
- •Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту
- •Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління
- •Перерізи та принципи стратегічного менеджменту
- •Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
- •Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.
- •Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером
- •Можливості та недоліки стратегічного менеджменту Недоліки стратегічного управління
- •Еволюція стратегічного менеджменту
- •Моделі стратегічного управління
- •Підходи до визначення суті стратегії, складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії.
- •Етапи процесу стратегічного менеджменту.
- •Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення (суть та характеристика).
- •Чинники вибору стратегії.
- •Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації.
- •Система моніторингу зовнішнього середовища, ситуативні характеристики елементів зовнішнього середовища, модель оцінки зовнішнього середовища.
- •Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pester- аналізу зовнішнього середовища
- •Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів pest- аналізу зовнішнього середовища
- •Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів step- аналізу зовнішнього середовища
- •Форма esfas (External Strategic Factors Analysis Summary)
- •Форма etom (Environmental and Opportunities Matrix)
- •Оцінку ступеня нестабільності зовнішнього середовища за шкалою і. Ансоффа
- •Оцінка конкурентного середовища в галузі
- •Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.
- •Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.
- •Модель shell/dpm (Direct Policy Matrix – модель спрямованої політики)
- •Модель хофера-шенделя
- •База даних (проект) pims (Ргоfїt Impact of Market Strategies)
- •30. Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства.
- •31 Swot/snw-аналіз
- •32. Методика стратегічної оцінки підприємства (сот)
- •33. Оцінка конкурентоспроможності організації
- •34 Бенчмаркінг
- •35. Парето-аналіз
- •Аналіз поля сил
- •37. Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємства
- •Конкурентні стратегії.
- •40. Система функціональних та операційних стратегій.
- •41. Види інноваційної стратегії та її складові.
- •1.Види інноваційної стратегії та її складові.
- •42 .Види виробничої стратегії та її складові.
- •43. Види фінансової стратегії та її складові.
- •44. Види маркетингової стратегії та її складові.
- •45. Види стратегії управління персоналом та її складові.
- •46. Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства
- •Інтеграційне зростання підприємства
- •48. Диверсифікаційне зростання підприємства
- •49. Сутність, бар’єри стратегічного планування.
- •50. Моделі стратегічного планування.
- •51. Процес формування системи цілей.
- •52. Стратегічні плани.
- •53. Збалансована система показників (Balansed Scorecard bsc).
- •54. Проблеми втілення стратегій, етапи здійснення стратегії
- •55. Контроль у системі стратегічного управління
- •56. Ефективність реалізації стратегії.
45. Види стратегії управління персоналом та її складові.
У сучасних умовах прискорення науково-технічного прогресу організація відчувають постійний тиск конкурентів, що примушують їх постійно вдосконалювати продукцію, що випускається, розширювати асортимент послуг, що надаються, оптимізувати виробничі й управлінські процеси. Для того щоб домогтися максимального використання потенціалу співробітників організації, керівництво повинне враховувати питання, пов'язані з управлінням персоналом, на етапі розробки планів розвитку всієї організації, тобто управління персоналом повинно стати частиною стратегії розвитку організації. Існує кілька варіантів класифікації видів стратегія. О. М. Громова наводить таку: 1.Стратегія підприємництва характерна для організацій, які розвивають нові напрямки діяльності. Це або підприємства, що тільки починають своє життя на ринку, або підприємства, які можуть собі дозволити вкладати кошти з високою часткою фінансового ризику. 2.Стратегія динамічного зростання передбачає зміна ціліші в структури організації. Завдання полягає в пошуку балансу між необхідними змінами і стабільністю. Для цієї стратегія кваліфікація, відданість фахівців також є чинниками, що визначають успіх. 3.Стратегія прибуток передбачає стадію зрілості організації і розраховує отримання постійного прибутку за допомогою добре зарекомендував себе вироби, освоєних технологій при налагодженому виробництві. Основне завдання організації в даній ситуації - виробляти більше продукції і мінімізувати витрати. 4.Стратегія ліквідності характерна для організацій, у яких всі або основні напрямки діяльності знаходяться в занепаді з точки зору отримання прибутку, становища на ринку, якості виробів. Персонал організації вкрай негативно ставиться до ідеї впровадження такої програми через майбутні скорочень. 5.Стратегія зміни курсу застосовна в організаціях, які ведуть боротьбу за швидке збільшення обсягів прибутку, за освоєння нового розширення вже наявного ринку. Визнання даної стратегії означає фірми зміна всієї системи управління і відносин в організації.
Складовими стратегії управління персоналом є: -Відбір персоналу, що включає планування потоків робочої сили; - Оцінка кваліфікації; - Винагорода або, в більш широкому сенсі, відшкодування витрат праці у вигляді заробітної плати, участі в прибутках, продажу акцій і т.д. - Розвиток персоналу. - Внесок працівників, тобто очікуване поведінка індивідів з точки зору отримання загального прибутку діяльності організації; - Структура зайнятості службовців, тобто розподіл компетенції співробітників, кваліфікаційний склад працюючих, співвідношення категорій працюючих, кількість рівнів управління; - Компетенція працюючих (необхідний від працівників організації загальний рівень кваліфікації); - Прийом на роботу з урахуванням рівня відповідності працівників цілям і завданням організації, ступеня їх прихильності (відданості фірмі).
46. Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства
КК – це вміння, знання та зв’язки організації, які дозволяють їй отримувати стратегічні переваги на одному або декількох ринках. Їх поділяють на:
технологічні – інтелектуальна власність, ноу-хау, капітальні активи, зручне розташування підприємства; знання про ринок споживачів, конкурентів, технології.
Організаційні – система структури,культури організації, стиль керівництва, управлінський досвід, фінансові активи та ін..
Зовнішні контакти та зв»язки – позиція в мережі відносин, позиція в ланцюгу постачання.
Стратегічна реакція поділяється на:
Виробничу реакцію – яка орієнтує організацію на виробництво освоєної продукції та її реалізацію на відомому ринку – організація-аутсайдер.
Конкурентна реакція – притаманна цінова та диверсифікацій на стратегічна діяльність – організація «захисник витрат»
Інноваційна реакція – спрямована на захист якості – розробка нових видів продукції. Організація «захисник якості»
Підприємницька реакція – збалансування СЗГ, ЗСР та груп зовнішнього впливу на стратегію. Організація – «інтегрований аналізатор»
Адміністративна реакція - дозволяє організації використовувати своє монопольне становище та проводити диверсифікацій ну діяльність в різних напрямках.
Стратегічні типи підприємства:
диверсифікований аналізатор;
організація-проспектор (підтримка інноваційного клімату)
організація-монополіст