
- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» «Охорона праці в галузі»
- •2.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони України в галузі охорони праці.
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці їх кодифікації
- •4. Органи державного управління охорони праці та державного контролю за охороною праці.
- •5. Інструктажі
- •6. Розслідування та облік нещасних випадків
- •7. Відшкодування збитків робітникам у разі пошкодження їх здоровя
- •8. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •9. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •10. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •12. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях на організм людини.
- •13. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату
- •14. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням пк
- •15. Освітлення виробничих приміщень.
- •16. Види виробничого освітлення, принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової діяльності.
- •17.Принципи розрпахунку природного та штучного освітлення
- •Нормування та вимірювання шуму
- •19. Вплив шуму на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини
- •20. Основні параметри та види вібрацій. Вимірювання рівнів вібрації та принципи її нормування. Гігієнічні рівні нормативів вібрації на робочих місцях сфери розумової діяльності
- •Нормування вібрації
- •21. Вплив вібрації на організм людини та основні принципи захисту від шкідливого впливу вібрації.
- •22. Електромагнітні випромінювання, що впливають на користувачів персональних комп’ютерів, їх фізична природа та частотні діапазони.
- •23. Сучасні уявлення про вплив електромагнітних випромінювань на функціональний стан організму користувачів персональних комп’ютерів.
- •24. Сучасні уявлення щодо впливу сотового зв’язку на організм людини.
- •25. Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.
- •26. Основні підсистеми управління охороною праці
- •29. Треба обьединить предидущие 2)
- •31. Зміст карти умов праці та принципи заповнення
- •32. Електробезпека.Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •34. Основні види електричних травм.
- •35. Умови ураження людини струмом
- •36. Перша допомога при уражені від електричного струму
- •37. Електробезпека у приміщенні з відеодисплейними терміналами
- •38. Умови виникнення та основні причини пожеж
- •39. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •40. Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •41. Показники пожежовибухонебезпечності.
- •42. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
- •43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
- •44. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я та працездатності користувачів комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •45. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •46. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
41. Показники пожежовибухонебезпечності.
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежовибухо-небезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні
Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі — речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції.
Важкогорючі — це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт.
Горючі — речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. До них належать всі органічні матеріали. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра) без попереднього нагрівання та важкозаймисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання.
Температура спалаху — найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння.
42. Категорія приміщень за вибухо – та пожежонебезпечністю.
Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівель або приміщень — це класифікаційна характеристика небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежнонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться, або обертаються там, з урахуванням особливостей технологічних виробничих процесів.
За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяються на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д.
Будівлі належать до категорії А, якщо в них задіяні горючі гази, ЛЗР з температурою спалахування до 28?С, а також такі, що здатні до вибуху і горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в таких кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа. Сюди відносяться склади балонів з стисненим горючим газом, бензосклади, ацетиленові станції, малярні цехи та ін.
До категорії Б відносяться приміщення, де знаходяться горючий пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху понад 28?С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні сіміші при займанні яких виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5кПа. Сюди належать насоси станцій, малярні цехи де є рідини з температурою спалаху від 28 до 120?С (газ, нафта, скипидар, смола та ін.).
43. Розлади здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером.
ЗОРОВИЙ ДИСКОМФОРТ
Комп’ютерний зоровий синдром (КЗС) – комплекс порушень здоров’я, який може виникати у користувачів персональних комп’ютерів (ПК). Діагноз ставлять, якщо людина, що працює за ПК протягом двох годин, висловлює хоча б дві з десяти скарг: головний біль сльозотеча різь туман двоїння
свербіж важкість в очах фотофобія миготіння знаків на екрані нудота.
Порушення зорових функцій користувачів ВДТ пов'язані, головним чином, з чотирма групами факторів:• параметрами освітлення робочого місця;• характеристиками дисплея;• специфікою роботи на ВДТ;• неправильною організацією робочого місця.
ПЕРЕНАПРУЖЕННЯ СКЕЛЕТНО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ
Діяльність користувачів комп'ютерів характеризується тривалою багатогодинною (8 год. і більше) працею в одноманітному напруженому сидячому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук. Тривала робота за комп'ютером при неправильному, з фізіологічної точки зору, положенні тіла може викликати такі вади постави, як сутулість, викривлення хребта (сколіоз) та ін.
До найбільш частих симптомів, що характерні захворювань кистей рук належить:
больові відчуття різної сили у суглобах та м'язах кистей рук;
оніміння та повільна рухливість пальців;
судоми м'язів кисті;
поява ниючого болю в ділянці зап'ястка.
УРАЖЕННЯ ШКІРИ
В низці наукових праць повідомляється про захворювання шкіри у користувачів комп'ютерів, які проявляються у вигляді папульозної висипки, свербежу та лущення шкіри, еритеми, перорального та себорейного дерматитів, рожевих вугрів.
Частота шкірних уражень корелюється з низькою відносною вологістю на робочих місцях операторів та частим виникненням електростатичних зарядів. Електростатичне поле, яке генерується дисплеєм комп'ютера, посилює електростатичний заряд на тілі оператора, а відтак зростає електростатичне поле біля нього.
РОЗЛАДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ЦНС)
В операторів ВДТ більш вираженою є психічна втома, яка виявляється наступними ознаками: зниженням здатності концентрувати увагу;
зниженням сприйняття інформації; сповільненням мислення, яке окрім того, певною мірою втрачає гнучкість та широту; зниженням здатності до запам'ятовування, важче також згадувати вже відомі речі; змінами в емоційному стані (виникають депресії або роздратування, втрата емоційної рівноваги); сповільненням сенсомоторних функцій, в результаті чого час реакції оператора збільшується, а рухи стають неточними.
ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ
Серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень за комп'ютером показали, що у них число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних родів майже в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за комп'ютером під час вагітності. Робота за комп'ютером порушує нормальний перебіг вагітності, підвищує імовірність спонтанного аборту, може бути причиною появи на світ дітей з вродженими вадами, із них найбільш суттєвими бувають дефекти розвитку головного мозку.
Електромагнітні поля відповідної інтенсивності здатні змінювати і переривати клітинний розвиток. Праця за комп'ютером є шкідливою для вагітних жінок, особливо в перші три місяці.
ВПЛИВ НА ІНШІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ
Несприятливий умови роботи за комп'ютером впливають на серцево-судинну систему. Пов'язують це з гіподинамією. В умовах обмеження м'язової активності, коли зменшується потреба тканин у кисні та субстрактів біологічного окислення, можна було б очікувати зниження напруженості функції серцево-судинної системи. Однак цього не відбувається; навпаки, розвивається детренованість серцево-судинної системи, зростає частота серцевих скорочень в стані спокою. Навіть при незначних, короткочасних фізичних навантаженнях пульс досягає 100 і більше ударів за хвилину. Серце працює не економічно, викид необхідного об'єму крові досягається за рахунок збільшення ритму, а не сили серцевих скорочень.