позиція в мережі відносин, позиція в ланцюгу постачання.

Стратегічна реакція поділяється на:

• Виробничу реакцію – яка орієнтує організацію на виробництво освоєної продукції та її реалізацію на відомому ринку – організація-аутсайдер.

• Конкурентна реакція – притаманна цінова та диверсифікацій на стратегічна діяльність – організація «захисник витрат»

• Інноваційна реакція – спрямована на захист якості – розробка нових видів продукції. Організація «захисник якості»

• Підприємницька реакція – збалансування СЗГ, ЗСР та груп зовнішнього впливу на стратегію. Організація – «інтегрований аналізатор»

• Адміністративна реакція - дозволяє організації використовувати своє монопольне становище та проводити диверсифікацій ну діяльність в різних напрямках.

Стратегічні типи підприємства:

• диверсифікований аналізатор;

• організація-проспектор (підтримка інноваційного клімату)

• організація-монополіст