
- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» «Охорона праці в галузі»
- •2.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони України в галузі охорони праці.
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці їх кодифікації
- •4. Органи державного управління охорони праці та державного контролю за охороною праці.
- •5. Інструктажі
- •6. Розслідування та облік нещасних випадків
- •7. Відшкодування збитків робітникам у разі пошкодження їх здоровя
- •8. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •9. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •10. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •12. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •13. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату
- •14. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням пк
- •15. Освітлення виробничих приміщень.
- •16. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •17.Принципи розрпахунку природного та штучного освітлення
- •Нормування та вимірювання шуму
- •19. Вплив шуму на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини
- •20. Основні параметри та види вібрацій. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні рівні нормативів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності
- •Нормування вібрації
- •21. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •22. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •23. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •24. Сучасні уявлення щодо впливу сотового зв’язку на організм людини.
- •25. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.
- •26. Основні підсистеми управління охороною праці
- •29. Треба обьединить предидущие 2)
- •31. Зміст карти умов праці та принципи заповнення
- •32. Електробезпека.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •34. Основні види електричних травм.
- •35. Умови ураження людини струмом
- •36. Перша допомога при уражені від електричного струму
- •37. Електробезпека у приміщенні з відеодисплейними терміналами
- •38. Умови виникнення та основні причини пожеж
- •39. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •40. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •41. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •42. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
- •44. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •45. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •46. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
13. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату
Для визначення температури повітря в виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -ЗО до +50 °С, похибка вимірювання 0,2 °С. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60 °С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 °С до 60 °С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра .
В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений віддзеркалює променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений реагує на променисте і на конвективне.
Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами-анемометрами: термоанемометрами, анемометрами чашковими, індукційними та крильчастими.
При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром. Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35-38 °С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65-75 °С до того моменту, коли спирт із термобало-на заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від температури 38°С до температури 35°С. По таблиці або по графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість руху повітря.
Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами. Психрометри складаються з сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра знаходиться у зволоженому середовищі. По різниці показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.
Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті барометрами є анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу використовують самопишучі прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін.
Найбільш частими причинами відхилення параметрів мікроклімату від нормативних є надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення, або водяної пари від працюючого обладнання чи інших джерел випаровування.
Заходи захисту від тепловипромінювань можна поділити на чотири групи:
а) усунення джерела тепла;
б) захищення від тепловипромінювання;
в) полегшення тепловіддачі від тіла людини в навколишнє середовище;
г) індивідуальний захист від теплового впливу.
Усунути джерело тепловиділення можна зміною технологічного процесу, наприклад, заміною пічного обігріву на електричний, заміною розмірів тепловипромінюючих поверхонь та ін. Захистити виробниче середовище від надмірного радіаційного та конвективного тепла, що поступає від нагрітих поверхонь обладнання, можна за рахунок теплоізоляції цих поверхонь. В приміщеннях, де є можливість ураження людини електричним струмом і температура повітря досягає ЗО °С і вище (приміщення особливо небезпечні і підвищеної небезпеки по класифікації Правила будови електроустановок - ПБЕ), температура на поверхні теплоізоляції не допускається більше 45 С. З точки зору техніки безпеки, щоб уникнути опіків людини, температура гарячих поверхонь у виробничій зоні дії працюючих не повинна перевищувати 45 °С.
Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням - встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани досить різноманітні, за принципом дії бувають поглинаючими і відбиваючими променеве тепло. Вони можуть бути стаціонарними і пересувними. Екрани захищають людину не тільки від теплових променів, а й оберігають від дії іскор і розжарених та гарячих бризок, виплесків рідин та викидів шлаків та окалини.
Для зменшення вологості у виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів з відкритими поверхнями випаровування рідини. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари - обладнане витяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оптимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря.
Полегшенню тепловіддачі від тіла людини сприяє підвищення швидкості руху повітря, що омиває тіло. Здійснюється це за допомогою вентиляційних систем.
При необхідності виконання робіт в зоні підвищеної температури повітря або в гарячих реактивних зонах обладнання (ремонт топочних камер, котлів, печів, сушарок та ін.) користуються засобами індивідуального захисту від інфрачервоних випромінювань - термозахисним одягом, ізолюючими апаратами органів дихання, спеціальними рукавичками, касками та ін.