
- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» «Охорона праці в галузі»
- •2.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони України в галузі охорони праці.
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці їх кодифікації
- •4. Органи державного управління охорони праці та державного контролю за охороною праці.
- •5. Інструктажі
- •6. Розслідування та облік нещасних випадків
- •7. Відшкодування збитків робітникам у разі пошкодження їх здоровя
- •8. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •9. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •10. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •12. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •13. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату
- •14. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням пк
- •15. Освітлення виробничих приміщень.
- •16. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •17.Принципи розрпахунку природного та штучного освітлення
- •Нормування та вимірювання шуму
- •19. Вплив шуму на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини
- •20. Основні параметри та види вібрацій. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні рівні нормативів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності
- •Нормування вібрації
- •21. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •22. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •23. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •24. Сучасні уявлення щодо впливу сотового зв’язку на організм людини.
- •25. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.
- •26. Основні підсистеми управління охороною праці
- •29. Треба обьединить предидущие 2)
- •31. Зміст карти умов праці та принципи заповнення
- •32. Електробезпека.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •34. Основні види електричних травм.
- •35. Умови ураження людини струмом
- •36. Перша допомога при уражені від електричного струму
- •37. Електробезпека у приміщенні з відеодисплейними терміналами
- •38. Умови виникнення та основні причини пожеж
- •39. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •40. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •41. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •42. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
- •44. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •45. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •46. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
6. Розслідування та облік нещасних випадків
Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять згiдно "Положенню про розслiдування та облiк нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях". Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства , а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю. Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання ...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день. Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї). Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються: потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику. Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв. Спецiальне розслiдування. Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не бі-льше 10 днів. В 5-ти денний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi.
7. Відшкодування збитків робітникам у разі пошкодження їх здоровя
У разі нещасного випадку потерпілий має звернутися до роботодавця, з вини якого йому було заподіяно шкоду, з письмовою заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків. У поданій заяві слід навести обставини й докази вини власника, розмір заробітку, що передував травмі, висновок ЛКК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу в медичній та соціальній допомозі.
У разі втрати годувальника до заяви додається довідка про смерть потерпілого, довідка про склад утриманців, про дітей, що навчаються віком до 23 років, рахунок про суми, сплаченні на поховання і т. ін..
Суми відшкодування шкоди визначаються залежно від тяжкості нещасного випадку.
Одноразова допомога надається у разі:
тимчасові втрати працездатності відшкодування шкоди обчислюється із середнього заробітку за період перебування потерпілого на лікарняному;
смерті потерпілого сім’ї надається допомога у розмірі п’ятирічного заробітку померлого й однорічного заробітку на кожного його утриманця;
стійкої втрати працездатності допомога надається у розмірі, що дорівнює середньому заробітку потерпілого за кожен відсоток втраченої ним професійної працездатності.
Ступінь втрати працездатності під час виконання працівником трудових обов’язків і потребу у соціальній допомозі визначає ЛКК.
Чинне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди, якщо умови праці призвели до моральних втрат.
Моральна втрата – це шкода заподіяна працівникові іншою особою, якщо її поведінку можна охарактеризувати як неетичну або таку, що суперечить системі поглядів та уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві.
Згідно з чинним законодавством до моральної шкоди відноситься : приниження честі, гідності, моральне переживання у зв’язку з ушкодженням здоров’я або інші негативні наслідки морального характеру навіть без втрати потерпілим працездатності.
Роботодавець має відшкодувати моральну шкоду потерпілому, якщо не доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не були причиною моральних втрат.
Вину роботодавця та право на відшкодування працівникові моральної шкоди можуть підтвердити такі документи :
акт про нещасний випадок або професійне захворювання;
висновок контролюючих та медичних органів щодо причин ушкодження здоров’я і т. ін.
Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Рішення про відшкодування моральної шкоди оформляється роботодавцем у вигляді наказу із зазначенням терміну її виплати.
Особа, яка не задоволена рішенням роботодавця може звертатися до комісії з трудових спорів (КТС) або з позивною заявою до суду.